Історія з дитячим відпочинком як залізобетонний приклад того, чому росія тягне Бердянськ на цивілізаційне дно і спотворює свідомість людей на окупованих територіях.
Впевнені, що сам кейс із поїздкою дітей з Бердянська в якусь російську глушину нормальних, сучасних людей тригернув і без додаткової інформаційної стимуляції.
З добровільними зрадниками і прихильниками “рускага міра” історія складніша. Але просто, навіть, вони можуть трохи зупинитись, віддихатись і спитати самі себе: що такого мала натворити їх дитина свого часу, щоб їй сказати «цього літа ти поїдеш на відпочинок в Чувашію»?
Наші діти мріяли про український Крим, Карпати, подорожі до європейських країн, Туреччину, Єгипет… Але Чувашію? Просто якийсь жахливий сон, просто сюр.
Особливо, коли зараз окупанти це подають як норму і, навіть, неабиякий подарунок та заохочення.
І це як один з прикладів того, що рашисти йдуть проти еволюції, здорового глузду. Навіть не в 90-ті, а в куди більш архаїчні періоди. І тягнуть за собою людей з окупованих районів.
Раніше бердянці могли бути невдоволені якістю зірок, яких запрошували на день міста, а тепер мають радіти третьосортним ансамблям ложкарів та баяністів.
Аптечки та продуктові набори як виборчий інструментарій від наших політиків сприймалися як ганебне дно, а зараз за пакет гуманітарки всі ще мають дякувати окупантам.
Медикаменти часто коштували дуже дорого, але зараз в багатьох випадках загарбники, які позбавляють нас життя, волі і майбутнього, пропонують використовувати в якості ліків просто молитву.
Подібну серію можна продовжувати до ранку.
Це не те що кілька кроків назад. Це повний розворот і втеча від цивілізації та розвитку.
Джерело
