13 листопада 2020 року виповнюється 321 рік з дня різанини у Батурині, яку вчилини московські війська.
2 листопада 1708 року (за новим стилем – це якраз 13 листопада) сталася одна з найбільших трагедій в історії України – «батуринська різанина». Йшов восьмий рік Північної війни. Король Швеції Карл ХІІ отримував перемогу за перемогою над московськими військами. Гетьман Іван Мазепа, розуміючи політику Петра І та московського царату загалом, передбачав, що козацька автономія буде постійно утискатися, а з часом зовсім зліквідована.
Гетьман Мазепа, як відомо, сподівався під шведським протекторатом здобути для України державну самостійність і незалежність від тиску й панування Москви. Тому наприкінці жовтня 1708 року вирушив на зустріч зі шведським королем Карлом ХІІ. Дізнавшись про це, Петро І наказав князю Меншикову знищити Батурин.
Гетьманська столиця героїчно боронилася, кілька разів вдало відбиваючи атаки російського війська. І тільки зрада Прилуцького наказного полковника Івана Носа, який показав росіянам таємний хід, призвела до захоплення Батурина…
Звірство, з яким були знищені не лише захисники міста, а й жінки, старі, діти, вразило тоді не лише Україну, а й всю Європу. Було жорстоко вбито за різними підрахунками 11-14 тисяч людей. Батурин було не просто розграбовано, а буквально стерто з лиця землі.
Сьогодні кожен може вклонитися пам’яті батуринців, які прийняли мученицьку смерть у 1708 році. Для цього у Цитаделі Батуринської фортеці у 2004 році зведено у козацького Хреста. Знайдені останки жертв московської різанини поховані у крипті дерев’яної Воскресенської церкви.
