За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Фото: Суспільне Хмельницький
Понад п'ять місяців пробув у полоні захисник "Азовсталі", маріуполець В’ячеслав Горбань. 24 лютого 2022 року він став на захист України в складі тероборони. 29 жовтня бійця звільнили з полону. Нині, він живе в Хмельницькому.
Історію В'ячеслава Горбаня читайте у матеріалі Суспільне Хмельницький.
"Я завжди знала, що він у будь-якій ситуації стане на захист Маріуполя, на захист України. Я знала, що я не буду перешкоджати цьому. Тому що, якщо обирати: йти захищати чи сидіти на дивані, то він піде захищати. І я його підтримувала, була на його боці завжди", — так, про рішення маріупольця В’ячеслава Горбаня піти захищати Україну розповідає його дружина Тетяна.
У перший день повномасштабного вторгнення В’ячеслав Горбань пішов до тероборони.
"Охороняли, допомагали, носили поранених, розвантажували продукти, і чергували на посту", — розповідає про свою службу у військовому шпиталі В’ячеслав Горбань.
12 березня В’ячеслав Горбань переїхав до "Азовсталі", де також працював у військовому шпиталі.
"Спочатку на "Азовсталі" були засоби й зброя, щоб оборонятися, була їжа, були ліки, все було, але ми були в оточенні. Було декілька кіл оточення, 3 чи 4, тобто з України нам нічого не привезеш, і ми не мали змоги звідти вийти. Вони бомбили чітко, прямо, по входу одному, по входу іншому, так, щоб заблокувати нас", — говорить військовослужбовець.
"Захищатися було нічим, і їжі вже не вистачало. 16 травня був уже вечір, коли прийшла команда від командирів, що ми маємо виходити".
17 травня В’ячеслава Горбаня привезли до колонії в Оленівці, там він пробув близько двох тижнів.
"Остання смс, коли ми списалися, це був мій виїзд на Запоріжжя, він знав, що я їду до Хмельницького, і він мені написав, мабуть, останнє повідомлення, що радій кожній хвилині, кожному дню, і дихай волею. Усі ці місяці, дні, і хвилинки я дихала волею і чекала його", — розповідає дружина В’ячеслава Горбаня.
Після Оленівки В’ячеслава Горбаня направили в СІЗО до Таганрога: "Там було дуже жорстко, вони там злі, там нелюді. Там нас били так, що деякі втрачали свідомість".
У Таганрозі військовослужбовець пробув близько чотирьох місяців. Після чого, його перевели до колонії в Каменську-Шахтинському Ростовської області.
"В один день заходить охоронець і питає, хто тут старий, або хворий сильно. Давайте, я записую. Я теж підняв руку", — говорить В’ячеслав Горбань.
Після цього його відправили в СІЗО до Курська, а далі — до Криму.
"Там нас погодували, і вже виводили в нормальні туристичні автобуси, дали кожному по сухпайку, до речі він був прострочений на рік. Їсти хотілося дуже, тому ми їли, що було. Ближче до вечора ми приїхали на Василівку, де обмінялися, це був незабутній момент, не передати, був готовий цілувати асфальт", — пригадує В’ячеслав Горбань.
З полону захисника В’ячеслава Горбаня звільнили 29 жовтня.
Авторка: Ярослава Антошевська.
