За інформацією: Суспільне Полтава.
Суспільне Полтава
31-річний Олександр Тихоненко служив фельдшером медичного пункту в 116-йокремій бригаді територіальної оборони України. Загинув 20 січня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Благодатне, що на Донеччині.
Петицію щодо присвоєння йому звання Герой України подала сестра воїна Леся Тихоненко. 4-го вересня її опублікували на офіційному сайті президента України. Про це Суспільному розповіла мати полеглого воїна Надія Тихоненко.
Ким був воїн Олександр Тихоненко
Олександр Тихоненко був родом із села Броварки Миргородського району. Там навчався у школі, після 9-го класу вступив до Лохвицького медичного училища. Опісля навчався у Київському національному медичному університеті імені Олександра Богомольця та Полтавському національному педагогічному університеті імені Володимира Короленка.
Олександр Тихоненко з побратимом. фото Л. Тихоненко
“Він був дуже розумною, допитливою дитиною. Він любив дуже читати. Він міг сісти за день прочитати книгу. Я запам’ятала книжка така була дуже дрібним почерком про японську війну. То 900 сторінок він прочитав менше ніж за три дні. Це був 6-й чи 7-й клас. В училищі він дуже цікавився туристичними зльотами. Потім вступив у столичний університет на безплатне навчання. А коли почалася війна, потрібні були медики. Він вважав, що він потрібен там, і буквально через пару днів підготовки він поїхав через Гадяч уже в Дебальцеве”, ― розповіла мати загиблого воїна Надія Тихоненко.
2015-гороку Олександр Тихоненко підписав контракт із ЗСУ і пішов добровольцем захищати кордони України.
Де служив військовий
Останнє фото з Донбасу, яке надіслав рідним Олександр Тихоненко. фото Л. Тихоненко
Воїн брав участь в АТО та ООС, зокрема, у бойових діях на Донеччині. У лютому 2023-го року він пішов служити у 116-ту бригаду, де був бойовим медиком. Також воїн брав участь у “гадяцькому сафарі”.
“12-гочи 13-го січня він заїхав додому і сказав, що вони їдуть на Донбас. Він був схвильований. 19 числа я з ним говорила. Щодня ми спілкувалися в месенджерах. Я не телефонувала, бо розуміла що він може бути зайнятий. Коли він мені зателефонував, я спитала, яка там у них ситуація. Він мені сказав: “Дебальцеве 2015 рік”. Тоді я зрозуміла, що ситуація дуже складна. 20-го січня зранку він сказав, що з ним не буде три дні зв’язку і прислав телефон когось із “Цивільно-військових відносин”. Так вийшло, що уже 20-го числа усі знали, що він загинув. Нам сказав про це побратим, який служив із Сашою”, ― каже мати загиблого воїна Надія Тихоненко.
Як загинув воїн Олександр Тихоненко
Воїн Олександр Тихоненко зі своєю дівчиною (фото зліва) та з сестрою (фото справа). фото Л. Тихоненко
Загинув Олександр Тихоненко 20 січня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Благодатне Донецької області. Він разом із побратимами їхав евакуйовувати поранених та загиблих воїнів.
“Він їхав на евакуацію дорогою, куди повинен був зайти батальйон, вона була нова. Було пряме попадання. Шансів вижити не було. Ми три місяці чекали ДНК експертизу. У січні дочка поїхала в Дніпро на експертизу. Там була велика черга, вперед на три місяці, вона дуже просила, щоб в нас взяли. І десь 5-го травня прийшли результати”, ― розповідає мати загиблого воїна Надія Тихоненко.
Поховали воїна 9-го травня. Після смерті Олександра підрозділ, у якому він служив, взяв собі назву на честь нього — "Медики Єтті".
Медичний підрозділ назвали в честь Олександра «Єтті». фото Л. Тихоненко
“Наша родина його батальйону віддали автомобіль. Чоловік мій помер, а авто було як пам’ять. Але ми вирішили, що там він потрібніший. Саша дуже любив приїжджати у Броварки. Востаннє він як приїхав, він сказав: “Боже, як вдома добре”. Це був його дім, який він дуже любив”, ― каже мати загиблого воїна Надія Тихоненко.
Чим хотів займатися у цивільному житті Олександр Тихоненко
Військовий зі своїми рідними. фото Л. Тихоненко
За словами матері полеглого, Олександра Тихоненка цікавила психологія.
“Він був дуже сміливий. Він весь час мені говорив: “Мама, я маю робити, що знаю і вмію. Я пішов сюди рятувати, я не боюсь. Усі чоловіки у наші родині в радянські часи були військові, тому я розуміла, що це складно, життя військового важке. Тому я була спочатку проти, а він вважав, що він потрібен там, він допомагав військовим вижити. Він постійно підбадьорював поранених хлопців. Казав: “Нічого, ми ще вип’ємо з тобою, тільки дивись на мене, не закривай очі. Ти будеш живий. А ще його дуже цікавила психологія. Він давно про це задумувався. В нього була контузія, він ходив до психолога, і його це дуже цікавило. Він казав, що коли закінчиться війна, психологи будуть потрібні. Він хотів цим займатися після війни”, ― говорить мати загиблого воїна Надія Тихоненко.
Які мав нагороди Олександр Тихоненко
Олександр Тихоненко на службі. фото Л. Тихоненко
- відзнака Православної церкви України “За жертовність і любов до України”;
- відзнака Президента “За участь в антитерористичній операції”;
- медаль “Захиснику Батьківщини”;
- нагрудний знак “Учасник АТО” (нагорода Генерального штабу Збройних сил України);
- медаль “Доброволець”.
Як проголосувати за петицію
Петицію щодо присвоєння звання Героя України Олександру Тихоненку опублікували на сайті президента України 4 вересня 2023 року. Наразі петиція зібрала майже 2 700 голосів, аби її розглянули необхідно 25 000.
До кінця голосування лишилося 86 днів. Щоб долучитися, на сайті президента необхідно:
- авторизуватися;
- підписати петицію за допомогою інтернет-банкінгу або через портал "Дія".
Віддати свій голос можна за цим посиланням.
Олександру з позивним «Єтті» був 31 рік. фото Л. Тихоненко
