Рекрутер Віталій Михайлов: Офіси переїжджають у приватні будинки, ставлять генератори та Starlink

Рекрутер Віталій Михайлов: Офіси переїжджають у приватні будинки, ставлять генератори та Starlink

Фото: facebook.com/vitaliy.mykhaylov

Війна руйнує ринок праці України. За даними Мінекономіки, через бойові дії як мінімум 5 млн українців втратили роботу, 7 млн українців залишили країну.

Про те, як сьогодні почувається український ринок праці, наскільки можна порівняти нинішню ситуацію зі станом справ під час пандемії, а також про те, як бізнес намагається виживати в період віялових та аварійних відключень, «КП в Україні» поговорила з директором консалтингової компанії «Михайлов та партнери» Віталієм Михайловим.

У країні є 45 тисяч вакансій

– Віталію, як ви вважаєте, чи належить ринок праці до сфер, які швидко реагують на зовнішні зміни?

— Звичайно, ринок праці не такий волатильний, як валютний, — тут для змін потрібні дні, частіше тижні. Справа в тому, що жоден роботодавець не прийматиме поспішних рішень на кшталт «швидко всіх звільнимо» або «швидко всіх наберемо». Не так просто звільнити всіх, але ще складніше — всіх набрати. За статистикою, на закриття однієї вакансії йде щонайменше 3 тижні. На закриття вакансій топів йде місяць і більше.

— А наскільки сьогодні сумна ситуація із роботою в Україні? Чи відповідає дійсності інформація, що роботи немає?

— Інформацію про це ми можемо отримати з двох основних джерел. По-перше, це офіційна статистика, хоча є сумніви в її оперативності (поки зберуть дані, поки проаналізують, поки опублікують) та достовірності (всі ми знаємо про білу та сіру зарплати, офіційну та неофіційну зайнятість).

Більш оперативну інформацію можна отримати на основних українських кадрових порталах. Зважаючи на ці дані, на сьогодні в Україні 45 — 47 тисяч відкритих вакансій. Для порівняння: під час пандемії їх було щонайменше 35 тисяч, у вересні 2021-го – понад 100 тисяч.

– Про що говорять ці цифри?

— Вони говорять про те, що ринок упав, але не нижче, ніж за пандемії. Звичайно, не можна порівнювати війну і пандемію, зараз ситуація набагато гірша, але все ж таки цифри говорять про те, що не все так погано.

Думаю, якщо в країні є 45 тис. вакансій, важко погодитися з тим, що роботи немає. Можливо, вона не та, що шукає людина, вона не так добре оплачується, як хотілося б претенденту, але вона є. Я поцікавився: у Херсоні є 50 відкритих вакансій! (Наша бесіда проходила 21.11.2022. – Авт.). Навіть у Донецьку є 5 вакансій – фахівців шукає Червоний Хрест.

Робота є, і з кожним днем ​​її стає все більше і більше, інфраструктура продовжує руйнуватися, і все потрібно відновлювати

Отже, робота є, і з кожним днем ​​її стає все більше і більше, адже інфраструктура в країні продовжує руйнуватися, і все це потрібно відновлювати. А якщо є вакансії, є робота і є гроші (до нас продовжують приходити гроші зі США та Європи) — ринок праці живий.

— Україну залишили мільйони українців, і в Нацбанку планують, що весь 2023 рік 7 млн ​​українців залишатимуться за кордоном. Наскільки це критично для українського ринку праці?

– Тут все залежить від конкретних сфер, деякі з яких обвалилися. Наприклад, туристичний бізнес упав, як у пандемію – не до нуля, але досить близько.

Ресторани у свій час відчували себе гірше нікуди, але зараз поступово відновлюють позиції завдяки працюючим генераторам і атмосфері « як раніше ».

Думаю, що чимало проблем у компаній виникло з головбухами. Більшість бухгалтерів у нас жінки, багато з них виїхали на початку війни, а знайти хорошого головного бухгалтера дуже непросто.

З іншого боку, компанії скоротили персонал або закрилися, на ринку з’явилося багато вільних фахівців. До того ж чимало людей – гадаю, від 10 до 20% – продовжують працювати віддалено, отримувати зарплату та платити податки в Україні, територіально перебуваючи в іншому місці. Тож можна сказати, що ринок сам себе «компенсував».

Бізнес орендує приватні будинки під офіси

— А як сьогодні почуваються зарплатні лідери вітчизняного ринку праці – айтішники?

– Вони так і залишаються лідерами, оскільки їхні зарплати прив’язані до курсу. Тобто при падінні гривні їхні доходи лише зростають.

— Як виходять із становища у зв’язку з віяловими та аварійними відключеннями? Адже їм для роботи потрібна не лише електрика, а й інтернет.

Багато бізнесів орендують під офіси приватні будинки в місті та передмісті. Купують генератор, ставлять Starlink

— Зараз багато бізнесів, не тільки айті, орендують під офіси приватні будинки у місті та передмісті. Купують генератор, ставлять Starlink — і можна працювати і ні від чого не залежати. Тому що, якщо офіс є, а електрики немає, офіс уже не має значення.

