На тимчасово окупованій території Запорізької області 226 колаборантів подали заяви на участь у попередньому голосуванні партії «єдина росія». Частина з них вже має партбілет керівної політичної партії країни-агресорки, але більшість поки що ні.
рф планує проводити чергові псевдо вибори в так званих «нових регіонах», а насправді на тимчасово окупованих територіях України у вересні 2023 року. З лютого оголосили про вимоги до кандидатів вищезазначеної партії – це мають бути люди з паспортом громадянина рф, які проживали на тимчасово окупованих територіях до повномасштабного вторгнення та подали до оргкомітету копії заяви про небажання перебувати у громадянстві України. В попередніх списках кандидатів по Запорізькій області знаходиться 226 осіб. Ми розкажемо про найбільш яскравих персонажів.
Олексій Кічігін – ватажок з «ЛНР», що «воскрес» після замаху
Ще одним травмованим в результаті колабораційної діяльності став кандидат Олексій Кічигін, що зайняв посаду так званого голови окупаційної адміністрації Бердянського району та заступника мера Бердянська
Кічігін один з найвідоміших сепаратистів Бердянська. У 2014 році він брав участь в Антимайданах, а потім покинув місто і поїхав в «ЛНР». Там він створив незаконне збройне формування «Ярга», яке діяло в окупованому Луганську та захопленій частині області.
За даними сайту «Миротворець», Кічигін — командир 6-го батальйону «тероборони «ЛНР» із позивним «Лісовик».
Під час російської окупації міста у 2022 році сепаратист повернувся до Бердянська і приєднався до окупаційної влади.
13 січня стало відомо про те, що його підірвали у власному автомобілі, а через декілька днів голова Бердянської міської військової адміністрації Вікторія Галіцина повідомила про загибель зрадника. Вже через місяць він «воскрес» і дав велике інтерв’ю федеральному агентству про боротьбу з націоналістами та перспективи розвитку Бердянська
Олександр Сауленко – псевдомер, будівельник і недополітик, що обожнює «братній народ»
Олександр Сауленко до повномасштабної війни був дрібним підприємцем. За даними управління Міністерства юстиції, чоловіка на ім’я Олександра Сауленка зареєстровано в межах Бердянського району від політичної партії «Союз Лівих Сил», яка виступає за «нейтральний статус України».
«Я впевнений, що разом з братнім російським народом нам вдасться налагодити мирне життя», — коментував тоді чоловік.
Про минуле Сауленка відомо небагато. Користувачі в соціальних мережах пишуть, що він виступав за регіоналів. Був певний час на заробітках у росії.
У 2020 року безуспішно балотувався до сільської ради від партії «За Майбутнє». Останні кілька років є одним із засновників двох фірм «Бердянська керуюча компанія» та «Азов строй партнер».
До 24 лютого 2022 року шукав роботу на посаду інженера з охорони праці, про що вказано в архівах на сайтах з працевлаштування.
Після захоплення Бердянська окупантами Олександр Сауленко став «мером» цього міста. Нині, за даними СБУ, він причетний до крадіжки українського зерна. Зокрема, забезпечував його завантаження на російське судно.
Галина Данильченко: права рука Балицького і захисниця російської мови
№1, звичайно, стала самопроголошена меркиня окупованого Мелітополя Галина Данильченко. З 90-х років Данильченко працювала у бізнес-структурах родини Балицького. Починала бухгалтером на моторному заводі, потім перейшла на завод підшипників і отримала там посаду директорки підприємства.
Щодо політичної кар’єри, то за часів нардепства Балицького, Данильченко була у списках його помічників. 2015 року її обрали депутатом міськради Мелітополя від партії “Опозиційний блок”, також Данильченко отримала пост секретаря міськради. У 2020 року вона знову отримала депутатський мандат у міськраді Мелітополя від партії “Опозиційний блок”.
Разом з Балицьким Данильченко ходила на ходу 9-го травня і «захищала» російську мову. Захопити владу Данильченко з Балицьким вдалося лише в 2022-му. Данильченко першою проголосила себе «виконуючою обов’язки Мелітопольського міського голови», в той час як законного мера міста викрали. Увесь цей час Данильченко виконувала задачі щодо організації та упорядкування окупаційної влади на території Мелітополя та Мелітопольського району.
Ніна Гурська: екс-депутатка обласної ради та освітянка
Ніну Гурська у 2020 році була обрана депутаткоюобласної ради від політичної партії колишнього мера міста Володимира Буряка «Єднання».До цього п’ять років вона була депутаткою Запорізької міської ради від партії «Опозиційний блок» і входила до постійної комісії з питань екології.
До повномасштабного вторгнення Гурська очолювала комунальний заклад «Кам’янсько-Дніпровська загальноосвітня санаторна школа-інтернат». Після окупації військами рф міста прийняла пропозицію ворога про співпрацю.
Жінка на вимогу окупантів оновила програму викладання з використанням російських підручників, а також змінила форму оцінювання школярів на п’ятибальну.
«Для отримання підлеглим їй колективом вчителів відповідної кваліфікації для викладання дисциплін за сучасними російськими освітніми стандартами організувала проходження спецкурсів підвищення кваліфікації в Євпаторії анексованої АР Крим», — йдеться у повідомленні прокуратурі.
Гурській повідомили про підозру у колабораційній діяльності та виключили зі складу депутатського корпусу.
Максим Зубарєв – підірваний колаборант з корумпованим шлейфом
Максим Зубарєв обійняв посаду гауляйтера селища Якимівка за часів захоплення території України. Ймовірно, свою заяву він подав до того, як його автомобіль підірвали.
