Львів у ніч на 6 липня 2023 року зазнав наймасштабнішої ракетної атаки на цивільну інфраструктуру з початку повномасштабного вторгнення Росії. В результаті є загиблі, а рахунок поранених іде на десятки.
РБК-Україна зібрало головне про удар по Львову та наслідки.
Львів атакували з моря
Вночі під час повітряної тривоги у Львові пролунало кілька вибухів. Повідомлялося про роботу засобів ППО по повітряних цілях у місті та області. До цього у командуванні Повітряних сил попереджали про запуск російських ракет у напрямку західних областей. Місцева влада просили людей залишатися в укриттях і дотримуватись інформаційної тиші.
Повітряна тривога загалом тривала з 02:06 до 03:18. У цей період повідомлялося про повторні вибухи.
Згідно з офіційними даними, росіяни завдали удару з акваторії Чорного моря крилатими ракетами морського базування "Калібр". Їх запустили з надводних кораблів та підводних човнів.
Загалом було зафіксовано рух кількох груп ракет. Спочатку вони йшли на північ уздовж Дніпра, огинаючи рельєф, а потім різко змінили курс на західні регіони. Авіація та зенітно-ракетні підрозділи збили 7 із 10 одиниць.
Фото: наслідки прильотів у Львові (facebook.com/MVS LVIV)
"Цього разу була ймовірність, що Київ буде під ударом, але вони (ракети, — ред.) різко повернули на Захід і атакували Львів. Винищувальна авіація намагалася їх знищувати за маршрутом слідування, і якась частина була знищена винищувачем, але, все ж таки, більшість ракет було знищено саме на заході", — зазначив спікер Повітряних сил Юрій Ігнат.
Наслідки удару. Жертви та постраждалі
Ракети вдарили в об'єкт критичної інфраструктури у Львові та багатоквартирний будинок. Пожежу в будинку оперативно загасили, на місці працюють рятувальники та медики, триває розбір завалів. Є інформація, що під ними можуть бути люди. Ударом зруйновано 3-й та 4-й поверхи у двох під'їздах.
Як заявив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький, було пряме влучання ракети в житловий будинок.
Станом на зараз підтверджено загибель 4 осіб. У момент влучання всі вони перебували у квартирах. Також відомо про 37 постраждалих. Співробітники ДСНС врятували 7 осіб, понад 60 евакуювали.
Мер Львова Андрій Садовий каже, що загалом пошкоджено 35 будинків. Серйозно зруйновано близько 60 квартир. Місто вже ухвалило рішення виділити 100 млн гривень на їхнє відновлення. А мешканцям, які втратили квартири, запропонували розміститися у готелі чи модульному містечку у Стрийському парку.
Зазначимо, наймолодшій загиблій був лише 21 рік, настаршій — 95. Відомо, що внаслідок удару, зокрема, загинули сестра та мати львівського журналіста Володимира Садового.
За словами Максима Козицького, поряд з будинком, в який влучила ракета, є укриття, причому воно у нормальному стані та під час повітряної тривоги було відкрито. Але з усього будинку там було лише п'ять людей.
Крім того, у цьому районі пошкоджено:
- понад 250 квартир
- 10 гуртожитків
- будинок дитини
- два виші
- санаторна школа
- понад 50 автомобілів
Фото: розбір завалів у зруйнованому будинку (t.me/dsns_telegram)
Ще пошкоджено підстанцію і близько 150 абонентів залишаються без електрики.
"Це найбільша атака на цивільну інфраструктуру Львова від початку повномасштабного вторгнення", — додав мер Андрій Садовий.
На згадку про загиблих місто оголосило дводенну жалобу.
Щодо області, то у Львівському районі уламок ракети впав в одному із сіл поблизу Народного дому. В результаті утворилася вирва, але, за попередніми даними, обійшлося без потерпілих.
У Золочівському районі уламки впали на території приватного господарства в одному із сіл. Там також без постраждалих.
Реакція на удар по Львову
Президент Володимир Зеленський назвав нічну атаку на Львів ударом російських терористів.
"Обов'язково буде відповідь ворогу. Відчутна", — зазначив він і публікував ще одне відео з наслідками.
Глава Офісу президента Андрій Єрмак назвав удар по Львову тероризмом, який можна зупинити лише силою. Тому Україні треба якнайбільше засобів протиповітряної та протиракетної оборони. А партнери на Заході мають напрацювати механізми покарання країн за реекспорт компонентів для виробництва російських ракет.
"І, звичайно ж, гарантії безпеки і Україна у складі НАТО — це реальні сигнали, яких боїться Путін. Запрошення нашої країни до НАТО з посиленням оборонних можливостей дозволить перемогти росіян. Членство в НАТО забезпечуватиме безпеку Європи на довгі роки. Без цього російський режим, якщо збереже цілісність, зможе продовжувати повітряний терор", — додав він, натякаючи на очікування України від саміту лідерів Північноатлантичного альянсу, який 11-12 липня пройде у литовському Вільнюсі.
Тим часом міністр внутрішніх справ Ігор Клименко обурений повідомленнями про щонайменше 10 закритих укриттів у Львові під час нічних ударів. За цим фактом вже відкрито кримінальну справу.
"Винних має бути притягнуто до відповідальності", — додав він.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк дорікає західним союзникам.
"Кожен приліт ракети в багатоквартирний будинок неминуче ставить два простих питання. Перше: хіба своєчасна передача потрібних обсягів снарядів/танків/дальнобійних ракет і, звичайно ж, штурмової та винищувальної авіації не варте збережених життів українців або життя людей взагалі не береться до уваги в цих розрахунках?", — написав він у своєму Twitter.
Він також незадоволений тим, що Захід наполегливо вдає, що не можна допустити падіння режиму Путіна, оскільки не знає, що робити з Росією, якщо вона порине в хаос.
"Чибайдуже, тому що ракети все одно не полетять далі Києва, Одеси та Львова?", — додав Подоляк.
Як росіяни раніше били по Львову та області
Територія Львівської області зазнавала ударів із самого початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, 24 лютого 2022 року були атаковані військові частини у Бродах, Новому Калинові та Кам'янці-Бузькій.
У березні з акваторії Чорного та Азовського морів літаки випустили кілька десятків ракет, частина з яких вдарила по Яворівському полігону. Тоді загинули 35 осіб, ще понад 130 отримали поранення. Того ж місяця ракети прилетіли в авіаремонтний завод у Львові, нафтобазу та бронетанковий завод.
Навесні російська авіація била об'єктами з території Білорусі. Найбільш смертоносна атака сталася 18 квітня, коли ракети вдарили в три військові об'єкти і станцію технічного обслуговування (СТО). Загалом повідомлялося про загибель щонайменше 7 осіб та ще 11 постраждалих.
Фото: наслідки ракетоного прильоту по шиномонтажу у квітні 2022 року (t.me/kozytskyy_maksym_official)
На момент атаки на СТО перебували 20 осіб. Ударом було пошкоджено близько 40 автомобілів, будівлі, хвилею повибивало двері та вікна. Пожежа перекинулася на машини, через що район був охоплений чорним димом. За деякими даними, ціллю атаки був залізничний вокзал.
Потім були удари по транспортній та енергетичній інфраструктурі, у травні ракети прилетіли у військовий об'єкт за 15 кілометрів від кордону з Польщею. Періодичні удари тривали влітку, восени, взимку та вже навесні 2023 року.