І на дистанційну роботу співробітників не відправиш — адже вдома теж світло відключають несподівано і надовго. Ноутбук деякий час тримає заряд, але потрібний інтернет.

— Виходить, що витрати бізнесу зростають вдвічі: треба і за міський офіс платити, і за приміський? Скільки коштує оренда будинку під офіс?

— Це залежить від місця розташування, але у передмісті – Бортиничах, Борисполі тощо – будинок 300 квадратів можна зняти за 30 тис. грн на місяць плюс комунальні. Сума цілком посильна. Якщо цей офіс знімають, скажімо, для роботи 30 програмістів із середньою зарплатою 2-3 тис. доларів, то оренда разом із комунальними буде цілком порівняна із зарплатою одного співробітника, тож це їм по кишені. До того ж, якщо цього не зробити, то збитки від втрати клієнтів будуть незрівнянно вищими.

Плюс, винаймаючи приватний будинок під офіс, можна непогано заощадити на комуналці, оскільки приватний тариф на електрику становить 1,44-1,68 грн за кВт*год, а в нежитловому фонді тариф утричі вищий.

Що стосується оренди в офісних центрах, то орендарі та орендодавці намагаються дійти консенсусу, тим більше, що є «пандемічний досвід». Іноді виходить домовитись за  пів ціни, іноді – за третину. Декому вдається виторгувати «орендні канікули» на два-три місяці: мовляв, електрика повернеться – і ми повернемось.

Найпопулярніші – менеджери з продажу

— Кілька тижнів тому в Мінекономіки повідомили, що на кінець 2022 року безробіття в Україні становитиме 30%. Тобто виходить, що приїжджати зараз до України – це додавати проблем країні. Водночас, у тому ж міністерстві не втомлюються говорити, що хочуть повернути додому всіх українців, які були змушені залишити країну через війну. То чи варто повертатися, чи чекати на весну, чи чекати закінчення війни?

— Якби зараз не було обстрілів інфраструктури, думаю, багато хто б повернувся, як це сталося влітку. Зараз ситуація дуже складна, мені здається, що посил «поки не повертайтеся» актуальний. Чим більше людей повернеться, тим більше споживання електроенергії та газу, тож, напевно, до весни сенсу повертатися немає.

Чим більше людей повернеться, тим більше буде споживання електроенергії та газу, так що до весни сенсу повертатися немає

І те, що у зв’язку з віяловими та аварійними відключеннями, ситуація лише погіршуватиметься, — очевидно. Адже генератори врятують не всіх.

Візьмемо для прикладу невеликий завод із виробництва ковбаси. Це серйозне енергоємне виробництво, тут одним генератором не обійдешся. Відключили світло один раз на 8 годин, другий – на 10, третій – на 12. Власник помучився, порахував збитки та прийняв непросте рішення закрити завод до найкращих часів.

В результаті: люди залишилися без роботи та зарплати, бюджет – без податків, ще й ковбаси поменшало!

— Що із конкретними спеціальностями? Може, на загальному тлі все ж таки хтось добре затребуваний?

— Найзатребуваніші у нас завжди менеджери з продажу, і війна тут нічого не змінила. Причина проста: будь-яка компанія, яка щось робить, хоче це продати. Зараз у нас тільки генератори та пауербанки самі продаються, а з рештою треба постаратися.

З цієї причини дуже затребувані водії – будь-який товар треба доставити. Крім того, водії належать до фахівців, які завжди активно мігрували за кордон, тому їх не вистачає.

Затребувані робітничі спеціальності, ті ж кваліфіковані зварювальники. Вони, як і водії, теж активно виїжджають за кордон, що тільки посилює їхній дефіцит на батьківщині.

— Що може уряд зробити для вирішення проблем із безробіттям, працевлаштуванням людей та поверненням їх з-за кордону?

Бізнесу потрібно допомагати. Інакше власнику все це набридне, і він виведе і бізнес, і капітал із країни, цей процес буде незворотним

— Насамперед, знижувати податки, можливо, деякі й скасовувати, влаштовувати «податкові канікули» з огляду на те, наскільки бізнесу зараз важко. А ще – створювати нові робочі місця, забезпечити доступне кредитування, підтримку підприємництва, підтримку галузей, яким зараз найгірше.

Але натомість ми спостерігаємо, наприклад, справжню «ПДВ-війну», пов’язану з блокуванням податкових накладних, і, судячи з скарг бізнесу, цей процес далеко не прозорий. Все ж таки з такими масовими перешкодами потрібно швидко розбиратися, а не ускладнювати життя підприємцям ще більше.

Бізнесу треба допомагати. Тому що, коли власнику все це набридне, і він просто виведе і бізнес, і капітал із країни, цей процес буде незворотним. Подібні рішення простими не бувають, і вони приймаються не для того, щоб потім заводити бізнес та гроші назад.

Джерело