Поки Путін з Макроном жартують у Москві про притулок для Порошенка, Зеленський і його команда готують до відкриття в Україні цілу мережу притулків для негрів і арабів, що прагнуть до Європи.
Гуманітарні міркування
Днями президент країни-агресора вкотре дозволив собі щиро потролити наших колишніх і нинішніх національних лідерів. На прес-конференції, що відбулася після переговорів із французьким президентом Еммануелем Макроном, Володимир Путін заявив: «Ми готові таким, як пан Порошенко, надати притулок у Росії. З гуманітарних міркувань».
Мовляв, у Росії для високопоставлених українських біженців завжди знайдеться свій затишний Ростов, благо досвід порятунку «непересічного Віктора» є. Та й загалом, не секрет, що мігрантів у Москві, як то кажуть, «люблять, вміють, практикують». Хто не вірить — фото з московського метро в годину пік вам на допомогу.
Загалом, немає межі азіатській підступності москалів та чекістів. Знав би тільки Путін, що й наші козаки не ликом шиті, і в питаннях надання гуманітарних притулків усіляким біженцям готові перевершити північно-східних лапотників найрадикальнішим чином. І навіть встигли всі папери підготувати задля досягнення максимальних показників. Підготувати та вивалити на загальний огляд на офіційному сайті Державної міграційної служби України.
Наказ про затвердження положення «Про тимчасові пункти перебування біженців, яким було відмовлено у в’їзді до країн ЄС», було видано ще 31 грудня 2021 року. Але заговорили про нього лише зараз. Скріншоти документа були опубліковані в соцмережах та телеграм-каналах низки українських блогерів та журналістів (Дмитро Марунич, Владислав Марків, Катерина Дьяченко, Дмитро Джангіров та інших) лише на початку лютого. Втім, це не дивно, адже мало кому цікаво вивчати найнудніший сайт ДМСУ напередодні новорічних свят. Мабуть, на те і був розрахунок, оскільки зміст вищезазначеного наказу, ймовірно, відкриває завісу над тим, що Банкова до певного часу хотіла б залишити в секреті.
Таємничий наказ
Майже у половині регіонів України збираються відкрити нові пункти тимчасового перебування мігрантів! У тексті наказу згадуються Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Харківська, Чернівецька області та місто Київ. Для порівняння: до цього пункти розміщення біженців були лише у трьох місцях – на Закарпатті, Одесі та під Києвом. Далі більше. Управлінням ДМСУ у зазначених у наказі регіонах наказано забезпечити «сприятливі умови» для мігрантів у будинках, переданих Міністерством юстиції у користування міграційній службі. Увага, питання: якими такими будинками у нас розпоряджається мін’юст?
Відповідь однозначна: не інакше як в’язницями та СІЗО, що спорожніли останніми роками після старту революційної реформи профільного міністра Дениса Малюські. Суть її проста: ув’язнених розселяють максимально щільно в найбільш сприятливих «зонах», а решта всіх об’єктів пенітенціарної системи виставляють на торги! Щоправда, за рік роботи цієї схеми вдалося продати всього пару колоній із приблизно ста. А якщо так, чому б туди не заселити мігрантів?
Чому б і так! Але звідки взяти стільки безпритульних мігрантів, щоб забити ними хоча б по одній порожній в’язниці в кожному із дванадцяти згаданих регіонів? У середньому українські колонії (майже всі збудовані за радянськими гостями) розраховані на одночасне проживання приблизно трьохсот ув’язнених. Неважко порахувати, що за найменшими підрахунками в Україну дуже скоро завезуть понад три з половиною тисячі людей. Яким, судячи з тексту наказу ДМСУ, було відмовлено у в’їзді до країн Євросоюзу і які чекатимуть на подальше вирішення своєї долі, сидячи у відреформованих Малюською колишніх «зонах».
Там же у наказі йдеться про необхідність посилення взаємодії з МВС щодо організації процесу транспортування мігрантів з прикордонних територій. Звідки саме? Невже з небратської Білорусі, звідки близькосхідні біженці активно лізли і до нас у період загострення протистояння батьківських та польських прикордонників? Щоправда, тоді непрохані гості отримали жорстку відсіч від наших вартових кордону: операція «Полісся» пройшла більш ніж успішно, якщо вірити прес-релізам ПСУ і чи то фейковому, чи то немає відеозапису з розстрілом групи невідомих осіб у прикордонних лісах. Виходить, тепер політика партії кардинально змінилася, і межа вже не на замку?
