Що у Харківському художньому музеї збираються робити з картинами російських митців

Директорка Харківського художнього музею Валентина Мизгіна. Фото: Роман Кривко/Українське Радіо Харкова

У Харківському художньому музеї близько половини колекції — роботи російських художників.

У закладі планують перебудувати майбутню експозицію, розказала Українському Радіо Харкова керівниця Харківського художнього музею Валентина Мизгіна.

"Що відбувалося: ми рятували тут картини російських митців, а росіяни бомби тут кидали поруч. Це викликає такий супротив, що просто не хочеться про це думати", — говорить Мизгіна.

За її словами, колекція російського живопису у Харкові велика, "тому що російські художники приїздили до Харкова, привозили пересувні художні виставки, з них було закуплено багато творів".

"Так трапляється, що України (ред. — українських творів) у нас не так багато, точніше, багато, достатньо, мабуть, але все ж таки найголовніші твори — великі, які завжди тримали експозицію, йдеться про велику картину, навкруги якої розміщуються менші, це все ж таки російських художників. Але при цьому ми все ж таки намагаємося зараз якось планувати, будувати теоретично експозиції все ж таки українського мистецтва", — говорить Валентина Мизгіна.

Харківський художній музей, лютий 2024 року. Фото: Роман Кривко/Українське Радіо Харкова

За її словами, офіційних постанов, що робити з російським живописом, музею не надсилали.

"Ми впевнені, що потрібно зробити абсолютний акцент на національному мистецтві. У нас буде достатньо творів більш сучасних митців, щоб заповнити зали", — говорить директорка музею.

Зараз у нас виникає проблема, наприклад, Боровиковський. Це художник з Миргорода, який починав тут, в Україні, потім поїхав до Москви, і там став одним з найкращих. Їх було у Росії троє: Боровиковський, Левицький з України і Рокотов, який не з України. Це були три стовпи російського мистецтва. А до того ж ще й був Лосенко з Глухова — майстер, який заклав основи традицій рисунка в академії мистецтв, за його методичними рекомендаціями продовжували працювати й навчатися потім ще дуже багато людей.

Харківський художній музей, лютий 2024 року. Фото: Роман Кривко/Українське Радіо Харкова

"Тому ми все ж таки думаємо, що Лосенка ми, звичайно, залишимо. Боровиковського — з цим дуже складно, тому що у нас величезний портрет Павла I, це величезна проблема. Це дуже велика теоретична та ідеологічна проблема", — говорить Мизгіна.

Ще у нас є Брюллов, Тропінін, Щербінін, який друг Пушкіна, і так далі. Це дуже складна історія. Однозначно відповісти складно. Ми часом сперечаємося щодо художників. От Мясоєдов Григорій Григорович, наприклад, працював у Харкові понад 10 років, тут була його майстерня, він працював дуже плідно і музичному товариству допомагав, театральному і написав "У Севастополі у 1854 році", але він суто російський митець.

Віддавати картини російських художників у музеї не планують: "Не треба нікому віддавати, бо це видатні твори і їх передавати нікому ми не збираємося. Вибачайте, віддавати просто так — це дурні хай віддають. Будемо шукати компроміси".

Харківський художній музей, лютий 2024 року. Фото: Роман Кривко/Українське Радіо Харкова

Що відомо про Харківський художній музей під час війни

У харківському художньому музеї відновлюють виставкові зали після російських ударів по центру міста. Перших руйнувань будівля зазнала у березні 2022 року, пізніше російські ракети й снаряди тричі влучали поряд. На ремонт музею надали грант у 91 тисячу євро.

До повномасштабної війни у музеї зберігалися майже 26 тисяч картин. Після російських обстрілів їх зняли та сховали.

Новости Украины