Ця абетка — місто в мініатюрі. Вона розповідає про визначні події, красиві місця та видатних мешканців Краматорська.
Аврора
Торговельний центр, який люблять краматорці. На трьох поверхах відкриті маленькі та великі магазини з продажу одягу, взуття, ювелірних прикрас, косметики та інших непродовольчих товарів.
А на останньому поверху центру розташоване кафе, де багато хто любить випити чашку кави глядачі на люблене місто у вікно.
Биков Леонід Федорович
Биков Найвідоміший актор у кіно, що полюбився багатьом своєю щирістю та неймовірною акторською грою, народився у невеликому селі Знам’янка, але більшу частину дитинства та юнацтва провів у нашому місті Краматорськ, де Биков і закінчив середню школу №6, і тут же вперше вийшов на сцену місцевого ДК.
Складно повірити, але в дитинстві веселий та активний Льоня мріяв не про знімальні майданчики та акторські підмостки, а про небо та хмари – Биков твердо мав намір стати льотчиком. Однак доля розпорядилася інакше.
Пам’ятник Леоніду Бикову було встановлено 11 квітня 2002 року. А в жовтні 2015 р. рішенням Краматорської міської ради Палацу культури було привласнено ім’я талановитого земляка. До речі, ще одна визначна пам’ятка, присвячена Бикову, це стінопис на честь актора та режисера.
Восточний проект
Рівно 26 років тому в такіж дні вересня вийшов перший номер газети «Восточний проект».
Весь цей час регіональний тижневик зростав і розвивався. Багато що змінюється — дизайн, уподобання читачів і склад співробітників. Хочемо трошки нагадати, хто ті люди, які створили «Восточний проект»!
Головні редактори: Андрей Євченко, Олег Кручинін , Оксана Чернікова, Римма Заболотна.
Не тільки редактори, але і журналісти, оператори, монтажери, бухгалтера, коректори, дизайнери та інші — всі ці люди вклали багато зусиль в це видання. І це великий труд.
На сьогодні назву редакції було вирішено трішки змінити зі зрозумілих причин, але це ніяк не вплине на роботу сайту, а згодом, сподіваємось, і газети.
Ми щиро віримо, що «Східний проект» ще довго радуватиме читачів своїми матеріалами, допомагатиме людям і повідомлятиме про досягнення краматорців.
Годинник
Зовсім недавно ще одною візитівкою Краматорська став новенький сонячний годинник.
Під час створення проекту реконструкції, годинник мав прикрасити сквер Афганців, однак пізніше вирішили, що циферблат має знаходитися на в’їзді в місто, і стати візитною карткою Краматорська.
«Годинник виставлений за наукою і показує правильний час тієї широти, на якій знаходиться Краматорськ. У сонячну погоду все зможуть в цьому переконатися.»
День міста
Кожен рік у 4 неділю вересня ми святкуємо День народження нашого міста та День машинобудівник. В тому році нас вітали українські артисти такі як «KAZKA», Оля Полякова та «Пропелер Ришельє». Також за традицією пройшов масштабний Марафон Донеччини «Наш Краматорськ. Це був не забутній день для кожного з нас. Тоді ми святкували 153 День народження.
На жаль цього року нам не вдасться відмітити наше свято як належить. Але ми віримо що наступного року коли нашому місту виповниться 155 років, ми його відсвяткуємо дуже гучно, що навіть в Росії буде чутно наш спів та пошану нашим захисникам.
ЕМСС
«Енергомашспецсталь» — українське машинобудівне підприємство
29 грудня 1964 року, відбувся офіційний запуск Краматорського заводу лиття і поковок.
Почесне місце у рядах першобудівників та працівників заводу за правом належить фронтовикам, ветеранам Другої Світової Війни, яка для них назавжди залишилась Великою Вітчизняною. У шістдесяті роки, коли завод “ЛіП” з’явився на мапі Краматорська, багато хто з них ще був молодим, сповненим сил та наснаги до творіння. Пройшовши тяжкі випробування у боях з фашистами, після болі, смертей та руйнувань, окрилені освідомленням Перемоги, вони з подвійною енергією зайнялись мирною працею.
