За інформацією: Суспільне Кропивницький.
В Україні запровадять європейську модель спортивних клубів. Міністр молоді та спорту Матвій Бідний 14 жовтня анонсував розробку законопроєкту, який має змінити українську систему спортивних шкіл. На Кіровоградщині працюють 30 спортивних шкіл, які відвідують 12 тисяч дітей. Спортклубів — 92, там тренуються 15 тисяч дітей.
Про це Суспільному розповів начальник обласного управління молоді та спорту Андрій Щетина.
Чому в Україні хочуть реформувати спортивні школи
Основна причина реформи — застарілість нинішньої системи спортивних шкіл, сказав Суспільному Матвій Бідний. На його думку, це пострадянська спадщина, бо спортшколи орієнтовані на "спорт високих досягнень", а не на якнайбільше залучення дітей до спорту.
"Насправді система, яка існує у нас, не зустрічається більше ніде в світі, окрім як у пострадянських країнах. Правда в тому, що система ДЮСШ (дитячо-юнацьких спортивних шкіл — ред.) заточена на те, щоб лишати в системі краще, вимагати і витискати з них найбільший результат протягом всього їхнього спортивного життя, починаючи з самого юного віку. Як наслідок ми бачимо дуже вузьку вибірку тих дітей, підлітків, які пройшли оце жорстке випробування спортивними змаганнями. А ті, хто це випробування пройшли здебільшого до етапу переходу з молодіжного, юніорського віку в дорослу вікову категорію, більшість з них мають травми, вигоряння. У них дуже велика втома".
На думку Матвія Бідного, реформа змінить систему підготовки професійних спортсменів і дозволить досягати кращих результатів на міжнародних змаганнях.
"У нас криза в багатьох видах спорту. Коли в нас фактично немає лави запасних. Ми бачимо, що сьогодні по деяких видах спорту нам складно навіть чемпіонат України провести".
Також за задумом більше дітей будуть охоплені спортом. В Україні є півтори тисячі громад, у яких працюють 1097 спортивних шкіл. Понад третину громад (37%) не мають спортивних шкіл. За словами міністра, спортивний клуб легше відкрити, ніж спортивну школу, тому що спортшкола має жорсткі вимоги до структури й кількості тренерів.
"Далеко дійсно не кожна громада може дозволити собі відкрити навіть відділення ДЮСШ. Можливо створювати всі умови задля того, щоб громадяни самі могли об'єднуватись і отримувати таку підтримку. Невеликій громаді, у якої бюджет не дозволяє відкрити відділення ДЮСШ, набагато простіше відкрити спортклуб. Знову ж таки, якщо в громаді є активні люди, які об'єднуються для того, щоб їхні діти могли займатися. Іноді навіть батьки можуть на волонтерських засадах проводити тренування".
Матвій Бідний під час спілкування з журналістом Суспільного. Суспільне Кропивницький
За словами міністра, для держави реформа не потребує додаткового виділення грошей. На його думку, спортивні клуби можна утримувати за членські внески батьків і місцевого бізнесу, і коштом громад, які нині виділяють на спорт та фізичну культуру менше пів відсотка доходів (0,21 %). Також у клубах будуть групи з безплатними тренуваннями, які зможуть отримувати допомогу з місцевих бюджетів.
"Більше того, я хотів би сказати, що ті кошти, які сьогодні витрачаються на рівні місцевих бюджетів на систему комунальних спортивних закладів, стануть витрачатися набагато більш ефективніше".
На його думку, також нова система дозволить збільшити зарплати тренерів-викладачів державних спортшкіл.
"Та система тарифних розрядів, які сьогодні існують, абсолютно не мотивує молодого фахівця, який закінчив університет, отримав вищу освіту, прийти в систему ДЮСШ і працювати з дітьми. Ця система ніяк не сприяє тому, щоб там була також якась конкуренція, і щоб якісь нові молоді фахівці приходили, приносячи щось нове і покращуючи роботу цих комунальних закладів".
Міністр звертає увагу, що законопроєкт не передбачає примусового переходу шкіл на спортклуби й не містить заборони на утримання чи відкриття дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Водночас він створює умови, щоб спортивні клуби могли на рівних співіснувати з системами комунальних спортивних закладів.
"Просто я переконаний, що в цьому випадку банальні принципи еволюції з часом переведуть нас повністю на європейську модель спорту, тобто на клубну систему. Але, знову ж таки, це не буде здійснюватися примусово, це буде здійснюватися шляхом надання умов і створення додаткових можливостей".
Чому саме зараз цим займаються, міністр не пояснив.
"Чому саме зараз… Ну, скільки ми можемо ще чекати?"
Міністр також нагадав, що в Україні рік тому розпочали експериментальний проєкт з впровадження клубної системи спорту "Активні громади". До нього долучилися 57 громад з 14 областей. Нині там функціонують 20 спортивних клубів, які замінили систему дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Суспільне зібрало думки "За" і "Проти" реформування системи спортивних шкіл і впровадження європейської системи спортивних клубів.
