За інформацією: Суспільне Полтава.
Місцева жителька Тетяна Шмиголь. Суспільне Полтава
«Коли ти виходиш на город, займаєшся роботою, чи полив, чи ще щось, а воно смердить — ти починаєш закашлюватися, очі сльозяться. Прання, що вивішуєш, смердить. Не можна влітку, я сушу прання в хаті. Це нереально. А мошка ота. Посеред ночі налазить у вікна, оці москітні сітки залипають. Сидиш, дивишся, ввімкнув гаджет, телефон переглядаєш, та вони облипають його. Лампочки всі обліплені», — розповіла донька Тетяни Віталіна Корнієнко.
Сморід та комахи заважають людям, які живуть за сто метрів від гноєзвалища. Суспільне Полтава
За словами Віталіни Корнієнко, відходи вивантажують за 100 метрів від їхнього будинку та за три метри від городу.
«Тут були поля. Поля засівали багаторічною травою, засівали віка-овесОднорічне бобово-злакове зелене добриво та поживна кормова культура, яка складається з насіння віки ярої та вівса посівного, скошували на корм для скотини. Таких проблем ніколи не було. Оце тільки останніх чотири роки. Що таке трапилося, я не знаю. Я зверталася, мені говорили: «Вивеземо, вивеземо». Проблема із пальним начебто, то ще щось таке», — додала Віталіна Корнієнко.
Ферма у селі Покровське, з якої вивозять гній та складують неподалік житлових будинків. Суспільне Полтава
Мор риби у ставку
За словами місцевих, цьогоріч внаслідок дощів нечистоти зі схилів почали стікати у місцевий ставок, а далі — до річки Псел. Риба у ставку загинула.
«Торік восени ще зібрали з любителів-рибаків кошти, зібрали 10 тисяч, завезли мальок коропа і амура. Мабуть, у липні була сильна злива. І з оцих усіх гноєзвалищ, відходів побігла вода в ставок. І через кілька днів вода стала відповідно поганого запаху, чорного кольору і буквально через кілька днів риба вся спливла. Окунь і судак, практично вся заморилася, замор пішов риби і вона протухла», — розповів місцевий житель Микола Савченко.
Місцевий житель Микола Савченко. Суспільне Полтава
«Велика кількість гною — це надлишок азоту. Надлишок азоту, азотних сполук — це нітрати, нітрити, які потрапляють у ґрунт, які потрапляють в ґрунтові води. Якщо його дуже багато, то це наносить шкоди навколишньому середовищу і здоров’ю людини. Згідно із санітарними нормами, до 1200 корів — це мінімум 300 метрів до житлової забудови. Якщо більше, то санітарна зона збільшується до 500 метрів мінімум. Це призводить до масової загибелі риби і, звичайно, до цвітіння водойми», — прокоментував завідувач кафедри екології аграрного університету Павло Писаренко.
Нечистоти стікають з пагорба у ставок. Суспільне Полтава
Кому належить підприємство
Тваринницький комплекс у Покровському належить приватному підприємству «Агроекологія». Його офісне приміщення — у сусідньому селі Михайлики.
Згідно з даними аналітичної системи «YouControl», керівник підприємства — Гліб Лук’яненко. Одним із видів діяльності «Агроекології» є розведення великої рогатої худоби молочних порід.
ПП "Агроекологія" у селі Михайлики Шишацької громади. Суспільне Полтава
28 жовтня Суспільне звернулося до приватного підприємства з запитом на отримання інформації, аби дізнатися, зокрема, кому належить земельна ділянка, чому саме її обрали для вивезення гною та чи облаштована ця площа, відповідно до вимог природоохоронного та санітарного законодавства. Поки відповіді не отримали.
«Після вашого приїзду, так би мовити, я повертаюся з роботи і помітила, що було задіяно чотири вантажних машини і почали вивозити це лайно. Але останнім часом там, де вивезли вантажівки, натомість знову з ферми навозять свіже», — розповіла Віталіна Корнієнко.
Гній чотири роки вивантажують на земельній ділянці між фермою, житловими будинками та ставком. Суспільне Полтава
Що, на думку еколога, мають робити люди
«Гній повинен складуватися на ущільнених ділянках. Це або забетоновані, або заасфальтовані, або якісь ями, які вкриті. Чітко повинні бути прописані правила зберігання гною для того, щоб отримати цінне добриво — перегній. Це від трьох до шести місяців. І після цього воно повинно бути вивезене на поля і внесене як добриво», — зазначив еколог Павло Писаренко.
Завідувач кафедри екології аграрного університету Павло Писаренко. Суспільне Полтава
За словами Павла Писаренка, людям слід звернутися із заявою до екологічної інспекції.
«По-перше, завжди поліція, звичайно, можна звернутися, але головним контролюючим органом є Державна екологічна інспекція, яка може визначити забруднення, засмічення території і відповідно накласти штрафи і відповідальність на виробника, якщо він порушує регламенти. Це заява, по-перше, є відкритий сайт “Екозагроза”, де можна подати своє звернення з вказанням чіткої геолокації», — додав Павло Писаренко.
«Якщо цей бедлам не зупиниться, я буду звертатися. Буду писати заяву туди, я буду писати колективну заяву. Я зверталася до деяких мешканців села, які є також небайдужими. І це буде колективна заява з підписами людей», — зазначила Віталіна Корнієнко.
