Фото: REUTERS
Західні партнери, як і 15 років тому на Бухарестському саміті НАТО, знову залишили для України більше відкритих питань, ніж дали конкретні відповіді.
Україна не лише не отримала запрошення до НАТО, але навіть не було озвучено приблизну дату початку цього процесу для нашої країни. Зокрема, було сказано, що Україну приймуть до Блоку тоді, коли до цього будуть готові всі члени НАТО. Зараз із 31 країни наш вступ уже підтримують 22 держави. Проти – 10, серед яких США, Німеччина та Франція. І коли вони захочуть взяти Київ до своїх лав, зараз абсолютно невідомо. Це може бути і через один рік, і 10 років.
Натомість учасники саміту у Вільнюсі ухвалили підсумкове комюніке, яке складається з 90 пунктів, кілька з яких стосуються України. І там, крім звичайних для західної дипломатії «бла-бла» про заклопотаність і засудження Росії, є кілька пунктів, що заслуговують на нашу увагу.
Без ПДЧ, але невідомо коли
Так, наприклад, в 11-му пункті йдеться про євроатлантичну перспективу України. Там зазначено, що вступ України до НАТО складатиметься не з двох, а з одного етапу – без виконання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).
«Ми повністю підтримуємо право України обирати власні заходи безпеки. Майбутнє України в НАТО. Ми підтверджуємо зобов’язання, яке ми взяли на саміті 2008 року у Бухаресті, щодо того, що Україна стане членом НАТО, і сьогодні ми визнаємо, що шлях України до повної євроатлантичної інтеграції вийшов за рамки необхідності Плану дій щодо членства», — йдеться у комюніке.
Але в цю діжку меду західні партнери тут же влили ложку дьогтю. У комюніке йдеться про те, що Україна отримає запрошення до вступу лише тоді, коли «члени Альянсу погодяться і умови (відповідно до всіх стандартів НАТО. – Ред.) будуть виконані (Україною. – Ред.)». Але в комюніке немає навіть найменшої вказівки на термін. Коли це станеться – через рік чи через десять, коли США, Німеччина та Франція подолають свій споконвічний страх перед ядерною Росією та пустять Україну до НАТО, – невідомо.
— Це менше, ніж ми хотіли, але це «задовільно», НАТО спрацювало «на трієчку». Де-факто мається на увазі, що Україна вступить до НАТО після війни. Але у комюніке цього не написали. Бо якщо написати «після війни», то це буде пас Росії, щоб вона всіляко затягувала війну, щоб Україна не вступила до Альянсу. Тобто ми не матимемо такого швидкого шляху, як Фінляндія та Швеція. Але інституційно тут важливим для нас є те, що виключення ПДЧ виводить Україну на фінальну пряму на шляху до НАТО. Це найголовніше з усіх пунктів комюніке. Чого там немає поки що, так це гарантій безпеки та згадки про неминучість вступу України до НАТО, — пояснює політолог Володимир Фесенко.
Рада «Україна – НАТО» розширить можливості Києва в Альянсі
У 12-му пункті йдеться, що для підтримки подальшої інтеграції України до НАТО узгоджено «суттєвий пакет розширеної політичної та практичної підтримки». І про те, що буде створено новий спільний орган – Раду «Україна – НАТО», в якій союзники та Україна братимуть участь як рівноправні члени для просування політичного діалогу, участі, співпраці та євроатлантичних устремлінь України до членства в НАТО. Вона передбачає спільну діяльність, прийняття рішень, а також служитиме механізмом для кризових консультацій між НАТО та Україною.
– На саміті створено структуру «Україна – НАТО». Вона дає пряму присутність у структурах НАТО, спільне обговорення всіх викликів, а зрештою – інтеграцію до Блоку. Але загалом ніхто й не очікував від цього саміту на запрошення до НАТО. Зараз у світі всі дружать лише за потребою та за своїми інтересами. Отже, нині провідні країни Альянсу не бачать свого інтересу у швидкому вступі України до їхніх лав. Вони все ще є побоюються реакції Росії, — пояснює експерт-міжнародник Тарас Загородній.
