За інформацією: Суспільне.
Сліди дикої тварини на ґрунті поблизу господарства. Фото з особистого архіву Володимира Колесника
Чоловік зауважив, що останнім часом у його господарстві хижаки з’їли понад десять курей, близько п’яти індиків і двох качок.
«Тут багато нежилих будинків, звідти може зайти шакал або лисиця. Поруч — очеретРід багаторічних вологолюбних трав’янистих рослин із родини тонконогових (злакових), плавніЗаболочені або підтоплені низинні ділянки річок (переважно в їхніх гирлах, заплавах чи дельтах), які густо вкриті вологолюбною рослинністю та періодично затоплюються під час повеней, річка. Вони приходять звідти», — припускає місцевий житель.
Житель Заводівки Володимир Колесник. Суспільне Одеса
Колесник каже, що після відкриття полювання ситуація дещо покращилася. За його словами, на території села відстріляли п’ять лисиць і двох шакалів.
Мисливець із собакою під час полювання. Фото з особистого архіву Василя Задорожнюка
Понад 120 звернень: чому мисливці підтримують відстріл
Від квітня до кінця вересня 2026 року до Березівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок надійшло понад 120 звернень від жителів щодо шкоди, якої лисиці та шакали завдають господарствам. Про це Суспільному розповів голова організації Василь Задорожнюк. За його словами, зверталися, зокрема, жителі Розквітівської, Раухівської та Курісівської громад.
«До нас надходили звернення з Розквітівської, Раухівської та Курісівської громад про те, що хижаки шкодять господарству. Із квітня до кінця вересня було понад 120 звернень громадян через напади лисиць і шакалів», — сказав Василь Задорожнюк.
Голова Березівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок Василь Задорожнюк. Суспільне Одеса
За оцінками мисливського товариства, у районі може бути близько тисячі шакалів, двох тисяч лисиць і 40–50 вовків. Водночас Задорожнюк зауважив, що точну кількість лисиць назвати не може:
«Приблизно до тисячі голів шакалів у нас по району нараховується. Лисиць також, думаю, близько двох тисяч, але точної цифри назвати не можу. Вовків менше, але теж десь 40–50 голів».
Мисливець із собакою під час полювання. Фото з особистого архіву Василя Задорожнюка
За словами Задорожнюка, після відкриття полювання мисливці відстріляли вісім шакалів і 12 лисиць. Необхідність таких заходів він пояснює шкодою для господарств і ризиком поширення сказу.
«Якщо лисиця задушила одну качку, це вже економічно важко. А якщо п’ять качок або п’ять курей — це вже дві-три тисячі гривень. Для людей, які живуть у селах, це серйозні кошти», — зазначив голова організації.
Голова Березівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок Василь Задорожнюк під час полювання. Фото з особистого архіву Василя Задорожнюка
Чому природоохоронці виступають проти відстрілу
Начальник науково-дослідного відділу Нижньодністровського національного природного парку Сергій Курочкін негативно ставиться до дозволу на полювання. Він вважає, що під час війни, коли екосистеми вже зазнають додаткового навантаження через пожежі та вибухи, відстріл може погіршити ситуацію.
«Зараз це не на часі. Під час війни, коли є пожежі, вибухи, це додаткове навантаження як на екосистеми тварин, так і на людей», — пояснив Сергій Курочкін.
Начальник науково-дослідного відділу Нижньодністровського національного природного парку Сергій Курочкін. Суспільне Одеса
За його словами, полювання може порушити харчовий ланцюг:
«Якщо виб’ють забагато птахів або зайців, хижакам буде менше їжі, і вони можуть частіше переключатися на свійських тварин. Тобто те, що стало приводом для початку полювання, може ще більше вплинути на людей, адже хижаки можуть завдавати господарствам ще більшої шкоди».
Молодий шакал у заростях очерету. Іван РусєвFacebook
Ще один ризик, на який звертає увагу науковець, вплив полювання на перелітних птахів. За його словами, під час міграції їм потрібні місця для відпочинку та харчування, а постріли можуть відлякувати птахів і порушувати їхній звичний маршрут.
«Зараз триває міграція. Під час неї птахи мають перепочити й погодуватися, щоб мати сили летіти далі. Полювання відлякує їх від місць зупинки, а це може вплинути на їхній стан і здатність долетіти до місць зимівлі», — зауважив Сергій Курочкін.
Свійська птиця на подвір’ї одного з господарств Одещини. Суспільне Одеса
Як альтернативу відстрілу він називає вакцинацію домашніх тварин і поширення пероральних вакцинМедичні препарати, які вводять в організм через рот (ковтанням або краплями), а не за допомогою уколу серед диких тварин. За його словами, такі заходи проводять і на території Нижньодністровського національного природного парку. Водночас для цього потрібна системна програма та контроль.
Виконувачка обов’язків директорки національного природного парку «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк підкреслила, що після рішення обласної адміністрації працівникам парку доводиться додатково контролювати територію, аби мисливці не заходили в межі природоохоронної установи та не полювали поблизу неї.
