В наш щоденний побут ввійшло зараз багато засобів побутової хімії. Вони полегшують домашню працю, допомагають у побуті, при цьому треба дотримуватись визначних правил і заходів безпеки. А якщо ними зневажати то препарати можуть стати причиною нещасних, а часто і трагічних випадків.
Перш за все дотримуйтеся правил зберігання засобів побутової хімії. Не переливайте їх в посуд з-під харчових продуктів, не держіть їх на кухні, в холодильнику, в шафах з посудом або харчами. Особливо ретельно за тим щоб ці препарати не потрапили до рук дітей. Частою причиною нещасного випадку є самоотруєння. Це буває, коли при роботі з побутовими хімікатами перевищується рекомендована доза речовини або не використовуються засоби індивідуального захисту (респіратор, рукавиці).
Найбільш розповсюджені отруєння оцтовою есенцією, нашатирним спиртом, засобом для знищення комах (інсектицидами), миючими засобами. Ці речовини мають різну ступінь токсичності.
Миючи препарати, наприклад, пральні порошки, засоби для миття скла, раковин, як правило, не викликають тяжкого отруєння. Їх дії обмежуються подразненням слизової оболонки шлунково-кишкового тракту або шляхів дихання, чи то алергічними реакціями.
Найбільш небезпечні — інсектициди, які містять у собі фосфорорганічні з’єднання (ФОС): хлорофос, карбофос, дихлофос. Отрута типу ФОС швидко викликає тяжке отруєння. Перші симптоми — блювота, пронос, сильна пітливість, задуха, клекочуче дихання. В найбільш важких випадках людина втрачає свідомість. Це буває, коли препарати попадають у організм через рот. А при вдиханні їх токсичність проявляється слабо: головний біль, запаморочення, нудота.
Оцтова есенція яка використовується у побуті (70-80% розчин оцтової кислоти) при попаданні на шкіру або слизові оболонки, викликає хімічний опік. Якщо людина випила оцтову есенцію то крім місцевого опіку, помічаються і загальні дії на організм — починається розпад еритроцитів, внаслідок якого уражаються нирки і печінка. Якщо це сталося, то сеча забарвлюється в червоний колір. Тяжкі опіки травневого тракту можуть призвести до інвалідності, так як часто при цьому утворюються рубцеві звуження стравоходу та шлунку, що порушує прохідність їжі. В таких випадках потрібні складні відновлювальні операції.
Якщо хімічна речовина попала в організм, треба перш за все викликати “швидку допомогу” і обов’язково сказати, чим викликане отруєння. До її прибуття треба самостійно провести невідкладні заходи: при отруєнні препаратами групи ФОС промийте потерпілому шлунок, для чого дайте йому випити 0,5 питної води і викличте блювання. Повторіть цю маніпуляцію декілька разів, що допоможе вилучити з шлунку значну частину отрути.
Що робити, щоб запобігти отруєнню дитини побутовою хімією?
У групі ризику діти від 1 до 3 років, які вже стали досить активними, аби дістатися до небезпечної рідини.
Яскравий дизайн та етикетки різноманітними речовинами приваблюють дітей. Майже з кожного з нас є вдома 9% оцет, капсули для прання, засоби для манікюру та педикюру, хімічні побутові речовини (різноманітні миючи засоби для очищення труб, плит, прання білизни тощо).
Хімічні речовини слід зберігати тільки в упаковці виробника. Ніколи не пересипайте ( не переливайте) ці речовини в упаковку для харчових продуктів. Використовуйте їх лише коли поряд немає дітей.
Отруєння медикаментами є однією найпоширеніших груп отруєнь. Правильне збереження ліків не лише захистить дітей, але й дорослих. Адже дорослі також можуть переплутати пігулки чи прийняти прострочений засіб.
