Фото: REUTERS/Edgar Su
17 жовтня Володимир Путін прибув до Пекіна для участі у третьому Міжнародному форумі «Один пояс — один шлях». Ця китайська ініціатива спрямована на розвиток інфраструктури та розширення глобального впливу Китаю. На цей раз зібралися представники 130 країн.
Але російський диктатор і Сі Цзіньпін мають й інші теми для переговорів — війну в Україні, колективне протистояння США та інші питання двосторонніх відносин. Як зазначає Reuters, мета цієї поїздки – продемонструвати довіру та «безмежне» партнерство між країнами навіть в умовах війни в Україні.
Путін у своїй промові на церемонії відкриття форуму подякував «дорогому другу» — лідеру Китаю Сі Цзіньпіну за запрошення на захід, зазначивши, що Росія та Китай прагнуть «рівноправної взаємовигідної» співпраці та поважають «цивілізаційну різноманітність і права кожної держави на власну модель розвитку». Про російське вторгнення в Україну, яке позбавляє її «права на власну модель розвитку», він, звичайно, не згадав.
Візит Путіна до Китаю мав показати зближення цих двох країн, що створює небезпеку як для України, так і для всього світу.
«За останнє десятиліття Сі створив з путінською Росією найзначніший неоголошений альянс у світі. Сполученим Штатам доведеться змиритися з тим незручним фактом, що системний суперник, що стрімко розвивається, і реваншистська одновимірна супердержава з найбільшим у світі ядерним арсеналом тісно об’єдналися», — вважає професор Гарвардського університету, колишній помічник міністра оборони при Біллі Клінтону Грем Еллісон.
Путіну доведеться принижуватись перед Китаєм
Але в цьому союзі Росія не відіграватиме ключову роль. Невеликий факт: Сі Цзіньпін особисто не зустрічав Путіна біля літака. Відправили на цю «непочесну місію», кого не шкода – лише міністра комерції Китаю Вана Веньтао. А це означає, що Пекін розглядає Москву більше як сировинний додаток і додатковий аргумент у суперечках із США, ніж рівноцінного партнера. Але навіть у такому разі Китай для Путіна – це своєрідна можливість продемонструвати, що в нього поки що залишилися якісь «друзі» у світі.
А Сі Цзіньпіну необхідно підтримувати такий діалог на високому рівні з російським керівництвом, бо зараз на геостратегічному треку, на глобальній шахівниці Росія та Китай виступають спільно, намагаючись конкурувати із Заходом.
З одного боку, є ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна, а з іншого – президент Росії може спокійно прилетіти до країни, яка зараз вважається одним із геоекономічних центрів планети. Азіатський регіон дуже перспективний, він і в майбутньому так само сильно розвиватиметься. Тобто це дає очки легітимності російському диктатору.
Російський опозиційний політик Геннадій Гудков в інтерв’ю 24 каналу заявив, що Путін приїхав просити не гроші. Він приїхав просити контракти, допомоги військово-промислового комплексу. «Він приїхав просити те, що потрібне для війни», – сказав він.
Сьогодні Володимир Путін вже більше не «старший брат» і навіть не «рідний молодший». А людина, яка стоїть на нижчому ступені: до Сі Цзіньпіна приїхала залежна особа, яка за допомогу розплачуватиметься з Пекіном своїми далекосхідними територіями. Той розворот на Схід, який Путін вважає запорукою стабільності Росії, передбачає в комплекті і приниження. «Хочете щось отримувати – принижуйтесь», — наголосив Геннадій Гудков.
Цілком імовірно, що під час візиту Путін постарався домовитися про постачання зброї з Китаю до Росії. Між Російською Федерацією та Китаєм досить високий рівень військово-технічного співробітництва. Але якщо говорити про прямі постачання зброї, як, наприклад, з Північної Кореї, то до цього, швидше за все, не дійде. Тому що Китай не готовий до такої конфронтації зі США, не готовий зазнати дуже серйозних санкцій.
