За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Геннадій на псевдо "Крокодил" з Хмельницького третій рік служить у 106 окремій бригаді тероборони. У територіальний центр комплектування та соціальної підтримки прийшов у перший день повномасштабного вторгнення.
Про військовий досвід і те, як два роки тому польський прапор врятував йому життя, Геннадій розповів Суспільне Хмельницький.
За його словами, він працював у Варшаві 8 років і планував там жити надалі. До Хмельницького приїхав на початку 2022 року у справах. Уранці 24 лютого вже був у ТЦК.
"Я мав попасти в 501 окремий батальйон морської піхоти, бо зі строкової служби мав досвід морпіха, але не взяли через вік — 52 роки. Направили в 106 бригаду ТРО".
Військовий Геннадій на псевдо «Крокодил» взяв з собою на передову польський прапор, 2022. З архіву Геннадія
Геннадій розповів, у 86 батальйоні йому вигадали позивний "Крокодил".
"Позивний придумали через моє ім'я. Ще хлопці казали, що я дивлюся одним оком і в будь-який час можу з’їсти".
Військовий зазначив, складений польський прапор носив із собою в баулі.
Осколок, що влучив у польський прапор, 2022. З архіву Геннадія"Я маю польське походження, тому з першого дня повномасштабного вторгнення біля мене польський прапор. На позиціях, де було мало місця, я виставляв баул при вході, коли лягав спати. Під час обстрілу у нього залетів осколок. Якби не баул, він залетів би прямо до мене. Коли я був у госпіталі і розбирав свої речі, дістав прапор. Він був складений, не зміг його розкласти. Подумав, що склеївся чи хтось склеїв. Почав його розривати і тоді зрозумів, що у нього залетів осколок. Він запікся, бо тканина синтетична, і став червоно-білий. Вийшло, що польський прапор врятував мене від осколка".
Геннадій пригадав, це сталося у Слов’янську, неподалік дороги на Ізюм у травні 2022 року. Військовий має трофейні набої з окопів на Харківщині, з яких зробив сувеніри. Наразі з бригадою служить на Сумщині.
Трофейний набій, з якого Геннадій зробив сувенір, травень 2024, Сумщина. Суспільне Хмельницький"Зараз я головний сержант у 106 бригаді. У цьому році мені 54. Третій рік служити трохи важко, але що ж будемо робити. Мусимо то все завершити перемогою".
Захисник розповів, вдома, у Хмельницькому, на нього чекають дружина, донька й онук.
