За інформацією: Суспільне.
Валерій Пельц. Суспільне Луцьк
З його слів, активно займаються стронгменом наразі від 30 до 50 ветеранів, які також є "кістяком" команди Волинської області зі стронгмену й беруть участь у всеукраїнських і міжнародних всеукраїнських змаганнях.
У третьому випуску проєкту "Спорт після бою" його авторка, журналістка Оксана Євпак поспілкувалася з ветеранами війни, спортсменами про те, як відбуваються тренування й фізична реабілітація.
Спортивна реабілітація ветеранів та військових у спортивному залі. Суспільне Луцьк
Серед тих, хто займається стронгменом у залі — 32-річний ветеран війни Віктор Шемедюк. Про період служби він розповів: спершу два місяці служив у роті охорони в Луцьку, а потому в складі 24-ї бригади виконував бойові завдання на Луганському та Донецькому напрямках, брав активну участь у звільненні Херсона й Херсонської області.
З його слів, під час деокупації селища Щасливе разом із побратимами потрапив під артилерійський обстріл та обстріл із протитанкових засобів. Внаслідок цього військовий отримав тяжке порання і, як наслідок — ампутація лівої ноги. Зараз Віктор Шемедюк звільнений зі Збройних сил України.
"Якраз однією з таких протитанкових ракет, яка розірвалася поруч біля нашого бронеавтомобіля, уламком мені відсікло, скажем так, ногу. Заняття спортом додають впевненості у собі. Вони забирають те відчуття, що коли ти втратив кінцівку і ти втратив функціональність", — сказав чоловік.
Віктор Шемедюк. Суспільне Луцьк
Спорт, з його слів, дозволяє покращити фізичний стан, оскільки під час служби, під час перебування на позиціях, в окопах, сирих підвалах здоров'я погіршується. На тренування, говорить Віктор Шемедюк, приходять побратими, і з ними реабілітаційний процес відбувається "на одній хвилі".
"Це люди, які тебе розуміють і які не дивляться на тебе з точки зору співчуття чи жалю, а навпаки — знають, через що ми пройшли і додають азарту. Я вже не порівнюю себе з тим, як було раніше. Зараз можна сказати, що я ніби жив так завжди, ніби я завжди був от з ампутованою кінцівкою і ніби завжди пересувався на протезі", — додав лучанин.
Віктор Шемедюк. Суспільне Луцьк
26-річний ветеран війни Антон Борис — військовослужбовець. Службу в ЗСУ розпочав у 2022 році, ставши на захист країни на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Служив боєць у 14-й окремій механізованій бригаді. У 2023 році захисник отримав тяжке поранення правої ноги: коліна і також гомілки. Переніс оперативні втручання та пройшов тривалу реабілітацію.
Зараз військовий займається інструкторською діяльністю, має групу інвалідності, пов'язану з захистом Батьківщини, та займається відновлення здоров'я в спортзалі.
"Там ще досі в мене уламок від гранати біля нервового закінчення, тому я не займаюсь, не навантажую ногу і час від часу беру з собою паличку-виручалочку і вона мені помагає. Почав займатись тут, відновлювати своє здоров'я фізично і почав їздити на змагання. Є такі види, як жим лежачи, веслування, інколи буває жим на максимум, якщо тобі дозволяє здоров'я зробити", — сказав захисник.
Антон Борис. Суспільне Луцьк
Після операції Антон Борис набрав вагу через напівлежачий і напівсидячий спосіб життя. Каже: певний час нічого не хотів ні фізично, ні психологічно, ні морально. З його слів, спортивні заняття покращують самопочуття, позитивно впливають на стан здоров'я та настрій.
"Ти просто такий: "Ну от майже життя і закінчилося". Але потім зловив себе на думці, що є ветерани з ампутаціями, які займаються спортом і подумав: "От вони можуть, а чому я не можу піти і показати?" Додому після тренування приходиш з настроєм, заряджений. Наступний день, якщо в тебе і є якась кріпатура, то це, навпаки, краще — значить добре постарався перед цим у залі", — сказав чоловік.
Антон Борис. Суспільне Луцьк
Ветерану війни Максиму Денисенку — 49 років. Чоловік став на захист країни на початку повномасштабної війни: 26 лютого 2022 року отримав зброю і згодом приєднався до 100 бригади ТрО, що нині — 100 ОМБр.
"Я був командир відділення і був одночасно головний сержант взводу. Нас перекидали з Бахмута на Куп'янськ, з Куп'янська на Серебрянку, з Серебрянки на Очерет. І скрізь ми находили десь якісь можливості для займання спортом", — зазначив чоловік.
