За інформацією: Суспільне Чернівці.
Будинок на вулиці Кармелюка до та після ремонту фасаду. Фото: Марія Пайлик / Суспільне Чернівці, Facebook: Elena Karpenko
Розбір даху понад сторічної вілли "Йозефіна" та ремонт фасаду будинку на Кармелюка – це одні з прикладів знищення забудови австрійського та румунського періодів у Чернівцях. Ці будинки не були пам'ятками й не входили до охоронної зони.
Щоб зберегти цінні будівлі, які є у приватній власності, потрібно надати їм охоронний статус. Це тривалий процес, який вартує грошей. За останні півтора року жоден будинок не отримав такого статусу. Суспільне Чернівці дізналося, яка цінність будинків, які не входять до переліку охоронних пам'яток, та як зберегти історичну спадщину Чернівців.
Як змінюють сторічні вілли
Двоповерховий будинок румунського періоду на вулиці Кармелюка збудований у стилі неоромінеск, каже краєзнавиця Олена Карпенко. Раніше будівля була прикрашена пілястрами, ліпниною та монограмою під дахом. Фасад відремонтували, а ці деталі прибрали.
"Цих деталей ви більше ніде не знайдете. Таких монограм, такої форми вікон, тобто таких деталей які характеризують саме румунську архітектуру. Вони знищуються, а наше місто стане сірим, уніфікованим та посереднім", — вважає Карпенко.
Будинок після ремонту. Фото: Суспільне Чернівці
Також цінне архітектурне оздоблення мала понад сторічна вілла "Йозефіна" на вулиці Щербанюка. Її збудував міський архітектор Юліус Хосбейн для своєї дружини Йозефіни, розповіла краєзнавиця Леся Щербанюк. Дах вілли розібрали.
Вежа вілли у 2009 році. Фото: Едвард Туркевич, 2009 рік
Теперішній вигляд вілли. Фото: Марія Пайлик / Суспільне Чернівці
І вілла "Йозефіна", і будинок на вулиці Кармелюка не є пам'ятками історії чи архітектури, також вони не входять до охоронної історичної зони. Ці будинки у приватній власності. Зараз місцева влада ніяк не може вплинути на зміни у вигляді будинку, каже начальниця управління охорони культурної спадщини Вікторія Діденко.
"Наші повноваження розповсюджуються на місто Чернівці, але в межах визначених історичних ареалів, в зонах регулювання забудови, на території окремо розташованих пам'яток".
Що таке охоронна зона і які її межі у Чернівцях
Охоронна зона – це визначена заповідна територія, де є обмеження до зміни будівель. У Чернівцях є три охоронні зони: центральний історичний ареал, історичні ареали "Садгора" та "Гореча". Наприклад, ареал історичного центру обмежується частинами вулиць Щербанюка, Герцена, Узбецькою, Маріупольською, Дзержика та Вокзальною.
Також поза межами охоронної зони є окремі пам'ятки, котрі також охороняють. Це пам'ятки й місцевого, і національного значення. Щоб отримати статус, щодо будівлі мають проводити експертизу та виготовити документацію.
Які обмеження діють для власників будинків, котрі під охороною
"У межах історичних ареалів реконструкція та зміна параметрів та габаритів робиться лише з розробкою науково-проєктної документації. Це роблять сертифіковані архітектори або установи, які мають відповідну кваліфікацію", – розповідає Вікторія Діденко.
Власники будинків у межах історичного ареалу можуть безкоштовно проконсультуватися з управлінням охорони культурної спадщини щодо ремонту. Через ЦНАП можна подати заяву з проханням виготовити паспорт оздоблення фасаду.
"Тоді ми робимо фотофіксацію, вказуємо, який колір можна використати, яка фактура оздоблення, які елементи необхідно відновити. Люди в багатьох випадках роблять добре, але кожен на свій смак це "добре" розуміє. Дуже часто зустрічаються випадки, що у будинку одна частина рожева, друга – зелена, третя – фіолетова. Кожен вважає, що так гарно", – розповідає Діденко.
У такому разі фахівці управління можуть домовлятися з власниками будинку, щоб привести його у нормальний стан. Якщо будинок зазнав значних змін без жодних дозволів, за це передбачена адміністративна відповідальність та штраф до 1 700 гривень. Також власник буде зобов'язаний повернути вигляд будинку до попереднього. Проте це не діє на будинки поза межами історичного ареалу чи ті, які не мають статусу пам'ятки.
Будинки, які визнали пам'ятками, реконструювати взагалі не можна. Вони підпадають лише під реставрацію, яка коштує дорожче, каже Діденко. Ремонтувати та реставрувати фасади приватних будинків у Чернівцях можна на умовах співфінансування.
"У нас є програма "Спільними зусиллями" і наша програма збереження історичного ареалу. За ремонт фасаду 30% оплачують мешканців, 70% – міська рада. За реставрацію фасаду 10% оплачують мешканці, 90% – міська рада. Це якщо будівля є пам'яткою, об'єктом культурної спадщини. Такий відсоток, оскільки і документація на реставрацію дорожча і самі роботи", – каже Вікторія Діденко.
Відреставрований фасад школи на вулиці Шевченка у Чернівцях. Фото: Оксана Чміль / Суспільне Чернівці
Як зберегти цінні будинки
Законний спосіб вплинути на збереження вигляду історичних будинків, яких розташовані поза охоронною зоною, – надати їм статус пам'ятки архітектури чи історії. Один із кроків для набуття такого статусу – це замовлення документації на будівлю. Приблизна вартість таких документів – 30 тисяч гривень. Цим займається зокрема й управління охорони культурної спадщини, також такі документи можуть замовити й фізичні особи та громадські організації, але вже власним коштом.
Востаннє статус пам'ятки будинкам у Чернівцях надавали у 2021 році. Відтоді таку роботу не проводили, каже Діденко.
"Ми займалися замовленням виготовлення облікової документації на вже наявні об'єкти культурної спадщини. Це коштовна документація, яка потребує серйозних вкладень", – каже Діденко.
На пресконференції 4 липня міський голова Роман Клічук сказав, що цього року виділили гроші на ремонт фасадів шести будинків, які перебувають у комунальній власності.
"Ми розглядали якомога швидше у законний спосіб якомога більше будинків у центрі міста віднести до культурної спадщини. Ми порушили питання і я намагатимуся контролювати, щоб усі будинки в історичному ареалі міста і не тільки ці будинки, але й ті, які на периферії, були занесені до реєстру пам'яток", – розповів Клічук.
Чому усім цінним будинкам не можна надати статусу пам'яток
Основним критерієм для надання статусу пам'ятки є збереженість будівлі. Якщо у будинку не зберігся автентичний зовнішній вигляд, інтер'єри та фасади, то він не має шансу стати пам'яткою, каже Діденко.
"Вілла "Йозефіна" вже настільки була реконструйована і видозмінена, що, скоріш за все, вона вже не підпадала під об'єкт культурної спадщини. Вона була настільки видозмінена, що сенсу вносити її не було".
