За інформацією: Суспільне Чернівці.
Дарія Петращук на обміні полонених у Чернігівській області. Дарія Петращук
45-річний Микола Петращук служив у 24 полку Нацгвардії. Він отримав поранення під час завдання в районі Гродівки на Донеччині. За інформацією військових, евакуаційна група не могла підійти до чоловіка через інтенсивні обстріли.
"Мені сказали, що це була сіра зона. Хлопці надали допомогу, як могли. Далі він втратив свідомість і не подавав ознак життя. Дві групи висувалися на пошуки, але дістатися саме до того місця не змогли — дуже сильно бомбили", — каже Дарія.
"Під час останньої розмови розплакався"
Про зникнення чоловіка Дарія дізналася 15 серпня — у день народження їхньої доньки. Востаннє вона говорила з Миколою 13 серпня.
"Той день я ніколи не забуду. Ми тоді пів дня розмовляли. Він сказав, що йде на завдання, залишає телефон. Сказав: “Я тебе люблю” — і розплакався. Увечері я відчула, що щось сталося" — згадує Дарія.
Наступні два дні Дарія телефонувала побратимам та всім, хто міг знати, що з її чоловіком, але ніхто не відповідав.
"Увечері 15-го я почула, як біля хати спинилася машина. З сусідом говорили, де я живу. Коли почула слова: “оця біла хата”, я впала на коліна, я вже просто плакала, це не може бути, нічого не може бути, приїжджає машина, приносять мені сповіщення, кажуть, що з ним немає зв'язку", — пригадує жінка.
Через кілька місяців Дарія отримала акт службового розслідування, у якому йшлося, що Микола 13 серпня 2023 року виконував бойове завдання, був поранений і, ймовірно, загинув.
Дарія Петращук на акції підтримки безвісти зниклих військових. Суспільне Чернівці
"Ніхто не приїхав і не розказав, що сталося з чоловіком"
Попри це, Дарія намагалася отримати детальнішу інформацію від побратимів і командирів чоловіка про обставини зникнення, поранення та можливої загибелі Миколи.
"Ніхто не подзвонив і не сказав: "Так сталося, прийміть співчуття". Мені лише телефонували і казали: "Ваш чоловік мертвий". Але ніхто не прийшов і не розповів, що надавали йому допомогу, що хотіли його врятувати, як це було. Але це таке життя, так сталося. Це війна", — говорить вона.
В акті також зазначено, що місце події оглядали з дрона, але тіла не було видно. Саме через це Дарія сподівається, що чоловік живий.
"Тому в мене є надія на те, що хлопці помилилися, і мій чоловік просто міг втратити свідомість, бути просто пораненим, і його могли взяти в полон", — каже Дарія.
Дарія Петращук на акції підтримки безвісти зниклих військових. Дарія Петращук
"Поки немає тіла, я не можу визнати чоловіка загиблим"
У ворожому телеграм-каналі жінка знайшла фото полоненого, схожого на Миколу, та передала його на портретну експертизу.
Начальник слідства Чернівецького районного управління поліції Віктор Козан, пояснює: якщо експертиза підтвердить збіги, це може стати підставою змінити статус зниклого на полоненого і поставити людину в списки на обмін.
Поки процес перевірок триває, Дарія разом із донькою бере участь в акціях підтримки родин зниклих безвісти у Чернівцях та Києві.
"Поки немає тіла, я не можу визнати чоловіка загиблим. Як можна? Якщо я не бачила тіла, не було ДНК? Якщо визнаю — це буде означати, що я його залишила", — каже Дарія.
Понад рік перед роботою щодня Дарія приходить на площу у селі Драчинці, де серед трьох банерів зниклих безвісти на війні військовослужбовців є фото її чоловіка Миколи.
"Він сказав перед останнім його виїздом: "Знаєш, жінко, я так хочу дожити, щоб я побачив онуків, щоб Аліна мала дітей, щоб я з ними ось тут сидів під хатою і бавився", — згадує Дарія.
Дарія Петращук біля банерів зниклих безвісти на війні військовослужбовців, є фото її чоловіка Миколи. Суспільне Чернівці
Жінка каже, що й надалі боротиметься, щоб дізнатися правду, що трапилося з її чоловіком.
"Якщо він загинув, то значить герой. Всі кажуть: "500". От, що це за "500" таке? Я вже не знаю, коли дійде до цих людей, люди, схаменіться, зрозумійте, безвісти зниклі — це не “500”. Це герої, які ціною власного життя захищали вас. І я буду боротися за честь свого чоловіка, за його права, буду боротися до останнього. Скільки я буду жити", — розповідає Дарія.Читати ще
Читати ще
«Щоб користуватись ними, треба змінити мислення»: у Чернівцях ветеранам виготовляють біонічні протези для рук
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
