За інформацією: Суспільне Полтава.
Ігор Свищ. Фото надані Ю. Балацькою-Доленко, графіка Суспільне
Полеглому під час повномасштабного вторгнення воїну Ігорю Свищу з Полтавщини просять присвоїти звання Герой України. Чоловік був учасником Революції Гідності та АТО.
Цивільне життя Ігоря Свища
Ігор Свищ народився на Херсонщині. Згодом сім’я переїхала до села Корсунівка Сенчанської громади Полтавської області. Навчався у місцевій школі, а потім у Полтавському педагогічному університеті. Ігор продовжив родинну традицію та здобув фах учителя історії. Після цього працював за спеціальністю у Корсунівській школі, розповіла Суспільному сестра Ігоря Алла Ільченко.
"Він ще в інституті був на практиці, на розкопках. Захопився туризмом. Діти чекали моменту, коли підуть у походи туристичні з ним", – пригадала сестра Ігоря Свища Алла Ільченко.
За словами доньки Ігоря Юлії Балацької-Доленко, крім історії чоловік викладав правознавство та економіку.
Ігор Свищ – учасник Революції Гідності та АТО
Під час Революції Гідності Ігор Свищ поїхав до Києва, розповіла його донька.
"Вдома він нам сказав, що він поїхав на курси до Полтави, а потім ми дізналися через знайомих, що він поїхав на Майдан. Мама зателефонувала до нього, там було гучно. Вона питає: «Ти де? Ти нам збрехав, що ти на курсах». А він відповів: «Так, я збрехав, я поїхав на Майдан, тому що тут вбивають наших дітей. Ми зібралися групою, ми не змогли сидіти вдома»", – розповіла донька Ігоря Свища Юлія Балацька-Доленко.
Ігор Свищ під час служби в АТО (фото ліворуч) та під час цивільного життя. Фото надані Ю. Балацькою-Доленко
Після Революції Гідності Ігор служив в АТО у танкових військах. 2016-го року чоловік повернувся додому та продовжив викладати історію у школі, а згодом у місцевому училищі.
Служба під час повномасштабного вторгнення
На початку повномасштабного вторгнення Ігор Свищ вступив до територіальної оборони, розповіла його сестра.
"24 лютого він подзвонив нам о 6-й ранку. Сказав, що почалася війна. Сказав, щоб ми підготовлювалися морально і матеріально. Додав, що він стоїть біля військкомату", – пригадала сестра Ігоря Свища Алла Ільченко.
Ігор Свищ під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Фото надані Ю. Балацькою-Доленко"З тероборони їх відбирали і, здається, наприкінці червня (2022-го року – ред.) на початку липня їх відібрали до 72-ї бригади. Місяць у них було навчання, а потім він поїхав на Донбас. Служив біля Водяного, Курахового, Бахмуту", – розповіла донька воїна.
Загибель та прощання
Ігор Свищ загинув 6 листопада 2022-го року внаслідок штурмування українських позицій російською армією. Сталося це поблизу села Водяне Волноваського району на Донеччині. 48-річний боєць мав звання старший солдат. Про це раніше Суспільному повідомляв речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін.
У Корсунівці прощаються з Ігорем Свищем. Фото надане Ю. Балацькою-Доленко"Він старший. Завжди я була за ним, як за стіною. Він був гарним сім’янином, про мене він піклувався, за маму хвилювався. Він був добрий, справедливий, не любив хитрих людей. У техніці він розбирався", – сказала сестра воїна.
У воїна залишилися дружина, двоє повнолітніх дітей, троє онуків, мати та сестра.
Петиція про присвоєння звання Герой України
На сайті Офісу президента створили петицію про присвоєння Ігорю Свищу звання Герой України.
Донька Ігоря Свища Юлія біля могили батька. Фото надані Ю. Балацькою-Доленко"Він був неперевершеним батьком. Він був «стіною», захистом. Він завжди підтримував, завжди був за своїх дітей, за своїх онуків. Неважливо, мають вони рацію чи ні. Він відстоював права своїх дітей. Якщо у мене або мого брата були якісь проблеми, він давав можливість вирішити їх самостійно. Якщо у нас ц не вдавалося, тоді допомагав", – пригадала донька Ігоря.
