Акція на підтримку військовополонених, Київ, 11 серпня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
У неділю, 11 серпня, родичі військовополонених влаштували у центрі Києва традиційну щотижневу акцію "Не мовчи! Полон вбиває". Цього разу мітинг провели поблизу станції метро "Олімпійська".
Про це з місця події передає кореспондентка Суспільного Анна Самара.
Акція на підтримку військовополонених біля ст. м. «Олімпійська», Київ, 11 серпня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Учасники акції зібралися у центрі столиці, щоб нагадати суспільству та міжнародній спільноті про українських захисників, зокрема, воїнів бригади "Азов" та військових Маріупольського гарнізону, яких Росія вже третій рік утримує в полоні.
Акція «Free Azov», Київ, 11 серпня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Мітингувальники тримали в руках картонні таблички і плакати з написами: "Free Azov", "У полоні мої синочки", "Надлюди мають бути вдома", "Байдужість постукає в двері триколором", "Ти хочеш у відпустку, а вони — на волю", "Полон вбиває", "Підтримай сигналом".
Акція «Free Azov», Київ, 11 серпня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Free Azov», Київ, 11 серпня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Free Azov», Київ, 11 серпня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Free Azov», Київ, 11 серпня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Free Azov», Київ, 11 серпня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Free Azov», Київ, 11 серпня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція на підтримку звільнення військовополонених біля ст. м. «Олімпійська», Київ, 11 серпня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Машини, проїжджаючи повз мітингувальників, гучно сигналили.
Акція на підтримку військовополонених, Київ, 11 серпня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Аміна прийшла на сьогоднішню акцію, насамперед, через свого чоловіка, який утримується в російському полоні.
"Ці акції, в першу чергу, необхідні, щоб нагадувати цивільному населенню, що в нас є війна, що в нас є полоненні. Тому що, на жаль, суспільство у нас відірване від реальності", — каже вона.
Аміна — учасниця акції на підтримку звільнення полонених, Київ, 11 серпня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
За словами жінки, коли люди дізнаються, що її чоловік у полоні, вони починають запитувати про нього, про умови утримання. Питають, чи часто він звідти дзвонить.
"Ми в інших реаліях із ними. І це дуже прикро, що ми в одній країні і так… Які дзвінки? Мої листи навіть не доходять. Які дзвінки?!" — зазначає дружина полоненого військового.
Акція на підтримку звільнення військовополонених біля ст. м. «Олімпійська», Київ, 11 серпня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара"Прийшли, щоб у черговий раз підтримати наших полонених, які більше двох років знаходяться в полоні", — розповів Суспільному мітингувальник Микола.
Нещодавно він прочитав в інтернеті про загибель у Росії українського полоненого Олександра Іщенка, який помер через тупу травму грудної клітини.
"Очередного "азовця", захисника "Азова", закатували… Якщо буде так і далі, то міняти буде нікого", — каже чоловік.
Учасник мітингу Микола, Київ, 11 серпня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
За його словами, Росія порушує Женевські конвенції щодо поводження з військовополоненими, і ні Міжнародний комітет "Червоного Хреста", ні Організація Об'єднаних Націй майже зовсім не допомагають у звільнені українських бранців.
"Хоча обіцяли, що будуть всіляко сприяти визволенню чи обміну… Я думаю, що варто ще раз нагадати і нашим можновладцям, щоб докладали більше зусиль для того, щоб звільнити героїв", — зауважив учасник акції.
Акція на підтримку звільнення військовополонених біля ст. м. «Олімпійська», Київ, 11 серпня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Ніна представляє на мітингу родичів військових Маріупольського гарнізону і частини ТрО міста Маріуполя — 107-й батальйон 109-ї бригади територіальної оборони. У Ніни брат обороняв Маріуполь і з кінця лютого 2022 року вважається таким, що зник безвісти. Жінка вважає, що участь у подібних акціях приносить багато користі в різних планах.
"Тут присутні журналісти, і не тільки наші українські, а й закордонні. Вони доносять цю інформацію, і навіть наше українське суспільство бачить, що досі наші люди знаходяться в полоні і ця проблема досі не вирішена", — каже Ніна.
Ніна — вийшла на акцію у середмісті Києва вимагати звільнення захисників Маріуполя, Київ, 11 серпня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Також, за словами учасниці акції, крім нагадування для суспільства, такі мітинги — це важіль впливу на владу, "щоб вони бачили, що рідні не будуть спокійно чекати".
"Росія не виконує жодні Женевські конвенції, "Червоний Хрест" ніяк не впливає на збереження життя наших людей в полоні. Ми хочемо отримати своїх рідних з полону живими, щоб влада шукала для цього всі можливі важливі впливи", — заявляє Ніна.
Вона також розповіла, що її брат, який був оборонцем Маріуполя, востаннє телефонував родині 28 лютого 2022 року. Потім, як розповідає Ніна, росіяни почали "глушити" зв'язок.
"Весь наш батальйон (107-й батальйон 109 окремої бригади ТрО — ред.) сьогодні має статус безвісти зниклих. Тобто наші рідні не знають, що сталося з їхніх дітьми, батьками, синами, чоловіками", — каже мітингувальниця.
Що відомо про обміни військовополоненими
Останній обмін полоненими з Росією відбувся 17 липня 2024 року. Тоді додому повернули 95 військовополонених. Серед них — воїни Збройних Сил України, Національної гвардії, прикордонники.
Від початку повномасштабного вторгнення відбулося 54 обміни полоненими. Загалом з російського полону вдалося повернути 3405 людей.
29 травня в офісі уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця спростували заяви Уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової про те, що нібито “обміни полоненими з Україною призупинені через надумані вимоги української сторони”, не відповідають дійсності. Москалькова заявила, що "обмін військовополоненими між Росією та Україною призупинено на кілька місяців". При цьому вона звинуватила Київ у "неправдивих вимогах".
За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, у російському полоні станом на 17 листопада 2023 року перебували 4 тисячі 337 українців. З них — 3 тисячі 574 військових та 763 цивільних. Йдеться про тих, кого вдалось встановити.
