Зліва — Віталій Варяник, начальник відділу вибухобезпеки ГУНП у Запорізькій області; справа — Ксенія, переселенка з Гуляйполя, постраждала від обстрілу 22 квітня.
Під час обстрілу Запоріжжя ФАБами 22 квітня люди повертались у свої постраждалі квартири за домашніми улюбленцями чи речами.
До прикладу, дівчина з Гуляйпіля – Ксенія, розповідає, кота Бусінку після обстрілу ледве знайшли – їй посікло склом мордочку і вона заховалась. Домашнього улюбленця теж вивезли з Гуляйполя в надії на спокій, Ксенія розповідає:
"Коли був вибух, я була на кухні, готувала собі їсти. І почула вибух, і одразу все посипалося, вуха задзвеніло, голова заболіла… Дивлюся, а вже все горить, палає, і машини вибухають".
На місці прильоту журналісти також спостерігали як мешканці постраждалого будинку шукають своїх домашніх улюбленців, які, злякавшись, втекли та заховалися.
Представники ДСНС та поліція пояснили як діяти після прильоту: чи можна повертатися у житло, яке постраждало. Що робити у разі замінування будівлі, де ви знаходитесь. Та як діяти, якщо над головою безпілотник та стрільба.
Після обстрілу: як не стати жертвою вибухівки
Від початку 2025 року лише ДСНС здійснила 355 виїздів, а поліція — 544. Це в середньому три-чотири виїзди щодоби.
Віталій Варяник, начальник відділу забезпечення вибухобезпеки управління вибухотехнічної служби ГУНП в Запорізькій області, пояснив що робити цивільним після прильотів або вибухів:
- Не створювати скупчення людей — високий ризик повторного обстрілу.
- Не заходити всередину, якщо є загроза пожежі чи обвалу. Чекати дозволу ДСНС.
"Звертайте увагу: якщо є стрічки, що обгороджують територію, значить об'єкт в дуже небезпечному стані та прохід туди заборонено. Якщо стрічок немає, але є представники служб – обов'язково запитайте у них чи безпечно вам забрати речі. Якщо така можливість буде, вони вас супроводять", – пояснює Віталій Варяник.
Мінування: що робити, якщо оголошено загрозу
Від початку року в області зафіксовано 80 офіційних випадків повідомлень про мінування об'єктів. Йдеться про школи, супермаркети, державні установи, ТЦ «Україна». Жодне з повіломлень не підтвердилося, проте служби виїжджають і ретельно перевіряють кожне.
Віталій Варяник, начальник відділу забезпечення вибухобезпеки управління вибухотехнічної служби ГУНП в Запорізькій області, пояснює:
"Росіяни це роблять для посіяння паніки, створення штучних переживань серед населення та навантаження оперативних служб. Адже ми виїжджаємо на кожен виклик, не нехтуючи. Бо це ймовірна загроза життя".
Алгоритм дій при мінуванні:
- Одразу покинути будівлю та відійти на відстань не менше 50 метрів. Якщо можливо — залишити район.
- У приміщенні звертати увагу на залишені речі (сумки, коробки, пакети). Про їх наявність повідомити охорону або викликати поліцію (102).
- Не торкатися і не заглядати в підозрілі предмети.
- Якщо є можливість — відвести свій автомобіль від місця загрози, щоб не заважати роботі оперативних служб.
Що робити, коли чуєш дрон або стрілянину
Нещодавно суттєво збільшилася кількість викликів на підозрілі предмети — таких було вже понад 50, хоча жоден не підтвердився. Паралельно зростає ризик атак із повітря. Що ж робити, якщо ви чуєте гул дрона або бачите роботу мобільно вогневої групи?
Рекомендації Віталія Варяника:
- Негайно зайти в укриття — це може бути під’їзд або будь-яке приміщення. Дрони працюють по-різному: одні палають, інші — вибухають.
- Якщо бачите дрон і не впевнені, чи він український: Телефонуйте 102, повідомте, хто ви, де перебуваєте і що саме бачите.
Уроки виживання
Окрім роботи в полях, фахівці проводять навчання для населення — лише за чотири місяці 2025 року відбулося 31 заняття з правил поводження з вибухонебезпечними предметами.
Запоріжжя живе під постійним тиском. Але чітке розуміння алгоритмів дій і холодна голова — це те, що може вберегти життя у найнебезпечніший момент.
Читайте також: У поліції розповіли про масштабні наслідки бомбардування Запорізької області 22 квітня
