Шабельківській бібліотеці ім. Т. Шевченко

25 жовтня у бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка ювілей! До 70-ої річниці бібліотеки-філії ім.Т.Г. Шевченка в селищі Шабельківка її завідувачка — Світлана Садова — розпочала у Фейсбуці публікацію циклу матеріалів про історію та роботу закладу. Мета публікацій — ознайомити та поглибити знання читачів з історією виникнення бібліотек з початку 20-го століття; виховати у дітей почуття гордості за свою маленьку батьківщину — Шабельківку; розвити спостережливість, бережне відношення до книжок та стимулювати до самостійної роботи в бібліотеці. «Любі друзі! Відомо, що для кожної людини наймиліший той край, де вона народилася, живе. І той чарівний край зветься Батьківщиною. Отже, починаємо нашу подорож до минулого нашого мальовничого селища Шабельківка, якому виповнюється у цьому році 264 (у 2023 — 265)! У нашому селищі є чудова бібліотека. 25 жовтня у бібліотеці свято. Їй виповниться 70 років, але це не означає, що вона така молода. Давайте зазирнемо в минуле… Бібліотека в Шабельківці була створена на початку XX століття і по статусу вона була народною, але була і бібліотека при Краматорському заводі металургійної спільноти. Згідно зі звітом Ізюмського повіту земської управи до 1 січня 1907 року народні бібліотеки були відкриті у 41-ому поселенні нашого повіту. Серед них згадувався і Краматорськ Білянської волості. Краматорська бібліотека була відкрита за допомогою Харківського комітету грамотності. В документах за 1906 рік ця бібліотека була віднесена до розряду «НАРОДНОЇ», але потім її виключили, оскільки вона виявилася бібліотекою приватною, бо відкрита вона була лише для робітників металургійного заводу. Окрім цих двох перших народних бібліотек у Краматорську і Слов’янську, в інших населених пунктах Ізюмського повіту теж знаходились бібліотеки, які підпорядкувались земствам і фінансувались їх коштом або працювали на благодійних засадах. В звіті земської управи за 1906 рік значилося, що більша частина бібліотек знаходиться при школах, деякі при сільських правліннях і приватних будинках, відведених під це даром. Завідуючими бібліотек здебільшого були вчителі початкових класів. Вони отримували за додаткову працю 20-30 рублів. Виключенням була бібліотека у Краматорську, якою опікувався металургійний завод, а завідуючому була назначена заробітна плата у розмірі 60 рублів. У деяких населених пунктах бібліотеки не працювали, бо не було завідуючих. Згідно з отриманими фактами, у 1906 році в Ізюмській волості налічувалося 28 бібліотек. Середня читацька аудиторія складала 125 осіб. Книжковий фонд у більшості бібліотек досягав 700-10000 книжок, а в самих «бідних» бібліотеках було близько 400 книг. До початку 1907 року бібліотеки у Шабельківці не значились. За свідченням видатного краєзнавця та директора НВК №32 Віталія Андрійовича Бабкіна підтвердилось, що бібліотека в селі Шабельківці Білянської волості була відкрита у 1909 році. Першою завідувачкою Шабельківської народної бібліотеки була вчителька місцевої школи Феодосія Антонівна Івченко. В Шабельківській земській початковій школі вона працювала з 4 листопада 1909 року. Завідувачкою вона стала 1 вересня 1909 р.. До кінця року книжковий фонд налічував лише 308 книг, у бібліотеку, яка була при школі, записалось 58 читачів. Видача книжок відбулася 203 рази за 37 приймальних днів. Наступного року бібліотека працювала лише 54 дні. В 1910 році фонд бібліотеки збільшився на 128 книг і складав аж 436 книжок. Бібліотека не мала свого приміщення та читального залу. Завідувачка отримувала зарплатню 36 рублів на рік. Чому бібліотека працювала так мало днів у році? Це пояснюється Правилами народних бібліотек, вибраних Харківським губернським земством. Згідно з цим документом бібліотеки повинні були вести приймання читачів з 1 вересня по 1 травня, тобто весь навчальний рік, у всі дні, крім великих свят. При цьому доступ до книг міг бути гарантований не менше, ніж 200 днів на рік. Але в житті все було