Сім виставкових залів і 183 роботи: у Львові відкрили Музей модернізму, – ФОТО, ВІДЕО

У Львові відкрили Музей модернізму.

5 травня на базі відділу Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького урочисто відкрили Музей модернізму. Про це повідомляє кореспондентка сайту 032.ua.

Новий музей облаштували у будівлі поруч із Палацом Потоцьких на вулиці Коперника, 15. Його завідувачем став мистецтвознавець Богдан Мисюга.  

Як зазначають у пресслужбі Львівської ОДА, загалом у виставкових залах представлено 183 роботи, 70% з яких відвідувачі побачать уперше.

У Галереї мистецтв пояснюють, що на двох поверхах розмістили сім залів із роботами, які відображають ретроспективу львівського мистецтва: від перших ранньомодерних експериментів у руслі техногенного прогресу – до рафінованих прикладів естетики пізнього структуралізмі з його акцентами на переосмисленні давніх культур та космогонізмі.

  • Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму: мистецтво 1914-1939-х рр., що радикально протистояло відтворенню реальної дійсності, йшло поряд із розвитком науково-технічного прогресу, надихалося політичними ідеологіями та суперечило їм.
  • Інший розділ експозиції розповідає про екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953-х рр. Тут вперше системно представлено різновиди тактильної абстракції та раннього структуралізму в авторстві Карла Звіринського та митців його “герметичного кола”.
  • Наступний зал розкриває феномен Євгена Лисика – унікального модерного сценографа та митця екзистенціаліста. У залі експоновані унікальні ескізи його сценічних рішень та авторська великоформатна графіка 1960–1980-х років.
  • Четвертий зал присвячений постіндустріальному бунту львівських нонконформістів. Авторські серії творів Любомира Медвідя 1967-1968 рр., Івана Остафійчука 1972-1974 рр., Романа Жука 1973-1974 рр., композиції Романа Петрука 1970-х рр. – виявляють рефлексію на глобальні соціальні зрушення другої половини ХХ ст. У творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та неоекспресіонізму.
  • У п’ятому залі представлено масштабне явище “львівського неоавангарду”. Нетривалий період 1962–1975 рр. характеризується поверненням модерної стилістики у львівське мистецтво завдяки “хрущовській відлизі” та новому ідеологічному курсу офіційного мистецтва середини 1970-х під видом “радянського модернізму” та “суворого стилю”.
  • Наступна частина експозиції експонує твори завершальної фази модерної естетики з її акцентами на структуралізмі, космогонічній тематиці та медитативних формах безпредметних образів.
  • Останній зал демонструє перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського – розкривають явище антисоціального відчуження та екзистенційного крику, близького до західного означення “трансавангарду”.

Читайте також: У підземеллі Гарнізонного храму відкриють виставку реліквій XII-XV століття

Источник