Напередодні визволення Мелітополя, окупанти вирішили ні пойми навіщо привезти в Мелітополь рязанський хор.
Спосіб рашистів відволікати увагу людей від справді важливих подій сакральними датами і шоу — старий як світ, і успішно працює на болотах. Ось тільки Мелітополь — це не болота.
Тут навіть найбільш проникливими і самобутніми рязанськими завиваннями проблему не вирішити. Примітно, що до цього окупанти рятувалися місцевими талантами, змушували співати навіть колаборантів. Але, якось не зайшло…
Тепер окупанти демонструють у своїх пабліках строкаті афіші у впізнаваному стилі глибинного російського народу. Підкреслюється, що рязанський державний академічний російський народний хор імені Євгена Попова приїде в Запорізьку область уперше.
Навіщо колективу влаштовувати турне в окупацію, цілком зрозуміло. Зазвичай після цього зірки на росії стають особливо скріпними і отримують чергове звання.
А от навіщо рязанський хор мелітопольцям, питання відкрите. Ми, звісно, розуміємо, що фраза "так сумно, що хочеться співати і танцювати" на щось натякає, але це явно не для наших людей, які ледве виживають в окупації. І напевно, не для колаборантів, які повинні замислюватися не про мистецтво, а про вічне.
Тут рязанський хор із глибоким жіночим началом точно не допоможе. А саме так позиціонують себе хористи з Рязані, додаючи, що вони співають те, що не співає ніхто. Ну, ви зрозуміли… Хоча, якщо рязанський хор все ж відступить від своїх традицій, і виконає в Мелітополі для рашистських солдатів "Прощання слов'янки", мелітопольці точно протестувати не будуть.
