За інформацією: Суспільне Вінниця.
Волонтерки у «марушах». Фото: Андрій Коник/Суспільне
Понад 6,5 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток, 430 маскувальних костюмів — так званих “маруш”, а ще бафи, в’язані шкарпетки та килимки – з початку повномасштабного вторгнення виготовили та передали на фронт волонтери осередку “Маскувальні феї”. Працює такий у Жмеринському вищому професійному училищі.
Плетуть усе у перервах між заняттями. Працюють і вдома, аби щонайшвидше “закривати” потреби військових, розповіла нам заступниця директора училища та волонтерка Олена Чичкаленко. Все безкоштовно передали військовим.
Волонтерки плетуть маскувальні сітки. Фото: Суспільне Вінниця
Гроші на матеріали збирають самотужки, також оголошують про збір грошей на Facebook-сторінці центру. А щоб привернути увагу мешканців міста до потреб волонтерів, відзняли кліп. Адже вартість одного рулону спанбонду – від 3500 гривень, каже Чичкаленко. За декілька тижнів після публікації відео надійшло майже 45 тисяч гривень донатів.
“Тканину треба закупити, основу для сіток й “маруш”, а це все кошти. Це розхідний матеріал. Рулон закупили один, другий, третій, сіли, розібрали, вплели, віддали. Така робота”, — сказала Олена Чичкаленко.
Волонтерка плете «марушу». Фото: Суспільне Вінниця
“Маскувальні феї” кажуть: роботи вистачає, у черзі замовлень — 31 “маруша” та 36 сіток. Працюватимуть до перемоги, бо на фронті їхню продукцію чекають і цінують, каже Олена.
Волонтерки у «марушах». Фото: Суспільне Вінниця
Волонтерка Тетяна Кушнір наплітала смужки зі спанбонду на основу майбутньої маскувальної сітки.
“Щоб була не дуже густа, але й щоб маскувала, виконувала свої функції. По кольору підбираємо по їх місцевості: десь світліша, десь темніша. Вже є замовлення на зиму, але поки активно робимо осінні замовлення”, — сказала Тетяна Кушнір.
Волонтерка плете шкарпетки. Фото: Суспільне Вінниця
Заготовки нарізали Віталій Марценюк та Олександр Запатинський. На картонні лекала нагортали тканину, яку різали на стрічки.
“Спочатку ріжемо на відрізки 30 сантиметрів, а потім в іншому цеху спеціальною гільйотиною ріжеться на коротенькі шматочки. Кожен поетапно виконує, і намагаємось, щоб кожен робив свою роботу, тоді це буде швидше”, — розповів Олександр Запатинський.
Фото: Суспільне Вінниця
Євдокія Недзельська плела заготовку для маскувального костюму. Його ще називають “марушею”. Виготовляють зі спанбонду, бо цей матеріал не вбирає вологу.
“ Це з агроволокна такого. Нарізають нам. Станок січе нам ці смужечки. 23 сантиметри вони довжиною і пів сантиметра шириною. За два дні — цю загонку. Це виходить “маруша” і два рукави”, — розповіла Євдокія Недзельська.
Фото: Суспільне Вінниця
Хоча, каже волонтерка, наплітати тисячі смужок на день непросто, мотивує єдина мета.
“Трохи січе, так. Бувають мозолі, але ми звикли. Стараємося, щоб була перемога, щоб ми перемогли, щоб хлопці відчували наше тепло”, — сказала Недзельська.
Волонтерки у «марушах». Фото: Суспільне Вінниця
Кроїла та оверложила “маруші” Яна Цимбал.
“Коли дівчата наплели на сітку спанбонд, його передають мені, і я починаю викроювати на “марушу”. Спочатку тіло зшиваємо. Потім робимо рукави, вишиваємо, вивертаємо, потім ніжки. Пришиваємо застібки, якими зручно користуватися. Весь процес займає 3,5-4 години, щоб зв’язати один костюмчик”, — розповіла Яна Цимбал.