Зважаючи на все, саме так, але говорити про це публічно поки що ніхто не збирається. Більше того, найскандальнішого наказу на сайті міграційної служби вже не знайти. Очевидно, після того, як блогери та журналісти помітили документ, стали обговорювати та ставити запитання, хтось у службі отримав по шапці та від гріха подалі прибрав його з відкритого доступу. Але інтернет все пам’ятає.
Фільтрування на аутсорсі
Чому взагалі постало питання про «колонії-поселення» для мігрантів у нас на території? Звичайно, Україна – це Європа, але не настільки ж! І ті ж курди з арабами і навіть якісь афганці з африканцями це чудово розуміють, і лізуть під кулі українських чи польських прикордонників явно не заради краси київської Троєщини чи варшавської Бялоленки. А ось берлінські, паризькі і на крайній край брюссельські міські ландшафти – те, що потрібно. Проте не все так просто останніми роками для шукачів європейського толерантного щастя. Як то кажуть, поверніть нам наш 2015 рік, альхамдулілі!
Брюссель і провідні країни Євросоюзу, незважаючи на декларації про відкриті кордони і право на притулок для всіх, зовсім не бажають повторення міграційної кризи семирічної давності і всіх супутніх принад, на кшталт кратного погіршення кримінальної статистики і вибухового зростання терористичної активності. І новий німецький канцлер Шольц може хоч тисячу разів повторити свою тезу про Німеччину як націю мігрантів, але насправді навчені гірким досвідом європейці відтепер будуть заповнювати свої демографічні та трудові ресурси з розумом. Просто відбраковуючи більшу частину непридатного людського матеріалу, безперервним потоком поточного з розорених війнами, революціями та гуманітарними інтервенціями країн Близького Сходу та Північної Африки.
Але фільтрувати біженців на своїй території – дорого і загрожує. Набагато простіше передати цей процес на аутсорс яким-небудь гидливим і охочим теж одного разу влитися в дружню європейську сім’ю урядам. Сказано зроблено. І ось уже з 2016 року кілька мільйонів сирійських та іракських бідолах сидять у турецьких таборах для біженців і не йдуть далі до Європи. Ціна питання – 6 мільярдів євро, фантастична сума, Ердоган досить потирає руки та будує «Байрактари», але це все одно дешевше, ніж пускати цю орду на простори Старого світу.
І ось настає 2021 рік, батько Лукашенко вирішує показати полякам з литовцями кузькину матір і розпочинає нову мігрантську кризу. Щоб відбитися від нового великого переселення народів, йде все: від сльозогінного газу до танків. Але це поляки, відомі своєю прямолінійністю і які традиційно плюють на власну репутацію. Німці, ясна річ, розумніші і не хочуть забруднитись. Навіщо, якщо є «турецька схема»? Та й бажаючі тут поряд, під боком. Масштаби зараз менші, отже і грошей Зеленському дамо менше, ніж Ердогану. Суцільний зиск! Радість, та й годі!
А як, мабуть, зраділи цьому на Банковій! Грошей європейські партнери дадуть, ще й спасибі скажуть. І будувати нічого не треба — все побудовано до нас, ще за Совки! Знай, переганяй автобуси з мігрантами до чергової зони та греби бабло лопатою. Чистий гешефт!
Але тут є кілька нюансів. По-перше, не факт, що тисячі біженців влаштує перебування в таких віддалених від Європи місцях, ще й враховуючи звичайний стан наших в’язниць і СІЗО. Як би справа не закінчилася масовими втечами та набігами на навколишні міста та села. А по-друге, не факт, що жителі цих міст і сіл будуть у захваті від такого надихаючого сусідства. Тим більше, що фактів свавілля, яке творять представники некорінних народів і релігійних конфесій, вистачає вже зараз. Досить згадати останні факти пограбувань та зґвалтувань у київських гуртожитках та підворіттях, актах вандалізму та провокаціях ісламістів у столичних храмах. Загалом, уявляючи собі, до чого можуть привести хитрі плани провідників європейської толерантності на українському ґрунті, можна самим почати замислюватися про якийсь гуманітарний притулок.
І як тут не згадати того ж підступного Путіна, який заявив Україні під сміх європейця Макрона таке: «Подобається, не подобається – терпи, моя красуня!» Йдеться там, щоправда, йшлося про Мінські угоди, але суть не в цьому. А в тому, як Зеленський відповів на похабний жарт агресора: «Україно, справді, красуня. А в терпінні – мудрість». Терпіння латиною – tolerancio. Тож і справді: подобається, не подобається, а мігрантської перетримки в масштабах країни нам, зважаючи на все, вже не уникнути. І Київ щодо цього сперечатися не буде не лише з Брюсселем, але навіть і з Москвою.
