Володимир Зеленський Указом Президента України №305/2023 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородив орденом “За мужність” ІІІ ступеня старшого матроса Димида Артемія-Юліана Михайловича (посмертно).
Артемій-Юліян Михайлович Димид (псевдо — Курка; 4 липня 1994, Львів, Україна — 18 червня 2022, Біла Криниця, Баштанський район, Миколаївська область, Україна) — український громадський активіст, пластун, мандрівник, парашутист, учасник Реаолюції гідності, військовослужбовець, старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Син іконописиці Іванни Крип’якевич-Димид та першого ректора Українського католицького університету, капелана Майдану отця Михайла Димида, правнук українського історика Івана Крип’якевича та підпільного священника Артемія Цегельського.
З початком російського вторгнення в Україну 1 березня 2022 року повернувся із Бразилії, де стрибав з парашутом з статуї Христа-Спасителя. Артемій замінив американський мотоцикл «Гарлі-Девідсон» за автомат, купив в США бронжилет і каску і в них прилетів в Польщу, щоб досягнути Україну автобусом. Коли стюардеса запитала чому він в бронжилеті він відповів: «Я з України, мені так спокійніше». Після прибуття вирушив на оборону столиці, але опинився у Бердичеві в 142-му навчальному центрі ССО. Служив поруч з мандрівником Віктором-Миколою Гаврилюком, другом Дмитром Пащуком та народним депутатом Романом Лозинським. Жартома називали свою четвірку на війні «Гавайська ТРО». Воювали на Херсонському напрямку.
Читайте також: прощальна колискова: мама Артемія Димида заспівала своєму сину
Артемій загинув 18 червня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу під час бойового виходу на межі Миколаївської та Херсонської областей.
