Видатний український вчений, радіофізик і радіоастроном Семен Якович Брауде народився 28 січня 1911 р. в Полтаві, у сім’ї службовців. Закінчив Полтавську професійно-технічну школу, і 1928 року вступив на фізичний факультет Державного фізико-хіміко-математичного інституту в Харкові (нині — Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна). У цьому інституті він навчався до 1932 р., після чого майже десятиліття викладав, здобувши звання доцента. Разом з тим Семен Брауде проводив активну науково-дослідну діяльність, яка стала покликанням усього життя.
Упродовж 1933—1955 рр. він працював в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ), що в Харкові. Це був перший на території України науково-дослідний заклад фізичного напряму. Саме тоді в надрах радіофізики зароджується новий напрямок, пов’язаний із розвитком обороноздатності – радіолокація, основне завдання якої – спостерігати на значних відстанях об’єкти, здатні відбивати електромагнітні хвилі (кораблі, літаки, танки тощо). Тож Семен Брауде взяв активну участь у розробці та випробуваннях надвисокочастотного радіолокатора, який функціонував на довжині хвилі 64 см. Цей унікальний радіолокатор був сконструйований 1938 р. в Харкові і давав змогу визначити всі три координати об’єкта. Харківський радіолокатор успішно функціонував у системі протиповітряної оборони під час 2 світової війни. Пристрій не лише завчасно сповіщав про наближення повітряного противника, а й невдовзі зміг видавати точні цілевказівки для вогню зенітної артилерії.
У перше десятиліття після 2 Світової війни наукова доля привела Брауде на Військово-морський флот, де вчений проводив експерименти з поширення радіохвиль над поверхнею штормового моря. Досі радіолокаційне виявлення плаваючих об’єктів було утруднене віддзеркаленнями від водної поверхні, яка завжди тією чи іншою мірою неспокійна. У тих дослідах зародився новий науковий напрям у радіофізиці — радіоокеанографія. Піонерські праці Брауде стали класикою в цій галузі. Ними доведено можливість дистанційного, за сотні кілометрів, визначення стану водної поверхні, передбачення наближення штормів, а також розв’язано найважливіші проблеми морської навігації та зв’язку
У 1957 р. Семен Брауде став проводити дослідження в новій на той час галузі науки — радіоастрономії. Зокрема, заснував у Чугуївському районі на Харківщині радіоастрономічну обсерваторію, де очолюваний ним колектив створив низку високоефективних широкосмугових декаметрових телескопів. Найбільший з них — УТР-2, що не має аналогів, був запущений 1972 року в районі села Гракове поблизу Харкова і досі залишається найчутливішим радіотелескопом декаметрового діапазону у світі. Це велика антена, площа якої приблизно 150 000 м кв. У середині 1970-х рр. Брауде очолив роботу зі створення системи інтерферометрів декаметрового діапазону, яка дістала назву Український радіоінтерферометр Академії наук (скорочено УРАН). Систему УРАН ввели в дію на початку 1990-х рр. Вона охоплює п’ять радіотелескопів, розміщених на території України. Згаданий вище УТР-2 є базовою антеною. Чотири інших радіотелескопи утворюють з ним чотири радіоінтерферометри. Вони розміщені в м. Зміїв (Харківська обл.), поблизу Полтави, поблизу м. Шацьк (Волинська обл.) та неподалік Одеси. Це дає змогу спостерігати космічні джерела з найвищою для цього діапазону роздільною здатністю в одну секунду.
Радіоастрономічні інструменти, сконструйовані Брауде, його колегами й учнями, дали змогу дослідити радіовипромінювання Сонця, пульсарів, космічного фону, виміряти протяжні радіоджерела та ін. Він та його колеги склали перший у світі каталог космічних радіоджерел та їхніх спектрів у декаметровому діапазоні (понад 4000 об’єктів).
З активною участю С. Я. Брауде в Національній академії наук України було створено дві установи — Інститут радіофізики та електроніки (1955) та Радіоастрономічний інститут (1985). Багато років він був заступником директора цих установ. Автор понад 300 наукових праць, Семен Якович Брауде помер 29 червня 2003 р. в Харкові. У 2000 році на його честь було названо астероїд, а 2009 – кратер на зворотному боці Місяця. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно із Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» ювілей видатного українського вченого відзначається цьогоріч на державному рівні.
Матеріал підготував Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті
Читайте також: День Злуки: Полтавський вимір