Зараз підприємство атакують окупанти, які хочуть зруйнувати наше майбутнє, намагаючись знищити нашу промисловість, тому що вони вміють тільки руйнувати. Але не чого в них не вийде. Бо в нас тече українська кров і ми вистаємо і наша промисловість також.
Хотілося б відзначити великий вклад Максима Єфимова який займає почесну посаду президента заводу, він дуже багато зробив не тільки для ЕМСС, але і для всього нашого міста.
Єдність
Я вважаю, що це слово дуже підходить до жителів нашого міста. Ми різні, але ми єдині. У нас усіх одна країна та один дім — це наш Краматорськ. Ніхто так не любить його, як ми, ніхто не зрозуміє ту біль, коли по ньому б’ють ракетами. Навіть зараз, у цей жахливий час він єднає нас в наших почуттях та думках про нього. Ми вистоїмо, бо ми сильні, незламні та єдині.
ЖКГ
Житлово-комунального господарства
За останні роки наше місто дуже розквітло та преобразилось. І в цьому велика заслуга робітників житлово-комунального господарства. Людина, маючи у використанні всі блага цивілізації, ніколи належним чином не замислюється — а наскільки важкою працею забезпечується стабільна робота комунальних підприємств. Адже сьогодні важко уявити наше життя без елементарних речей: тепла, води, світла, доглянутих парків, чистих вулиць, затишних дворів. Від кожного працівника ЖКГ залежить комфортність проживання жителів Краматорська та соціальна стабільність громади!
Щира вдячність усім, хто щодня наполегливо працює задля поліпшення умов побуту жителів нашого міста!
Замок
Ця будівля з вежами збудована у готичному стилі з елементами бароко у 1981 році. Много років це було кафе, але власник замку постійно змінювався. Зараз будівля зачинена та потребує реконструкції, но все одно для краматорчан це пам’ятне місце яке радує око.
Історія
Звідки виникла назва Краматорськ.
Перші поселення на території сучасного Краматорська з’явилися ще у 18 сторіччі. Саме в цей період земельні ділянки тут отримали представники полкової старшини козачих полків. Саме вони заснували селища Шабельківка та Ясна Гора.
Ці селища активно зростали і були об’єднані у волость з центром у селищі Белянське.
У 1868 році в цих краях будувалася залізнична дорога, на якій з’явилася станція Краматорська, що була розташована на березі річки Казенний торець. Південна околиця Белянського у народі мала назву Краматоровка, там і росташовувалася станція. Згодом назва станції витіснила назву села Белянського.
Взагалі походження назви «Краматорськ» дуже цікаве і має кілька версій, які можна знайти у відкритих джерелах.
Найбільш популярною є версія походження цієї назви від словосполучення «крома Торова», тобто «кордон (крома), що проходить по річці Тор» (зараз ріка Торець).
Друга версія — назва Краматорськ утворилася від словосполучення «Крам на Торі» — нібито так називали місце чумацьких торгів у річки Тор.
Їжа
У нашому місті велика купа різноманітних ресторанів та кафе за якими ми всі сумуємо. Думаю, краматорці, як і всі українці, люблять смачно поїсти, але не просто забити шлунок, а провести час в атмосферному місті. Наприклад, багато хто, я впевнена, сумує за смачною піцою на «Ріа» та «Челентано». Чи за вишуканою їжею у дивовижній атмосфері ресторану «Політ», сто відсотків є люди, які сумують за переглядами футболу у кафе «Рости Пузо», а дехто точно згадує, як чудово проводили час с друзями на живому пиві біля парку.
Також не можна не згадати наших майстрів суші та ролів. Ікура, Суші WOK, МAKISU, АСуші, WOKA та інші, ми сумуємо за вами та віримо, що ви скоро нагодуєте нас смачною їжею у Краматорську.