"Реформа спортшкіл не на часі"
На думку начальника обласного управління молоді та спорту Андрія Щетини, Кіровоградщина не готова до реформування спортивних шкіл, і це питання варто було б відкласти.
"Питання реформи й саме переходу дитячо-юнацьких спортивних шкіл на клубну систему, є досить таким, на мою думку, небезпечним, тому що до цього не готові ні наші тренери, ні наша система дитячо-юнацьких спортивних шкіл. І Кіровоградщина зараз не може сказати на 100%: "Так, ми переходимо так, як це роблять країни Америки і Європи". Ми знаємо, що клубна система досить у них розвинена. Тому ми зараз поки що не готові це сказати. У країні йде війна. Ми знаємо, що є першочергові завдання, як і уряду, так само і керівництва області, куди виділяються основні гроші".
За інформацією Андрія Щетини, на утримання шкіл обласного підпорядкування виділяють близько 65 мільйонів гривень щороку.
Андрій Щетина. Суспільне Кропивницький
Перехід на клубну систему спорту передбачає скасування державного фінансування спортивних шкіл, каже начальник кропивницького міського управління спорту В'ячеслав Гурський.
"Цей проєкт передбачає фінансування клубів з місцевого бюджету, з бюджету територіальних громад. Якби у нас було достатнє фінансування, питань не було б. І щоб у нас вистачало коштів і на дитячо-юнацькі спортивні школи, і на резерв, і на клуби".
На думку В'ячеслава Гурського, варто розділяти спортивні школи й спортивні клуби.
"Функція клубів більше масовість залучення населення до рухової активності. Функція ДЮСШ, окрім масовості, ще і передбачає підготовку спортсменів до високих досягнень. І от тут то вся і загвіздка. Маємо сьогодні певний фінансовий ресурс, якого умовно у нас вистачає на підготовку спортсменів, вихованців дитячо-юнацьких спортивних шкіл. І якщо з цього ресурсу буде висмикнуто на фізкультуру, скажімо так, не на спорт, а на рухову активність, то це може негативно сказатися на подальшій підготовці саме спортсменів високого класу".
В’ячеслав Гурський. Суспільне Кропивницький
Фото кропивницьких спортсменів і тренерів у міській раді. Суспільне Кропивницький
Також Суспільне поспілкувалося з двома тренерками з різних спортшкіл, спортсменкою і мамою спортсменки. Думок "за" тут також не почули. Усі вважають, що реформа системи спортивних шкіл не на часі.
Зокрема, Світлана Куценко — заслужена тренерка України, старша тренерка відділення жіночої гімнастики в спеціалізованій дитячо-юнацькій спортшколі олімпійського резерву "Надія". За її словами, у спортивній школі майже 300 людей займаються гімнастикою з чотирьох років і до 23.
"Ми, звісно, були шоковані цим усім почутим, тому що в теперішній час, особливо воєнний час, робити реформу — це, звісно, можна сказати, жах", — сказала тренерка.
Світлана Куценко. Суспільне Кропивницький
Дитячо-юнацька спортшкола олімпійського резерву «Надія». Суспільне Кропивницький
Світлана Куценко звертає увагу на те, що якщо спортшколи фінансує держава, то клуби передусім працюють завдяки членським внескам. На думку тренерки, не всі батьки можуть оплачувати тренування дітей.
"Наш уряд не дає таких зарплат, щоб батьки могли оплачувати тепло, газ, воду. І ще оплачувати тренерам, щоб можна було вести планову роботу і працювати на майстерність. Оскільки наша школа олімпійського резерву, у нас вихід іде на чемпіонати світу, Європи й Олімпійські ігри. Це змагання, це збори. Це все впаде на плечі батьків. Я думаю, що в теперішні часи це неможливо".
Тренерка вважає, що перехід на комерційну основу спортивних шкіл можливий, коли зарплати в Україні відповідатимуть європейським.
Заняття в спортшколи зі спортивної гімнастики. Суспільне Кропивницький
Також Суспільне поспілкувалося з мамою вихованки спортшколи й однією зі спортсменок. Донька Світлани Бондаренко займається спортивною гімнастикою в цій школі майже 12 років.
"Вона вже без п'яти хвилин майстер спорту. І коли ми почули цю новину на кшталт реформ, були обурені. Більша частина батьків не зможе оплачувати заняття своїм дітям. І так дуже багато дітей на початку війни виїхали за кордон і не повернулися. Ці діти, хто залишився, — дуже великі бійці разом з тренерами. І так тренери, батьки проводять дуже велику роботу для того, щоб діти не губили сенс занять. Їм дуже тяжко займатися через постійні тривоги".
Світлана Бондаренко з донькою. Суспільне Кропивницький
Анна Копиця — багаторазова призерка й чемпіонка України зі спортивної гімнастики, і учасниця міжнародних змагань.