по-іншому. Ще у 1908 році земська управа відзначила падіння книговидачі у зв’язку з тим, що чотири роки не поповнювався бібліотечний фонд книгами, а всі книги вже були прочитані або не мали попиту. Мала кількість книг, мабуть, була головною проблемою в Шабельківській бібліотеці. У 1913 році бібліотека знаходилася «на квартирі у вчителя». За роботу бібліотекаря Феодосія Антонівна отримувала 50 рублів. До початку першої світової війни бібліотека в селі Шабельківці залишалась єдиною народною бібліотекою на всю Білянську волость. У 1913 році в у Білянській волості нараховувалося 12 204 особи. На одну книжку приходилось по 43 людини. Цікаво, яким цей показник є сьогодні у Краматорську? У 1914 році книжковий фонд бібліотеки складав вже 654 книги. Прийшовши до бібліотеки, читачі мали змогу ознайомитися з періодичними виданнями: для них була оформлена підписка на газету «Южний край» та журнал «Хлібороб». Такий прогрес пояснювався благодійним фондом з боку Миколаївської церкви села Шабельківка. У цьому ж році завідувачкою бібліотеки назначили Ксенію Олександрівну Кирилову. В неї була середня єпархіальна освіта. Працювати вчителем земської школи вона почала 11 вересня 1914 року. При Ксенії Кирилівні бібліотека змінила адресу. Для неї виділили приміщення в будівлі Кредитного Товариства. Ксенія Кирилівна була дочкою священника Миколаївської церкви села Шабельківка Олександра Григоровича Кирилова. Народилася вона в селі Шабельківка у 1890 році. У 1952 році в селищі Шабельківка була відкрита бібліотека в приміщенні старої селищної Ради. Першим завідувачем бібліотеки був Куценко Олексій Олексійович. Куценко Олексій Олексійович народився у 1917 році в с. Мар’їно Котеленського району, Полтавської області. Закінчив 7 класів місцевої школи. Працював у колгоспі. У 1936 році вступив на навчання до робочого факультету. В 1937 році він навчався в Харківському Бібліотечному інституті. Диплом захищав, коли вже почалася війна. Олексій отримав призначення в Київський військовий округ. Йшла війна, інститут евакуювали. Ще в перші місяці війни він потрапив в оточення. Був в окупації. У лютому 1943 року Радянська Армія визволила цей район. Разом з 575 стрілецьким полком йому пощастило визволяти рідне село. З листопада 1943 року був призначений в саперний полк, який був на передовій. Під Харковом потрапив в оточення. Вийшовши з нього, продовжував далі воювати. На все життя запам’яталась Олексію Олексійовичу битва на Курській Дузі під с.Томерівка. Брав участь у форсуванні Дніпра біля Букринського плацдарму, був нагороджений медаллю «За відвагу» за солдатську доблесть та честь. Брав участь Олексій Олексійович у визволенні Києва, Житомира, Вінниці. Під Станиславом (Івано–Франківська область) за успішну операцію був нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня. Олексій Олексійович зустрів перемогу у Празі. Після війни довгий час керував бібліотекою в селищі Шабельківка з (1952 -1977) роки. Після завершення будівництва нової школи 17 жовтня 1958 року бібліотека перемістилася в приміщення старої школи, де вона зараз і працює. Штат бібліотеки складають 3 спеціалісти та 2 технічних працівники: 1.Садова Світлана Іванівна – завідувачка бібліотекою (стаж – 32 роки). 2.Яковенко Ольга Олександрівна – провідний бібліотекар (стаж — 43 роки). 3.Коваленко Світлана Михайлівна – бібліотекар 1 категорії (стаж – 24 роки). Завдяки перемозі у 2010 році у міжнародному конкурсі фонду IREX, отримала комп’ютери і підключились до мережі Інтернет, щоб користувачі бібліотеки кожного дня мали змогу приходити у бібліотеку за новими знаннями. Про сучасну бібліотеку та наших читачів далі буде». Люба земле, моя Шабельківка рідна, Ти стоїш на Донбасі з давніх років. В ті далекі часи ти була дуже бідна, І багато жило тут селян – кріпаків Через тебе пройшли історичні події, Не минули тебе голод, холод, війна. Роки йшли, і збулися прекрасні надії, І тепер ти розквітла наче весна. Проект реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program.

Джерело