У захопленому Мелітополі російські фашисти почали створювати так звані "правоохоронні органи" з перших днів.
Спочатку це була "народна міліція" та загони ряджених "козаків", до лав яких набирали всі покидьки суспільства, що побачили в службі під началом ворога шанс усього свого життя.
Деякі не обтяжені моральними принципами українські поліцейські також пішли працювати на окупантів і отримали високі посади. Однак охочих служити ворогу, як і раніше, не вистачає.
Окупанти планують розширити штат поліцейських на тимчасово окупованих територіях, але мають дефіцит кадрів.
Вони намагаються набрати нових дільничних із колишніх місцевих працівників МВС, але охочих менше, ніж вони очікували. Тим не менш, окупанти знизили вимоги, і навіть не вимагають офіційного підтвердження стажу. Достатньо мати "рекомендації" від двох чинних "працівників МВС" для того, щоб стати "правоохоронцем".
Крім того, у Мелітополі з'явилася "обласна" росгвардія після того, як були створені "обласні філії" ФСБ, прокуратури та суду. До складу росгвардії входитимуть не тільки приїжджі варяги, а й місцеві кадри, які отримали паспорти рф.
Однак, Центр національного спротиву нагадує, що особистість кожного колаборанта відома, і ніхто не уникне відповідальності після звільнення регіону.
