За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: колаж Суспільне Чернігів
У сучасній літературі особливої популярності набуває жанр романізованої біографії або художньої біографістики. Йдеться не лише про життєвий і творчий шлях видатної персоналії, а й про вписування біографії звичайної людини в історичний і суспільний контексти. До таких творів належать передусім романи Володимира Лиса "Соло для Соломії" і "Століття Якова".
Якщо вам припали вони до вподоби, то докторка педагогічних наук, професорка кафедри української мови та літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольга Лілік пропонує для ознайомлення також роман Надії Гуменюк "Вересові меди".
Ольга Лілік. ФОТО: Фейсбук-сторінка Ольга Лілік
У ньому описуються бурхливі та трагічні події української історії XX століття поєднані із життям Богдани чи, як кличуть її односельці, Богоданці Ясницької.
Особливістю роману є введення до нього авторкою правдивої розповіді про український, насамперед волинський, театр 30-х років минулого століття. Головна героїня твору – жінка-бунтарка, адже не хоче забезпеченого життя й сімейного щастя, а тому тікає з власного весілля та влаштовується на роботу до мандрівного театру.
На сторінках роману зображено історію кохання Богдани, розгадування нею таємниці свого народження, а також її боротьбу за власне життя та життя рідних. Окрім того, письменниця майстерно змальовує театральне життя та атмосферу міжвоєнного Луцька, знайомить читачів із родиною Певних, Миколою та Ніною, які стали засновниками першого українського театру на Волині.
Саме зображення волинського мистецького й театрального життя стає родзинкою роману Надія Гуменюк "Вересові меди". Історична достовірність і глибина висвітлення цієї теми зумовлені тим, що письменниця ще з 90-х років XX століття досліджувала біографії театральних діячів Волині, присвятила їм не одну журналістську працю.
Особливістю рекомендованого роману є ще й те, що фактологічність і хронологічну точність, яку Надія Гуменюк поєднала з поетичністю розповіді, а також із міфами та народними легендами, наприклад про Зорю-Денницю, про шотландського короля та останніх представників народу піктів, власників секрету виготовлення вересового напою, про місцеву знахарку Домку Калапушу.
Атмосферність роману підсилюється мовленням персонажів, тобто говіркою Волинського Полісся, що дає змогу читачеві глибше зануритися в події 30-тих років минулого століття.