Клуб «Краєзнавець» та Володимир Коцаренко
Володимир Федорович – голова краматорського краєзнавчого клубу «Краєзнавець», член Національної спілки краєзнавців України. Член Національної спілки журналістів України. Лауреат літературної премії ім. В. Шутова Донецького обласного фонду культури (1990). Почесний краєзнавець Донеччини (2008) та Почесний краєзнавець України (2010). 2016 року Указом Президента України, з нагоди Дня Соборності України, Володимиру Федоровичу присвоєно звання “Заслужений працівник культури України”.
Володимир Коцаренко багато років займається вивченням історії рідного краю, в основному – дорадянського періоду. Ще з часів навчання в школі Володимир Федорович був небайдужий до історії, а з 1985 року, після знайоства з краєзнавицею та директоркою музею історії СКМЗ Надією Дмитрівною Шляхтиченко, став цілеспрямовано вивчати історію рідного краю. Робив це глибоко й серйозно, займаючись науково-дослідницькою роботою у найбільших бібліотеках і центральних архівах колишнього СРСР. Саме Коцаренко першим дослідив історію заселення нашого краю, відкрив раніш невідомі сторінки з історії будівництва залізничної станції Краматорської, набуваючи одночасно досвіду й ваги як краєзнавець.
Сьогодні Володимир Коцаренко вже є членом Всеукраїнського Товариства краєзнавців. Він співавтор краєзнавчих збірок “Малоизвестные страницы истории города Краматорска” (1998), “Страницы истории города Краматорска” (2008) та “Краматорск. Страницы истории” (2018), автор книг “Краматорск: забытые страницы истории” (1999), “Краматорская быль” (2002), “Краматорськ: витоки “(2018).
Крім того, Володимир Коцаренко є також співавтором символіки міста Краматорська – герба і прапора (2008).
Льодова арена
Довгоочікуване відкриття спортивного комплексу в парку Пушкіна в Краматорську відбулося 5 березня 2021 року. Льодова арена стала місцем, в якому жителі та гості міста цікаво і з комфортом проводять своє дозвілля, з раннього віку діти вчаться хокею та фігурному катанню, а прихильники хокею приходять вболівати за хокейний клуб «Краматорськ».
Це стало ще однією перлиною нашого міста.
Мурали
Шість картин у стилі стріт-арту створили художники з різних країн на стінах житлових будинків у Краматорську. Полотном для їхньої творчості стали багатоповерхівки по вулиці Марата, її пізніше назвали «Вулиця муралів». Перша картина «Missae Ferrum» (Чугун і лотос) італійського художника Фабіо Петані. танцюриста брейк-дансу із Донецька, відомого у світі під псевдонімом Uzee Rock. Третій мурав іспанський художник Давид Естебан присвятив екологічній тематиці. На ньому зображено мініатюрний вітряк із пластиковими соломинками, виготовлений з картонного пакування для харчових продуктів.
На стіні ще одного чотириповерхівки художник із США Ерік Берг залишив абстрактний малюнок троянд. За словами автора, ці квіти асоціюються у нього з регіоном, а сам мурал символізує перемогу, повернення міста та натхнення. Три дні пішло на створення графіті у бельгійця П’єра Родрігеса, який зобразив погруддя Персея – героя давньогрецької міфології, який переміг Медузу Горгону. Ще один мураліст із Бельгії під псевдонімом Нін назвав Краматорськ «містом з великою кількістю дерев та розміреним ритмом життя».
Ще два графіті, за задумом авторів артпроєкт, прикрасили фасади будинків на вулиці Академічній – симетрично від площі Миру. Перший належить художнику з Бельгії Корентину Бернарду. Це абстрактний силует жінки, що символізує Україну, яка розвивається та стрімко рухається до своєї європейської мети. Автор другої картини – іспанець Хосе Крассер. Він подорожує світом і малює тварин, які, на його думку, мають відношення до регіону. Для Донецької області художник вибрав степову лисицю, занесену до Червоної книги України.
НКМЗ
Новокраматорський машинобудівний завод — найбільше в Європі підприємство індивідуального важкого машинобудування. Завод 85 років успішно працював на ринку металургійної, гірничорудної, ковальсько-пресового, шахтно-прохідницького, підіймально-транспортний, спеціалізованого обладнання. У багатій історії підприємства чимало досягнень, відзначених як «створено вперше у світі», в тому числі для космічної галузі. Зараз він дуже страждає від обстрілів орків, бо вони хочуть знищити все що нам дорого, але ми віримо що він вистоїть, а згодом ми все востановимо та він запрацює ще з більшою силою.
