Що буде з цінами та курсом: 5 запитань про 10%-ний податок на купівлю валюти

Що буде з цінами та курсом: 5 запитань про 10%-ний податок на купівлю валюти

Фото: Юлія Березовська/Прес-служба НБУ​

Ламаючи голову над тим, як знизити попит на валюту і при цьому ще й зібрати грошей до бюджету, в уряді не вигадали нічого кращого, як запровадити податок на купівлю валюти, якщо вона планується на купівлю імпорту. Ідея дуже сумнівна, особливо якщо згадати, що українські бізнеси й так дихають на ладан: логістичні ланцюжки розірвані, люди виїхали, а чимало підприємств зруйновано фізично.

В уряді кажуть, що таким чином вони покращать конкурентоспроможність вітчизняних виробників, а економісти та представники українського бізнесу дотримуються протилежної думки.

1. Що відомо?

Кабмін готує законопроєкт щодо додаткового збору на імпорт. Про це написав перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі.

Планується запровадити новий 10%-ний збір на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів та послуг – тобто йдеться про податок на імпорт, з якого не буде винятків. Хоча спочатку, коли ця ідея тільки виникла, експерти говорили про те, що потрібно зробити виняток, як мінімум, для критичного імпорту.

Очікується, що Кабмін представить законопроєкт найближчими тижнями.

2. Навіщо це робиться?

В уряді вважають, що новий податок знизить попит на імпортні товари та тиск на гривню. Логіка зрозуміла: що вищі ціни – то нижчий попит. Однак чи станеться це насправді і чого в цій ініціативі більше – користі чи шкоди?

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко каже, що додатковий податок під час війни – нормальна практика.

– У держбюджеті не вистачає грошей, і цей податок може допомогти, – пояснює експерт. — У будь-якому випадку Україна залежала і залежатиме від імпорту товарів, тож додатковий податок принесе чимало грошей до бюджету. А щодо незадоволених – то люди завжди незадоволені запровадженням нових податків чи підвищенням старих. Але я вважаю, що під час війни будь-які способи наповнення бюджету є правильними.

Заради справедливості треба сказати, що Олександр Охріменко виявився єдиним із наших співрозмовників, який висловився за введення податку. Переважна більшість економістів виступають категорично проти, пояснюючи: збір грошей до бюджету та зменшення імпорту – це добре. Але чому нікого не турбує, що це просто вб’є виробників? Не можна принести всю економіку на поталу тимчасовому балансу над ринком.

— Я вважаю, що ефект від цього податку буде таким же, як ефект від пострілів Himars по російських військах, — написав бізнесмен Петро Чернишов. — Тільки стрілятимуть по українській промисловості. Як і проти Himars, відповідь придумати важко. Може, й неможливо.

3. Чи краще це від початкової ідеї ввести 10%-ний податок на імпорт?

Згідно з поясненням того ж таки Ярослава Железняка, концепція додаткових імпортних мит надто складна в адмініструванні. Тому вирішили зупинитися на введенні 10%-ного збору на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів і послуг.

Економісти вважають, що, з погляду впливу економіки, форма немає значення: головне – зміст. І ось саме він оптимізму не викликає.

— Я ставлюся до цієї ідеї в будь-якій формі вкрай негативно, – каже аналітик Данило Монін. – Зараз українська економіка перебуває у глибокій депресії та потребує очевидного податкового стимулювання. Але замість того, щоб це робити, держава ще більше збільшує податкове навантаження, роблячи наші підприємства неконкурентоспроможними і ще більше вбиваючи мотивацію тут хоч щось відновлювати.

Вихід із ситуації на своїй сторінці в соцмережі запропонував бізнесмен Олександр Деркач: замість запровадження додаткового податку на купівлю валюти для імпортерів хоча б один раз зібрати на митницях всі податки на імпорт, які вже існують. Може, й не потрібно нічого вводити додатково.

4. Як це позначиться на вітчизняних виробниках?

Свою позицію з цього питання в коментарі журналістам озвучили в НБУ : «З точки зору Національного банку як органу, відповідального за стабільність гривні, додаткові податки на імпорт у поточних умовах мають розглядатися як заходи щодо посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, зниження відтоку валюти з країни, врівноваження платіжного балансу та скорочення дефіциту бюджету».

Проте експерти сприйняли заяву НБУ про «посилення конкурентоспроможності» із великим скепсисом.

– Не існує такого виробника, для якого запровадження цього податку не призвело б до підвищення собівартості продукції, – наголосив у розмові з «КП в Україні» економіст Владислав Банков. — Тому подібні твердження співробітників НБУ вважаю повним маренням, спрямованим на те, щоб хоч якось виправдати запровадження ще одного податку. Замість оптимізації бюджетних витрат на всіх рівнях ми спостерігаємо знищення економіки абсолютно непродуманою фіскально-регуляторною політикою.

Про те, що додатковий 10%-ний податок – «це так непродумано, так погано і так безглуздо, що не може бути правдою», на своїй сторінці в соцмережі написав член Ради директорів Спілки українських підприємців Олександр Соколовський.

На думку Соколовського, внаслідок цього рішення в економіці обрушиться все живе, що сплачує податки до бюджету і фінансує волонтерку. Контрабанда отримає глобальну конкурентну перевагу перед офіційним імпортом, а бізнес, який використовує імпортні комплектуючі (тобто майже весь), стане неконкурентоспроможним.

– Українська промисловість проти такого рішення, це не допомога, а дурість чи диверсія, – вважає підприємець. — Якщо дійсно хочете вжити реальних заходів економічної безпеки – запитайте, порадьтеся з фахівцями. Тільки не з теоретиками, а з реальним сектором економіки, ми завжди готові до діалогу.

5. Що тепер буде з курсом та цінами?

Олександр Соколовський вважає, що на нас чекає черговий виток зростання цін для кінцевого споживача. Що стосується курсу, то замість вирівнювання сірого та офіційного курсів знову трапиться мінімум 10%-ний розрив.

На думку Данила Моніна, курс внаслідок нового збору не зросте, а ось ціни — цілком. Владислав Банков каже, що цей податок зробить усіх нас без винятку пропорційно біднішим. З тим, що ціни зростуть, погоджується і економіст Андрій Мартинюк, причому, каже він, зростання буде не на 10%, а із «запасом».

– Думаю, не треба довго гадати, на кого імпортери перекладуть 10% додаткових витрат, – каже економіст. – Тож ціни на імпортні товари – від продуктів до електроніки – зростуть на 12-15%. Якщо говорити про курс, то очікування податку вже активізувало попит на валюту на міжбанку з боку імпортерів. Це, безумовно, негативний фактор для ринку, але після запровадження податку ситуація нормалізується, оскільки обсяги купівлі валюти на міжбанку зменшаться.

Водночас Олександр Охріменко вважає, що ці 12-15% – це «дрібниці життя».

– Інфляцією у 30 чи 40% під час війни нікого не здивуєш – це нормально, – каже економіст. – До того ж цей податок суттєво цінники не збільшить. У нас на вартість товарів більше впливають не нові податки, а паніка та спекулянти, які наживаються на війні. Ось вони, якщо сильно постараються, можуть розігнати інфляцію і на сотні відсотків.​

Джерело