Максим Денисенко. Суспільне Луцьк
Максим Денисенко розповів, що спортом займається все життя. Долучився до збірної команди Волині зі стронгмену, яка, з його слів, займає чимало призових місць на різних змаганнях.
"В мене навіть думок таких не виникає, чи я буду займатися спортом чи не буду. Я 100% буду ним займатися і під час проходження служби максимально. Це працює і це допомагає відновитися ментально і фізично. Коли відпрацюєш добре в спортзалі, почуваєш себе прекрасно, покращується апетит, сон, думки, які в тебе виникають у голові, стають кращими. Всіх запрошую — це працює", — сказав лучанин.
Максим Денисенко. Суспільне Луцьк
Силовий вид спорту, говорить ветеран війни Максим Денисенко, дозволяє адаптуватися та реабілітуватися після повернення до цивільного життя.
"Це потрібно саме для людей, які повертаються ось з того пекла, з того стресу ну який це інший світ вже ж спорт. Ветеран повертається в наше суспільство з певним багажем болячок психологічних і фізичних, то завдяки спорту можна відновитися. Ну, принаймні, в мене це працює. Всі хлопці, які тут займаються — у всіх це працює", — зазначив захисник.
33-річний ветеран війни Віталій Ляхович на початку російсько-української війни служив у складі місцевого добровольчого формування ТрО. Пізніше приєднався до 100-ї окремої механізованої бригади. Віталій отримав поранення і травму голови, пів року проходив реабілітацію. Військово-лікарська комісія списала військовослужбовця зі служби за станом здоров'я.
"Вже після звільнення зробив групу інвалідності. Зараз живу, працюю. Просто банально легше обговорити якісь спільні проблеми, випадки, які були на фронті. Тут (у залі — ред.) чудово всі все розуміють і через то легше. Починаєш розуміти прості, банальні речі, які міг робити, якби не війна, і від того кайфувати", — сказав лучанин.
Віталій Ляхович. Суспільне Луцьк
Більшість тренувань у Віталія — це силові навантаження, кардіо через гіпертоніюГіпертонія (або артеріальна гіпертензія) — це намагається робити мінімально.
"Завдяки нашим військовим, які зараз боронять нас, то ми це можемо зробити. Можемо піти в зал, можемо піти в кафе, а там такої змоги не було. І ти починаєш це цінувати. Саме в найтяжчі моменти життя приходить таке, що ти починаєш це все розуміти, що не треба високих мрій. Треба щось просте, банальне, але аби був спокій, тиша і ти міг цим займатися те, що ти любиш", — додав чоловік.
Віталій Ляхович. Суспільне Луцьк
Ветерану війни Володимиру Паламару з міста Рожище — 54 роки. До війська потрапив у 2015 році, пройшов АТО/ООС. У 2019-му виконував завдання в Луганській області, а в 2020 році був звільнений зі служби за станом здоров'я.
Свою спортивну кар'єру в стронгмені чоловік розпочинав із рейтингових змагань. Згодом, з його слів, потрапив у склад національної збірної та відправився на міжнародні змагання в Іспанію. В українській команді Володимир був найстаршим учасником. На тренуваннях, зазначив чоловік, найголовніше — це дисципліна.
"В кінці вересня я тиждень часу провів в Мадриді. Там заявився на чотирьох справах, відповідно чотири медалі: два золота і два срібла я взяв. Це був мій максимум! Я жав штангу 100 кг на кількість. Таймінг одна хвилина, гірі 24 кг — за одну хвилину. Жим на максимум пожав 130 кг, і гребля", — пригадав волинянин.
Володимир Паламар. Суспільне Луцьк
Тренер ветеранів Волинської збірної зі стронгмену Дмитро Бень розповів: кожен ветеран, кожен спортсмен команди — герої.
"Будь-який ветеран, якщо був учасник бойових дій, чи, можливо, навіть у війську, може прийти спробувати себе, залежно від травми самого спортсмена. В когось немає руки, ноги, і вони в своїх категоріях виступають. Жими гирі, ривок гирі присутні, аербайк і гребля концепт. І вже під кожного спортсмена дивимося індивідуально — хто в чому може. Кожен для нас важливий!" — додав ветеран війни.
Дмитро Бень. Суспільне Луцьк
Довідково: "Спорт після бою" — це цикл відеоматеріалів про ветеранів та військовослужбовців, які отримали ампутації та інвалідність внаслідок війни і зайнялися спортом. Розповідаємо про те, чи є підтримка, якими видами адаптивного спорту можна зайнятися у Луцьку і де тренуватися.