Також підприємству належить база відпочинку НКМЗ, розташованої на мальовничому березі Сіверського Дінця в п.Щурове Лиманського району. Де дуже полюбляють відпочивати жителі нашого міста. Але на жаль кацапська нога і там побувала. Но наші захисники все роблять, щоб ми с вами жили у мирному місті під мирним небом.
Ще одна перлина Краматорська повязана с НКМЗ — це Палац Культури і Техніки. Осередок культури і духовності. Палац був побудований за проєктом миколаївських архітекторів В. Н. Коврової, М. А. Шаповаленко, Г. І. Несеченко.
Офіційне введення в експлуатацію відбулася 1 травня 1965 р.
29 квітня 1965 року Великий зал Палацу прийняв перших відвідувачів — учасників урочистих зборів з нагоди 1 травня та урочистого відкриття палацу.
Палац став гордістю та візитівкою міста.
Освіта
Нажаль сьогодні навчальний рік проходить в онлайн режимі але вчителі Краматорьска не опускають руки, та щоденно працюють задля забезпечення учнів якісною освітою, хоч і дистанційно. Нагадаємо, двоє краматорських випускників склали всі тести на 200 балів. Юрченко Марія, учениця Краматорської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 набрала по 200 балів одразу з трьох предметів: української мови, математики та історії України під час складання НМТ. Вчителі, які навчали Марію:
Самісько Олена Володимирівна — вчителька української мови,
Ярмак Ольга Борисівна — вчителька математики,
Губіна Любов Василівна — вчителька історії України. Лук’яненко Олена, учениця Краматорської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16, також набрала по 200 балів одразу з трьох предметів: української мови, математики та історії України під час складання НМТ. Вчителі, які навчали Олену:
Закутна Віта Миколаївна — вчителька української мови,
Козирєва Наталя Миколаївна — вчителька математики,
Щепоткіна Оксана Володимирівна — вчителька історії України. Пишаємось нашими вчителями та учнями та віримо, що вже зовсім скоро коридорами шкіл, роздаватимуться дзвінкі голоси діточок, а мир і спокій знову пануватимуть у нашому рідному українському Краматорську!
Прапор
Наша гордість — найбільший прапор Донеччини
Висота флагштока сягає 80 м, вага — 48 т. Складається він з восьми секцій. На верхній секції флагштока встановлені сигнальні вогні, тому його видно з цивільних та військових літаків, що пролітають над містом.
Спочатку у городян виникли суперечки. Деякі говорили, що це дуже добре, що у нас з’явиться такий прапор, а деякі вважали, що це даремно витрачені гроші, але, думаю, зараз всі пишаються, що у нас є такий прапор, який нагадує всім прихильникам руського миру, що тут живуть українці. І це наша країна та наш дім.
Регіональний ландшафтний парк «Краматорський»
Парк створено 18 травня 2004 року рішенням Донецької обласної ради з метою збереження та раціонального використання природних комплексів та об’єктів міста Краматорська та забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Площа парку складає 2247,82 га. Територія представлена п’ятьма окремими один від одного ділянками, які разом становлять єдиний природний комплекс, але при цьому мають унікальні особливості.
Справжньою перлиною Парку є геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Скелясте оголення верхньої крейди», розташована на ділянці № 4 «Білокузьминівський». З науково-історичної точки зору інтерес представляє і ділянку № 2 «Пчолкінські скам’янілі дерева», де у 90-х роках минулого століття було виявлено унікальні пам’ятки природи – скам’янілі дерева кам’яновугільного періоду роду Dadoxylon.
Також на території парку працює «Візит-Центр», де розташовані старовинна панська садиба ХІХ століття, вольєрний комплекс із різноманітними тваринами, створені умови для комфортного відпочинку гостей та проведення еколого-просвітницьких заходів.