"Не всі батьки готові фінансово потягнути такі витрати, тому що і навчання зараз дороге. Наприклад, мені потрібно ще в університеті платити за навчання. Тому я вважаю, що наразі це неактуально".
Анна Копиця. Суспільне Кропивницький
Юлія Бондаренко працює в кропивницькій дитячо-юнацької спортивної школи № 2. Вона старша тренерка відділення паверліфтингу (силового триборства з підняття ваги). Кропивничанка також звернула увагу на воєнний час і економічну нестабільність.
"Молодь виїжджає, багато йдуть у військові, воюють. Тобто у нас вже наразі економічна нестабільність. І переводити все на комерційну діяльність ми не маємо права, тому що дуже велика кількість і відсоток людей з соціальними потребами. Це військові, малозабезпечені, багатодітні".
Юлія Бондаренко. Суспільне Кропивницький
На заняттях з паверліфтингу тренуються 52 юнаків та дівчат. Як і в відділенні спортивної гімнастики, це діти зі спортивними досягненнями, розповіла тренерка.
"Це спортивні групи, діти, які вже виїжджають і мають виїжджати на чемпіонати України. У нас є чемпіонки Європи, призери чемпіонатів Європи, світу, рекордсмени України, чемпіони України. За тренування вони не платять. Я отримую заробітну плату не від дітей, а за державні гроші".
Заняття з паверліфтингу. Суспільне Кропивницький
Паверліфтинг в кропивницькій дитячо-юнацькій спортивній школі № 2. Суспільне Кропивницький
Юлія Бондаренко також вважає, що спортивні школи й клуби можуть існувати разом.
"Я не скажу, що в нас в Україні немає спортивних клубів. Вони були й раніше при заводах, були спортивні, баскетбольні, футбольні клуби. Тобто, вони живуть, є місце їм бути".
"Майбутнє за спортклубами"
Думки "за" Суспільне почуло у спортклубі. Валентин Корсіков 17 років тому заснував один з них. Тут дітей навчають таеквон-до. На думку кропивничанина, реформувати українську систему спортивних шкіл треба було давно.
"Оскільки у державних установах, а саме в ДЮСШ, мені було некомфортно, навіть коли я був спортсменом. Там радянська стара, застаріла система. Яку, на мою думку, потрібно було змінювати. Саме тому я створив цей клуб. Де ми їздили по світу, всі дивуються про якісь ДЮСШ — такого ніде немає. Це лише в країні-агресорці, тобто в Росії є і, здається, в Білорусі".
Валентин Корсіков. Суспільне Кропивницький
Вихованці спортклубу. Суспільне Кропивницький
Валентин Корсіков звертає увагу на те, що комерційні клуби існують в умовах ринкових відносин і конкуренції.
"Коли є конкуренція, здорова конкуренція, тоді набагато простіше. Кожен клуб буде по-іншому ставитися, тому що він розумітиме, що це його дохід, це його розвиток. А коли, вибачте, мені потрібно за оренду платити, відкласти дітям на спорядження і розвивати дітей, а іншим просто за 10 спортсменів дає держава, я вважаю — це не зовсім чесно".
На занятті з таеквон-до. Суспільне Кропивницький
Клуб не має бюджетних грошей. Він утримується коштом батьків і за підтримки меценатів, розповів Валентин Корсіков.
"Все фінансування — це лише на самобалансі, тобто ми самі себе фінансуємо. Ми не потребуємо кошти від держави, тому що ми розуміємо, що на приватні клуби їх ніхто не дає. Тому ми починали з нуля".
Нині у клубі тренуються 120 дітей. Частина безплатно.
"Ті діти, чиї батьки загинули, чи є певні фінансові труднощі в них, — це безкоштовна група. Тобто я тренуюся з ними додатково. Є платна група. 800 гривень — це 14, інколи 15 тренувань в місяць. Тобто якщо ми 800 поділимо на 15, у нас буде по 60 чи по 50 гривень. Здається, зараз молоко дорожче стоїть, ніж наше тренування", — сказав Валентин Корсіков.
Спортклуб відвідує 120 дітей. Суспільне Кропивницький
Син Дмитра Сохи Богдан дев'ять років займається у клубі. На думку Дмитра, майбутнє за клубами.
"Він ставав чемпіоном України, на міжнародних змаганнях займав призові міста в Італії їздили, виступали. Я готовий платити кошти за свою дитину, яка отримує знання. І вона виступає, доказує, що щось вміє, чогось добивається".
Праворуч Дмитро Соха. Суспільне Кропивницький
За словами Матвія Бідного, законопроєкт, який представить нову клубну систему українського спорту, нині допрацьовують. Його хочуть до кінця листопада віддати на внутрішнє погодження й потім реєструвати у Верховній раді. Реформу планують провести за чотири роки.
