Сміття, зливи з каналізаційних врізок й прихована річка: що побачили дигери у сторічних колекторах Дніпра

За інформацією: Суспільне Дніпро.

Дигери в одному з підземних колекторів Дніпра. Суспільне Дніпро/Даниїл Ніколаєнко

Під вулицями Дніпра, у районі авто- та залізничного вокзалів, досі тече мала річка, яку понад століття тому сховали в колектори. У народі її називають Канаткою, в офіційніших схемах — Аптекарським водотоком.

Кореспонденти Суспільного разом із міськими дослідниками спустилися під землю, щоб побачити, у якому стані ця система. У колекторі — побутове сміття, а також ймовірні незаконні каналізаційні врізки. Екологи кажуть: усе це впливає не лише на підтоплення міста, а й на стан річки Дніпро, куди потрапляють стоки та сміття.

Зливи з каналізаційних врізок, побутове сміття та пластикові пляшки: який вигляд має один з колекторів Дніпра

За словами дигера Кирила, цю річку вирішили перевірити, адже до них звернулися люди, які працюють на Курчатовському ринку й повідомили, що територію там підтоплює під час дощів.

"В народі називається річка Канатка, але якщо дивитися на більш офіційні документи і схеми, то вона називається “Аптекарський водоток”. На “Курчатовському ринку” затоплювалася територія. І, власне, до нас звернулися деякі люди, які там працюють, щоб ми саме в цю систему сходили, подивилися, чому вся ця система затоплює місто. Ми вже були в цій підземній річці і подивилися на масштаб цієї проблеми. Хочемо, щоб це побачили якомога більше людей", — розказав дослідник.

Дигер Кирило. Суспільне Дніпро/Даниїл Ніколаєнко

Дорогою до колектора дослідники показують сміття на берегах балки. За словами Кирила, частина людей, які живуть вище за течією, скидає відходи "собі за подвірʼя", не замислюючись, що на дні балки тече річка, яка несе це сміття до Дніпра. Через накопичення відходів можуть утворюватися затори, після яких місто підтоплює.

"Це ж мала річка, яка, як і більшість малих річок нашого міста, тече в Дніпро. І всі вони так чи інакше впливають на чистоту Дніпра вже самого. І потім все це несеться по течії вниз. Але не все сміття саме в цій підземній річці тече в Дніпро, тому що там дуже багато саме цих корків, де все це сміття збирається і накопичується", — наголосив він.

Сміття на березі річки. Суспільне Дніпро/Даниїл Ніколаєнко

У самому колекторі ми разом з дигерами побачили ймовірний каналізаційний злив — з однієї з труб, врізаних у стіну, раптово почала текти вода. Один із дослідників припускає, що це можуть бути незаконні зливи з підприємства або приватного двору.

"Одна з проблем цієї системи і взагалі малих річок нашого міста в тому, що недобросовісні люди зливають сюди свою побутову каналізацію. Саме зараз ми таке й спостерігали. Неочікувано почала йти вода з однієї з труб, яка врізається в стіну, і, скоріш за все, це незаконні каналізаційні зливи з якогось підприємства або просто з якогось двору", — наголосив дигер Кирило.

Одна з врізок, яку побачили кореспонденти Суспільного разом з дигерами у підземному колекторі. Суспільне Дніпро/Даниїл Ніколаєнко

Побутові відходи — одна з найпомітніших проблем підземної річки, зазначив дослідник. За його словами, частину сміття сюди приносить вода після дощів, інше потрапляє через зливову каналізацію та відкриті люки. У колекторі також є прокладені комунікації, за які чіпляються деревина, рослинність і пластикові пляшки. Так утворюються засмічення, через які вода може накопичуватися й виходити на поверхню.

"Люди кидають своє сміття — це все течією змивається сюди. І утворилася така затворка. Це все дуже погано. Це все потрібно чистити, бо, люди, саме ви, купаєтеся на пляжах нашого міста Дніпра. Ми беремо звідти воду, ловимо там рибу. Це просто про наше життя", — сказав дигер Володимир.

Дигер Володимир. Суспільне Дніпро/Даниїл Ніколаєнко

Після майже години під землею команда вийшла на поверхню через один із люків біля Курчатовського ринку. За словами дослідників, під час сильних злив саме цей люк зривало водою, а потік йшов далі вулицею. Вони наголошують: самостійно спускатися в такі колектори небезпечно, адже під час зливи або раптового скиду води людину може змити потоком.