Сад Бернацького
Цей парк всім точно надовго запам’ятовуєтсья, одразу після того, як там побуваєшь. На мою думку, це справжня душа міста. Саме тут часто проводяться концерти , футбольні матчі, спортивні, культурні заходи. Починався сад як частина маєтку Таранових-Білозерських. З цього періоду у парку збереглося кілька вікових дубів. На початку ХХ століття, до революції, парк був у віданні Краматорського заводу. І в народі так і залишився як «Сад Бернадського», на честь останнього директора заводу.
Цей парк всім точно надовго запам’ятовується, одразу після того, як там побуваєш. На мою думку, це справжня душа міста. Саме тут часто проводяться концерти, футбольні матчі, спортивні, культурні заходи. Починався сад як частина маєтку Таранових-Білозерських. З цього періоду у парку збереглося кілька вікових дубів. На початку XX століття, до революції, парк був у віданні Краматорського заводу. І в народі так і залишився як «Сад Бернадського», на честь останнього директора заводу.
Дитячі майданчики та розмаїття квітів у світлі ліхтарів. Нова набережна та багато красивих фотозон. Ця локація одразу ж припала до душі багатьом містянам і стала однією з візитівок Краматорська.
«Танк Т-34»
Усі бачили біля парку на вулиці Дружби пам’ятник Танк, дітям дуже цікаво залізти усередину та пограти в солдатів. Також думаю у багатьох дома є фото поруч з цим танком, бо раніше це було одним з улюблених місць для фотографування.
Трішки з історії. Пам’ятник відкрито 1975 року на честь визволителів Краматорська від німецько-фашистських загарбників. Танк T-34 — радянський танк періоду Другої світової війни, що випускався серійно в 1940-х роках, був основним танком радянської армії до першої половини 1944 року. Пам’ятник «Танк свого часу став непридатним і у 2012 році пам’ятник відреставрували.
Українська гімназії
Перша українська гімназія міста Краматорська була створена в 1993 році. Тоді вона називалась Першою національною гімназією міста Краматорська, а вже потім почала називатись українською. Статус гімназії їй було надано 1 вересня 1999 року Представником Президента України в Донецькій області.
У 2018 році гімназію було повністю відремонтовано як будівлю, так і навколишню територію.
А в 2021 році викладачка української мови та літератури Ірина Савчук вшанована званням «Заслужений вчитель України», педагог отримав нагороду від президента Володимира Зеленського у стінах парламенту України.
Гордість не тільки гімназії, а і всього Краматорська.
Фонтани
У Краматорську немає жодної людини, яка б хоч раз у житті не була б вражена красою наших фонтанів. Говорять, що на воду можна дивитися нескінченно. Це особливо справедливо до грандіозних фонтанів в нашому місті. Це одне із найулюбленіших місць краматорців та гостей міста особливо у вечері.
Храми
У Краматорську багато цікавих храмів, де можна помолитися та де зберігаються святині та чудотворні ікони. За кількістю православних храмів Краматорськ посідає одне із провідних місць у Донецькій області. На 200 тис. осіб населення у місті у нас припадає близько 16 храмів.
Сподіваюсь що їхні молитви будуть почути. І настане мир.
Центр позашкільної роботи
Його місія полягає у розвитку здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури та спорту, технічної та іншої творчості; в отриманні дітьми та молоддю первинних професійних знань, умінь та навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації.
Понад 40 різноманітних гуртків — і усі вони абсолютно безкоштовні, а вік дітей, які приймаються, варіюється від 6 до 21 року.
Думаю, що кожен другий краматорець відвідував тут якийсь гурток.
Чубенко
Степан Вікторович Чубенко — український школяр і патріот, воротар футбольного клубу «Авангард» (Краматорськ), катований і розстріляний бойовиками проросійської терористичної організації «ДНР» за проукраїнську позицію, народний Герой України.