Росія опустилася до рівня Північної Кореї
Тим часом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров здійснив дводенний візит до Північної Кореї. За результатами якого він заявив, що відносини Росії та КНДР вийшли на якісно новий, стратегічний рівень.
Лавров заявив, що країни шукають «конструктивні альтернативи ескалації напруженості» у регіоні. Зокрема, він звинуватив США у «переміщенні в регіон стратегічної інфраструктури», «включаючи ядерні елементи», і назвав «небезпечною» військову політику США та їхніх японських та південнокорейських союзників щодо Північної Кореї.
«До нашого загального, величезного жалю, події останніх багатьох років показують, що японський мілітаризм нікуди не зник, американська гегемонія нікуди не зникла, і загалом західний неоколоніалізм повною мірою залишається головним напрямком дій європейців, американців та японців. У зв’язку з цим наша взаємна солідарність, яка спирається на історично братні зв’язки, набуває особливого значення», — сказав Лавров.
Міністр закордонних справ КНДР Цой Сон Хі зазначила, що переговори з Лавровим «стануть важливим моментом для виконання домовленостей, досягнутих на вересневому саміті» між Володимиром Путіним та Кім Чен Іном.
Насамперед це може стосуватися постачання зброї Північною Кореєю Росії. В Україні, на фронті вже були помічені боєприпаси з цієї країни, які, до речі, виявилися дуже низької якості. Проте Лавров сказав, що Москва «глибоко» цінує «непохитну та принципову підтримку» Пхеньяном Росії у війні в Україні, яку глава МЗС РФ назвав «спеціальною військовою операцією».
Ряд ЗМІ повідомляли, що Лавров прибув до Пхеньяна для зустрічей, які відбуваються перед можливим візитом до КНДР і самого Путіна.
Путін змушений був показати свою лояльність Китаю
Політолог Володимир Фесенко вважає, що Путін змушений був уже як сателіт приїхати на пропагандистське шоу китайського лідера Сі Цзіньпіна «Один пояс — один шлях» (за аналогією із Шовковим шляхом), який Пекін намагається прокласти до Європи.
— Сі Цзіньпін зібрав велику тусовку з цього приводу, і Путін просто не міг її проігнорувати, інакше це стало б образою для Китаю. Це головна мета візиту Путіна – показати лояльність Китаю. Тому Путін весь час до візиту і після, весь час принижувався перед Китаєм і особисто перед Сі Цзіньпіном. І по суті, це стало приниженням Путіна, про що в Росії написали навіть йому багато лояльних блогерів, — каже експерт.
Але й сам Путін хотів показати, що він у світі ще «рукопожатий», що для нього немає тотальної ізоляції. Хоча зустрічався він переважно з лідерами азіатських країн, причому далеко не демократичних. Але цей показ відсутності ізоляції також вийшов дуже сумнівним.
— Путін як був, так і залишається ізгоєм у світі. Єдиний успіх Путіна – це економічні переговори з Китаєм, які, однак, свідчать, що Росія все більше стає залежною від нього. Але для Москви Китай – це зараз паличка-виручалочка. Торгові відносини з Пекіном зараз дозволяють Москві триматися на плаву, – вважає політолог.
Щодо військової допомоги Росії цього відкрито не буде.
— Китай не хоче втратити нейтральний та миротворчий свій статус. Китай хоче бути над сутичкою. Росія цікавить його як потенційний сировинний ресурс у протистоянні зі США. Але у війні в Україні Китай офіційно допомагати не буде, – припускає Володимир Фесенко.
А візит Лаврова, на його думку, показує, що відносини РФ та КНДР вийшли на новий рівень. Пхеньян уже постачає снаряди Кремлю. Іншими словами, зараз навколо Росії формується якась «вісь зла», яка протиставляє себе західному світу та підтримує Москву у війні з Україною.
— Але Китай до цієї «осі зла» поки що не належить. Тож успіхи візиту Путіна до Китаю – мінімальні, — робить висновок політолог.