"Всі ці колектори — вони дуже нестабільні, тому що вони постійно змінюються після кожної серйозної повені, після кожної серйозної зливи. Тому відвідування цих систем — дуже небезпечне. Я скажу, що таке міське дослідження — це дуже специфічне, не для всіх ось такого формату хобі, але саме завдяки ньому можна дізнатися про такі приховані проблеми нашого міста. І тим паче все це висвітлювати, щоб звичайні люди, які 100% сюди не полізуть, про це також знали. І тим паче, щоб про це знала влада і в ідеалі якось на це реагувала", — наголосив дигер Кирило.

Сміття, яке виявили дигери у колекторі. Суспільне Дніпро/Даниїл Ніколаєнко

"Вони досі збереглися в дуже доброму стані". В чому історична цінність колекторів під Дніпром

Історик Максим Кавун розповів: назва Канатка є фольклорною, адже офіційної назви ця річка у міській практиці не мала. За його словами, понад 100 років тому її сховали в колектор під час розвитку міста. Коли у 1884 році побудували перший вокзал і площу, постала проблема підтоплень, тож наприкінці XIX століття там звели так звані камʼяні арки — фактично колектори.

"Вона зараз закінчується в районі вулиці Львівської-Леваневського під проспектом Лесі Українки. Якби вона текла далі, то якраз вона б текла під залізничний вокзал. І коли вже в 1884-му році побудували перший вокзал і площу, то, звичайно, постало нагальне питання. І в кінці 1990-х років позаминулого століття якраз була проведена велика робота, яка називалася "зведення кам'яних арок". Ну, по суті, це колектори", — пояснив він.

Історик Максим Кавун. Суспільне Дніпро/Даниїл Ніколаєнко

За словами історика, ці колектори є частиною історії міста. Вони зведені з катеринославської цегли, а самі цеглини можна вважати цінними історичними об’єктами.

"Вони тоді називалися “камʼяні арки”. Вони являють собою такі дуже міцні склепінчасті об'єкти висотою до трьох метрів і шириною до двох з половиною або ж трьох метрів також в різних місцях. Вони досі збереглися в дуже доброму стані. З Катеринославською цеглою. І, по суті, ці цеглини, кожна — це дійсно цінний історичний об'єкт", — розказав фахівець.

Катеринославська цегла, з якої побудовано колектори. Суспільне Дніпро/Даниїл Ніколаєнко

Чим небезпечний захаращений стан колекторів для Дніпра

Еколог та перший проректор НТУ "Дніпровська політехніка" Артем Павличенко пояснив: сміття, яке накопичується у колекторах, під час сильних дощів може потрапляти у Дніпро. Це створює механічну загрозу для живих організмів, може засмічувати водойму та ставати причиною загибелі риби. Окрема проблема — побутові стоки, які без очищення можуть потрапляти у поверхневі водойми.

"Ризики можуть бути прямими або опосередкованими. Фактично, якщо ми говоримо про побутові стоки, то потрапляють залишки органіки, залишки різних продуктів харчування. Це може призвести до загрози кишкових інфекцій, але це при умові безпосереднього контакту, наприклад, відпочиваючих на пляжі. Це стосується дітей, які можуть купатися в цих водоймах", — зазначив він.

Еколог та перший проректор НТУ “Дніпровська політехніка” Артем Павличенко. Суспільне Дніпро/Даниїл Ніколаєнко

Серед можливих рішень Артем Павличенко називає ліквідацію незаконних врізок та встановлення механічних відстійників на виходах із колекторів.

Кореспондент Роман Михальчук (ліворч) разом з дигером андрієм у підземному колекторі у Дніпрі. Суспільне Дніпро/Даниїл Ніколаєнко

Суспільне надіслало інформаційний запит до міськради Дніпра із запитаннями, чи знають там про проблему із засміченням підземної річки, чи проводять регулярні обстеження таких обʼєктів та чи планують заходи для поліпшення ситуації в Аптекарській балці. На момент публікації матеріалу відповіді не отримали.

Читати ще

Читати ще

У художньому музеї Дніпра, пошкодженому через ракетну атаку, відновлять історичні вікна