Вчився у краматорській загальноосвітній школі № 12, захоплювався спортом. Спочатку займався греко-римською боротьбою, потім захопився футболом, захищав ворота юнацької команди «Авангард» з Краматорська, мріяв стати професійним воротарем. Вболівав за донецький «Шахтар», відвідував його матчі в Донецьку, їздив з командою по іншим містам України. З друзями організував команду КВК, яка їздила виступати в різні міста України. Також з друзями Степан опікувався дитячим будинком в Краматорську. Вони часто відвідували малюків, привозили їм іграшки, одяг, книжки, ласощі. Своїй дівчині Степан говорив, що коли вони одружаться, народять одну дитину і ще двох всиновлять.
У липні 2014 року Степан поїхав до друга в м. Київ. 23 липня сів на поїзд у столиці, щоб повернутися додому. Їхав через Донецьк, де був затриманий бойовиками з батальйону «Керч», за однією з версій, за жовто-блакитну стрічку на рюкзаку, та через те, що вступив у суперечку з ними, відстоюючи позицію єдиної неподільної країни. Бити неповнолітнього хлопця бандити почали ще в Донецьку. Потім відвезли до Горбачево-Михайлівки, де після страшних катувань розстріляли.
На честь Степана Чубенка у Краматорську був організований футбольний турнір, що проводиться щорічно з 2015 року (2019 року відбувся вп’яте)
21 листопада 2016 року в школі, де вчився Степан, відкрита меморіальна дошка
23 вересня 2017 року біля входу на стадіон «Авангард» у Краматорську було відкрито пам’ятну дошку Степану Чубенку
У серпні 2021 року на сесії Краматорської міської ради депутатами було прийнято рішення про присвоєння загальноосвітній школі № 12 імені Степана Чубенка, її колишнього учня
На початку грудня 2021 року у Краматорську відкрили пам’ятник Степану Чубенку. Над проєктом пам’ятника працював краматорський скульптор Ігор Нестеренко. Степана Чубенка зобразили у повний зріст з м’ячем у руках, у формі команди з емблемою краматорського футбольного клубу «Авангард» і з першим номером
Шаховий клуб
Донецький обласний шаховий клуб імені Олександра Васильовича Момота засновано 29 жовтня 1999 року. За період 1999-2019 рр. клубом було підготовлено вісім міжнародних гросмейстерів, чотирнадцять чемпіонів та призерів чемпіонатів Європи та світу серед юнаків та дівчат. Клуб Момота збирає під своє крило цілу плеяду талановитих юних шахістів, і Краматорськ гримить на всю Україну як шахова столиця.
Уродженець Горлівки Руслан Пономарьов, який згодом став краматорцем, у 1998 році отримав статус наймолодшого гросмейстера світу у віці 15 років. А у 18-річному віці він встановив ще один рекорд. Руслан — наймолодший чемпіон світу за версією ФІДЕ.
А у музеї Історії міста є стенд, присвячений йому, там зберігаються деякі особисті речі Руслана, на одному з будинків міста намальований мурал, присвячений шахісту.
Ювелейний парк
Ще одне улюблене місце жителів Краматорська — це наш великий парк Ювілейний. Розпочав він свою історію у 1957 році, а свою назву отримав у 1975 році. Найбільший парк у місті налічує близько 80 розважальних майданчиків спортивного та культурного призначення, у тому числі й атракціони, починаючи від тиру, кімнати сміху та закінчуючи екстрим-каруселями для дорослих.
В літню пору більшість краматорців обожнюють прогулятись цим парком та скуштувати смачний шашлик, а дітей пригостити чимось солоденьким.
І на послідок я думаю ніхто не буде проти якщо остання літера буде звучати так!
Я ЛЮБЛЮ КРАМАТОРСЬК!
«Східний Проект» вітає всіх з Днем нашого міста! Це свято тих, хто відчуває себе частиною великої родини і пишається тим, що він – Краматорець.
Цього року ми не святкуємо День міста зі зрозумілих причин – у нашій країні війна. Та все ж вирімо, що Збройні Сили України і всі, хто мужньо боронить нашу з вами рідну землю, здолають російського агресора. Молімося за наших захисників.
У нас з вами попереду ще буде багато свят та перемог, які ми обов’язково святкуватимемо під мирним небом на українській квітучій землі.
Нехай щастя та добробут живуть на кожній вулиці, у кожному будинку та у кожній родині.
Зі святом!
