Фото: ілюстративне
Польща збільшує чисельність власної армії за рахунок створення нових військових підрозділів і купівлі сучасної техніки, аби уникнути на території країни трагедій як у Бучі чи Ірпені.
Про це під час конференції у Варшаві з приводу річниці реалізації в Польщі закону “Про захист вітчизни” заявив і понеділок віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони РП Маріуш Блащак.
Польський урядовець підкреслив, що завдяки прийняттю цього закону в Польщі розпочався процес створення найсильніших сухопутних військ у Європі.
“Ми формуємо багато підрозділів, зосереджуючи енергію та увагу на східній частині нашої країни. Тому що ми виходимо з того, що навіть клаптика польської землі не можна віддати агресору. Ми не допустимо таких трагічних подій на польській землі, як у Бучі чи Ірпені”, — наголосив Блащак.
Як зазначив польський віцепрем’єр, теорія про те, що армія має бути невеликою, але добре навченою, не справдилася.
“Війна в Україні показує, що армія має бути великою і мусить мати також розвинутий резерв”, — підкреслив Блащак.
За його словами, за дев’ять місяців від введення в дію закону “Про захист вітчизни” польська армія збільшилася на майже 14 тис. військовослужбовців.
“Це найбільша кількість (новобранців в армії – ред.) від моменту відмови від призову, тобто загального військового обов’язку (у 2009 році – ред.)”, — підкреслив Блащак.
За словами міністра, це лише початок, а плани передбачають збільшення чисельності армії мінімум до 300 тис. військовослужбовців.
Польський міністр наголосив, що події в Україні нагадують ситуацію з “Другої і навіть Першої світових воєн”. Відтак, Польща повинна мати велику армію, аби ефективно відлякувати агресора.
Блащак зазначив, що росія в 1920 році й раніше нападала на Польщу, використовуючи так звані “Брестські ворота”.
Нині Польща закриває можливість наступу агресора через “Брестські ворота” завдяки посиленню армії, зокрема, американськими танками Abrams.
Він додав, що Польща посилить свої бойові можливості завдяки літакам F-35, ракетним установкам HIMARS, ЗРК Patriot тощо.
“Ми прагматичні, реалістично підходимо до вимог поля бою, але й переоцінюємо все, що було раніше, спираючись на досвід війни в Україні, спостерігаючи, ставлячи запитання. Ми маємо можливість співставити наші очікування з реальністю, яка відбувається в Україні, а тому робимо максимально практичні висновки”, — наголосив Блащак.
