Під час війни в Україні скасовано святкові дні, передбачені Кодексом законів про працю (КЗпП). Через війну додаткових вихідних на Різдво та Новий рік не буде.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Різдво (25 грудня) та Новий рік (1 січня) випадають на понеділки, і це будуть звичайні робочі дні.
Ухвалений Верховною радою у березні 2022 року закон суттєво змінив трудове законодавство, оскільки під час воєнного стану запроваджуються обмеження прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією. Законом скасовано усі святкові дні.
Ставлення українців до Нового року та Різдва
За даними опитування КМІС, у 2023 році більшість населення України (близько 70%) святкує Великдень та Різдво Христове як найбільш популярні свята, далі йдуть День Незалежності України (63%) та День захисників та захисниць України (54%).
Новий рік, який урочисто відзначають у всьому світі і який усі роки ділив перше місце з Різдвом Христовим та Великоднем, зараз лише на п'ятому місці (52%).
Зміна календаря
В Україні з цього року святковим днем є лише Різдво 25 грудня, тоді як раніше воно відзначалося двічі (також 7 січня).
Крім того, Рада встановила на 15 липня — День Української державності (замість 28 липня), коли вшановується пам'ять святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого, на 1 жовтня — День захисників та захисниць України (замість 14 жовтня): пов'язано з українськими військовими традиціями вшанування Дня Покрови Пресвятої Богородиці.
Після переходу ПЦУ на новий календар віруючі відзначатимуть деякі свята за новоюліанським стилем в інші дати. Зокрема:
- День святого Миколая святкуватимуть 6 грудня замість 19 грудня;
- Різдво – 25 грудня замість 7 січня;
- Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня замість 8 січня;
- День преподобної Меланії (у народі Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня замість 13 січня;
- Хрещення Господнє – 6 січня замість 19 січня;
- Стрітення Господнє – 2 лютого замість 15 лютого.
