За інформацією: Суспільне Дніпро.
Іван Насікан разом зі своєю дружиною Раїсою. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
Я стільки читав. В мене стільки книжок, стільки журналів. Я до цього часу виписую чотири видання. А до цього часу понад десять. Чогось в мене така "спрага". І от зараз я не можу — надягаю окуляри й через лупу.
Зайнявся боротьбою зі шкідниками. Хворобами я майже не займався, садив та огородив. І це воно мені таке приносило задоволення, що я не знаю.
У мене три зошити у яких різні записи. В одній записую що посадив, коли, чим удобрив. Добрива — тільки органіка. У другій — по комахах, яку користь вони мені принесли. Є по бджолах. Також по господарству — що я даю та коли.
Один з зошитів Івана, де він веде свої нотатки. Суспільне Дніпро
"Село закінчилось"
В селі, як сказати, то нема ні одного з тих корінних жителів і навіть їхніх дітей. Тут школи не було, аптеки не було. Але в Каплені була. І лікарні нема. Вона весь час була тільки в Семенівці. Нині там, як мені відомо, тільки поверхові аналізи роблять, а інше все — в Криничках. Автобуси сюди не ходили, тільки до Семенівки. До зупинки близько п'яти кілометрів.
Через хату — дачник. Їхня хата в Романкові, а тут дача. І вони ото їздять й нам привозять хліб. Зять приїжджає, привозить. Онук приїжджає або син привозить.
Раніше — тут було до 60 дворів. А тепер, бачите, хати… одна, друга розбита, і все. Село закінчилось.
Одна з хат у Котлярівці на Дніпропетровщині. Суспільне Дніпро
"Я люблю землю. Люблю свободу"
З дев'яти вечора тільки вільний час. То та робота знаходиться, то друга. І в стайню треба сходити, і що в кухні робиться — мені треба все в порядок приводити.
Кладу дошку, до неї прироблена ручка, лягаю на неї біля рядочків й оброблюю. Дошку пересуваю й знов сідаю. Стоячи у мене вже не виходить, тільки сидячи. Діти й онуки кажуть: "Досить, дідусю". Мовляв, чого ти себе добиваєш. А я задоволення отримую — це, так би мовити, підіймає тонус жити.
Город Івана Насікана. Суспільне Дніпро
По-перше, праця, рух й задоволення від того, що ти щось людям зробив. Не собі, а людям. По-друге, я ж їв, можна сказати, чисті продукти — свої яблучка, помідорчики, огірочки, своя вся консервація.
Я люблю землю. Люблю так звану свободу. А отам, в Кам'янському, в отій клітці, я не можу. Воно мене… Я і не подумаю туди. Це вже хіба зовсім заберуть. А так у мене душа не лежить.
Вулики на подвір’ї Івана Насікана. Суспільне Дніпро
Що відомо про село Котлярівка на Дніпропетровщині
Село Котлярівка розташоване у Криничанській громаді, що на заході Дніпропетровщини. Відстань до Дніпра звідси – 76 км. До найближчих магазину, лікарні та ринку – 6,2 км. Транспортного сполучення населений пункт не має.
Населення Котлярівки з роками стрімко зменшується. Якщо у 1989 році тут проживало 36 людей, то у 2025 — п'ятеро.
Читати ще
Читати ще
«У будинок влетіли дві «Герані», а я вижила»: як живуть у прифронтовому Добропасовому на Дніпропетровщині