Політичну кар’єру Зубарєв почав будувати з 2006 року. Тоді вперше був обраний депутатом Мелітопольської міськради від Комуністичної партії України. Через два роки став керівником оргвідділу виконкому Мелітопольської міськради при міському голові Дмитру Сичові.
У 2010 році Максим Зубарєв без особливого успіху намагався балотуватися на посаду мера Мелітополя. В цьому ж році він стає заступником директора КП «Чистота»
У 2014 року він активно просував ідею «русской весны» у Мелітополі разом з іншою учасницею антимайдану та сепаратисткою Катериною Уманець
Через рік в 2015 році Максима Зубарєва було заарештовано під час отримання хабара у 7 тисяч доларів за відкликання проекту рішення сесії міськради.Відомо, що будучи депутатом від КПУ, Зубарєв у травні 2015 року підготував проект про дострокове припинення повноважень нинішнього нардепа (на той час секретаря ради) Сергія Мінько та проект рішення про виключення останнього зі складу виконкому.
Мелітопольський суд засудив його на 3 роки позбавлення волі, але Зубарєв виграв апеляцію і домігся відправки справи на повторне слухання. Інтереси Зубарєва у суді представляла скандально відома шанувальниця ЛДНР Тетяна Монтян.
Після окупації частини Запорізької області Максим Зубарєв проголосив себе «головою Якимівської селищної ради Мелітопольського району».
3 квітня 2023 року його підірвали у власному автомобілі. Він вижив, проте поранення виявилися настільки серйозними, що лікувати його не змогли місцеві лікарі та за допомогою санавіації колаборанта відправили на півострів. За однією з версій він залишився без ніг. Чи зможе він за станом здоров’я продовжувати будувати свою політичну кар’єру в «єдиній росії» поки невідомо.
Микола Пастушенко – ще один депутат-зрадник з «Опозиційного блоку»
Микола Пастушенко був депутатом Запорізької обласної ради від «Опозиційного блоку» та головою первинної організації профспілки металургів та гірників України на Запорізькому залізорудному комбінаті.
В облраді він входив до постійної комісії з питань екології та охорони надр.До цього, Пастушенко вже обіймав депутатське крісло з 2015-го року також від “Опозиційного блоку”.
У травні 2022 року під час окупації міста Дніпрорудне і викрадення законно обраного міського голови Євгена Матвєєва, Пастушенко перейшов на бік ворога і добровільно зайняв посаду «главы военно-гражданской администрации города Днепрорудное» та проголосив себе «головою Дніпрорудненьської міської ради».
В серпні 2022 року Пастушенко заочно повідомили про підозру в державній зраді.
Суд встановив, що колаборант підтримував російську армію, організовував відновлення соціально-економічної інфраструктури Дніпрорудного та усіляко сприяв окупантам.
В Запорізькій обласній раді повідомили, що Миколу Пастушенка позбавили депутатських повноважень відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» без прийняття відповідного рішення сесії за вироком суду.
Артем Шарлай – сепаратист з «яєчної неділі» та найкращий друг Рогова
Артем Шарлай наразі займає посаду першого заступника голови окупаційної «військово-цивільної адміністрації» Запорізької області. Він є другом колаборанта Володимира Рогова і багатьом запоріжцям відомий, як місцевий сепаратист.
У середині 2000-х Шарлайстав формальним керівником «Славянской гвардии». Це було крило проросійської організації, керівництво якої контактувало із депутатом Держдуми росії. Публічним лідером організації пізніше став той самий Володимир Рогов.
У 2014році у розпал Революції гідності Шарлай вийшов на «Антифашистський марш», організований тоді ще не забороненою Україною КПУ. Тоді він закликав добровольців записуватися до «Народного ополчення», а пізніше сепаратисти закликали вже до створення «Запорізької народної республіки» та руху у бік росії.
Після 2014 року він поїхав до росії, де почав позиціонувати себе, як герой «300 запорожців», яких принизили під час акції, що увійшла в історію України як «яєчна неділя» у Запоріжжі. Це була успішна безкровна акція спротиву спецоперації «русская весна». Активісти запорізького Майдану і самооборона міста, закидали яйцями та борошном учасників проросійського мітингу, які з ганьбою відступили.
В деяких російських джерелах він згадується також, як колишній боєць загону «Троя» (2014).
Під час повномасштабного вторгнення він разом з Роговим повернувся в Мелітополь, де на початку значився як його помічник, а потім вже отримав статус керівника відділу по роботі з релегійними організаціями департаменту соціально-політичних комунікацій
В попередньому партійному списку також і прізвища колишньої секретарки Чернігівської селищної ради Ілони Щипенко, екс-депутатка Веселівської селищної ради Аліна Акімова, підприємець із Запоріжжя Максим Борисов, так звана «голова» Нововасильівської селищної ради Марина Драгой, заступник керівника Бердянського центра зайнятості Андрій Козак, активіст молодіжного руху Кирило Кузякін, голова ВДА Семенівської адміністрації Павло Нетребко, начальниця дорожньо-ремонтного пункту окупантського Управління автомобільними дорогами Запорізької області Оксана Пеприк, керівниця Акімовського музею Тетяна Смірнова, заступник директора санаторія «Бердянськ» Микола Халамбаш, керівник управління соцзахисту в Розівці Олександр Щербань та багато інших. Повний список кандидатів-зрадників можна побачити тут.
Джерело