Допомога на сотні мільйонів
Члени НАТО у 13-му пункті комюніке ухвалили рішення про продовження надання термінової нелетальної допомоги Україні з боку Альянсу. Комплексний пакет допомоги залишається пріоритетом (CAP). Після Мадридського саміту члени Альянсу та партнери виділили понад 500 мільйонів євро на цей пакет.
Ця допомога включає засоби зв’язку, поставки пального, медичне обладнання, обладнання для протистояння біологічній, хімічній та ядерній зброї, обладнання для боротьби з дронами. У довгостроковій перспективі НАТО погодилося допомогти Україні перейти з радянського озброєння на сучасну натовську зброю.
Щоб підтримати стримування та оборону України у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі, члени Блоку погодилися продовжити розвиток CAP у багаторічну програму для України.
— Летальну допомогу нам і так надають окремо країни НАТО. Йдеться про практичну, тактичну та технічну інтеграцію до структур Альянсу, чим і займатиметься ця програма, — пояснює політолог Володимир Фесенко.
Росії не варто лякати НАТО ядерним кийком – дорожче станеться
У 16-му пункті комюніке йдеться про загрозу ядерної зброї Росії. Вона модернізує свої ядерні сили, у тому числі свій великий запас зброї дальньої дії, та розширює свої нові та руйнівні системи доставки подвійного призначення. Країни НАТО вважають, що неприпустимо, щоб Росія використовувала такі системи подвійного призначення для нападу на цивільне населення та критично важливу інфраструктуру в Україні. І засуджують оголошений Росією намір розмістити на території Білорусі ядерну зброю та ядерні системи, що ще раз демонструє, як неодноразові дії Росії підривають стратегічну стабільність та загальну безпеку.
У комюніке міститься також «привіт Росії», на який вона не очікує. 34-м пунктом комюніке країни НАТО підтвердили своє рішення «про розміщення на східному фланзі НАТО (на кордоні з Росією. – Ред.) додаткових надійних і готових до бою сил, які мають бути розширені від існуючих бойових груп до підрозділів розміром з бригаду. Нині створено вісім багатонаціональних бойових груп.
43-й пункт стосується Росії, а також тих країн, які погрожують застосуванням ядерної зброї. «Будь-яке застосування ядерної зброї проти НАТО докорінно змінить характер конфлікту. Альянс має можливість і рішучість покласти на противника витрати, які були б неприйнятними і набагато переважають вигоди, на які міг би розраховувати будь-який противник».
— НАТО справді має всі можливості поставити Росію на місце з її ядерними загрозами. Воно має все для того, щоб просто не дати Росії завдати ядерного удару. Сучасні можливості розвідки такі, що дозволяють відстежувати всі переміщення ядерних зарядів територією Росії. І якщо буде пряма загроза, то НАТО завдасть превентивного удару конвенційною (не ядерною) зброєю. Залп ракет «Томагавк» вщент рознесе російську пускову установку для запуску ядерних ракет. До того ж Росія отримає зараження своєї території. Тож це не порожні погрози з боку НАТО, — пояснює військовий експерт Олег Жданов.
Чорне море та Іран під пильною увагою НАТО
Також країни — члени НАТО у своєму комюніке заявили, що Чорноморський регіон має стратегічне значення для Альянсу. Це ще раз підтверджується агресивною війною Росії проти України. Тому у 79-му пункті комюніке вони висловили підтримку регіональних зусиль союзників, спрямованих на безпеку, стабільність і свободу судноплавства в Чорноморському регіоні. І що вони й надалі відстежуватимуть події у регіоні, приділяючи особливу увагу загрозам безпеці НАТО.
НАТО у 84-му пункті свого підсумкового комюніке засудило підтримку Іраном агресивної війни Росії проти України. Там вважають, що це впливає на євроатлантичну безпеку. Тому Альянс закликав Іран припинити свою військову підтримку Росії, зокрема, передачу безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які використовувалися для атак на критично важливу інфраструктуру, що призвело до численних жертв серед цивільного населення. А самі дії Ірану названі «зловмисними».
