За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Ілюстративне фото великодніх кошиків. Getty Images/Mykola Tys
31 березня римо-католики всього світу святкуватимуть Великдень. У Кропивницькому до костелу Святого Духа цього дня можуть прийти понад сто його парафіян. Водночас православні й греко-католики відзначатимуть Пасху 5 травня. Суспільне поспілкувалося з кропивницькими католицьким і православним священниками, розпитавши про саме свято, особливості його відзначення під час війни, а також чи вплинув на дату Великодня перехід Православної церкви України на новоюліанський календар.
У четвер, п'ятницю й суботу в усіх римо-католицьких храмах тривають пасхальні урочистості. Їх називають Пасхальним Триденням. Про це розповів настоятель римо-католицької парафії Святого Духа в Кропивницькому отець Ростислав. У Великий Четвер відбувається встановлення таїнств Євхаристії та Священства. У Страсну П’ятницю служать літургію Страстей Господніх. У Велику Суботу звершують Пасхальну Вігілію. У день самого свята — Неділю Воскресіння Господнього — буде Свята Меса. Розклад можна подивитися на Facebook-сторінці парафії.
Коли й з чим парафіяни мають прийти цієї суботи й неділі до церкви, щоб відсвяткувати Великдень? (тут і далі пряма мова — ред.)
У суботу вдень люди по черзі приходять до храму, моляться, у кого є час, й готуються до вечірньої літургії. Цього року, як і попереднього, вона почнеться о 19 годині.
Спочатку освячуємо вогонь. Пізніше запалюємо велику свічку, яка називається Пасхал. Вона є символом воскреслого Ісуса Христа і показує, що Христос — це світло, яке перемагає темряву й смерть. Пізніше буде довга Пасхальна літургія. Кошики освячуємо після літургії й у суботу, і в неділю. Недільна служба починається о 10 годині.
Великодній кошик у різних країнах залежить від місцевих звичаїв. В Україні святяться Пасха, яйця, якісь м'ясні страви, хрін, сіль. У деяких місцевостях випікають ягнятко. Але в Кропивницькому це не поширене. Тут більше приносять паски. Потім люди уже після літургії святкують вдома.
Також нагадаю, що католики, як і православні, мають великий піст. Ми маємо приготувати серце й душу через зречення й добрі вчинки. До Пасхи люди стараються сповідатися, щоб могти причаститися в храмі.
Яка суть свята? Що воно означає для католиків?
Пасха нагадує нам про Воскресіння Ісуса Христа й запрошує до того, щоб ми перемагали різні слабкості й гріхи. Також це показує те, що Ісус Христос дає нам надію на перемогу. Адже він сам перемагає смерть і в духовному, і в буквальному значенні. Тому це також свято світла й життя, а в період війни ще й надії. Це свято наближає до нас Бога й говорить, що Бог вмер за нас і воскрес за нас.
Смирення, до якого закликає християнство. Україна зараз воює. Як поєднати ці два моменти — смиренність і боротьбу?
Смиренність полягає в довірі Богові й здоланні в собі пихи. Але це не означає, що тебе хтось має принижувати чи бити. Це швидше йдеться про ввічливість, стриманість, тактовність у стосунках в родині, а також з іншими людьми. Смирення для того, щоб було якесь спільне добро.
Тобто людина має бути смиренна насамперед перед Богом, довіряти йому, просити благословення в добрих ситуаціях і допомоги в тяжких, щоб він втручався. І коли тебе хтось б’є, то не можна ходити й казати, що ти смиренна людина. Ні, це зовсім не про те. Це про те, що треба подати руку Богові і йти разом з ним.
А щодо війни, то воїни мають захищати свою Вітчизну і її людей. І церква також молиться за військо.
Вербна неділя, 2 квітня 2023 року. Facebook/Парафія Святого Духа Кропивницький
Служба в кропивницькому костелі на Урочистості Пресвятих Тіла і Крові Христа, 11 червня 2023 року. Facebook/Парафія Святого Духа Кропивницький
З 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар. Архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк розповів Суспільному, що це не вплинуло на дату Великодня у 2024 році.
Цього року католики відзначають Великдень на місяць раніше, ніж православні. Чи це пов’язано з переходом ПЦУ на новоюліанський календар?
Ні. Наш перехід на новоюліанський календар не вплинув на спосіб вираховування Великодня, і тому ми й далі святкуємо, як і всі православні, в один час. Під час цього переходу врахували уточнення щодо сонячного календаря. А до нього прив’язані нерухомі свята (наприклад, Різдво). А Великдень, який вираховується за місячним календарем, лишився по-старому.
Тобто є православні церкви, які живуть по юліанському календарю (їх чотири) і по новоюліанському (їх 11). Але всі вони Великдень святкують разом, тому що користуються одним методом вираховування Пасхи. А от якби ПЦУ прийняла григоріанський календар, то це б змінило обрахування Великодня.
А чому такий великий часовий розрив між римо-католицькою Пасхою й тою, яку святкують православні й греко-католики?
Це не вперше так є. Цього року один з найпізніших Великоднів, якщо так можна сказати, але так регулярно трапляється. Є певна закономірність, пов’язана з рухом місяця. Узагалі я сам особливо не заглиблююся в календарні питання. Мене більше цікавить філософський бік. Я, можливо, навіть сказав би, що ми занадто багато уваги приділяємо цим способам розрахунку
Усе-таки свято — це більше про подію, ніж про дати. Хоча, звичайно, є питання. До прикладу, у нас цього року випадає петрівський піст. Він і так щороку різний залежно від того, коли святкується Великдень, а цього року взагалі зникає, бо ми ще й пришвидшили святкування Петра й Павла на 13 днів. Тому тут будемо користуватися досвідом інших церков. Можливо, це буде пара днів посту перед святом.
Також треба розуміти, що сам піст — це лише знаряддя, інструмент для удосконалення своєї волі, очищення душі. Тобто якщо немає посту, це ж не означає, що людина зовсім пускається берега. Вона просто живе й молиться. Можна встановити собі піст в інший час або ж, навпаки, не дотримуватися його в ті дні, коли пропонує церква, через стан здоров’я, перебування в дорозі. Також очевидно, що військові на передовій не будуть дотримуватися посту.
