За результатами 2023 року статус «прозорі» отримали п’ять українських міст – Дніпро, Дрогобич, Львів, Мукачево і Тернопіль Віра Касіян редакторка стрічки новин Вчора о 13:30 Тернопіль. Фото — Вікіпедія, автор — Антон Марчевський Програма «Transparent cities/Прозорі міста» (Transparency International Ukraine) оприлюднила свіжі дані про роботу місцевої влади – так званий рейтинг прозорості міст. За результатами 2023 року статус «прозорі» отримали п’ять українських міст — Дніпро, Дрогобич, Львів, Мукачево і Тернопіль, свідчать дані дослідження. За підсумками 2022 року «прозорими» було визнано три міста — Дніпро, Львів та Мукачево. У 2023 році аналітики, крім 70 міст, додатково оцінили також 10 муніципалітетів, наближених до лінії фронту. Статус «частково прозорих» отримали 23 міста, решта 52 – «непрозорі». Попри виклики війни, містам вдалося здійснити певний прогрес, зазначають автори дослідження. Загальний рівень прозорості у 2023 році становить 42,3% (50 індикаторів для 80 органів місцевого самоврядування). «Це хоч і ненабагато, але вище, ніж було у 2022 році. Тоді прозорість була на рівні 37,5% (40 індикаторів для 70 міст)», – йдеться в дослідженні. Загалом торік міські ради досить успішно реагували на виклики війни: → вчасно публікували актуальні списки укриттів (61 місто з 80), Найкраще виконувалися індикатори, які поєднують у собі вимоги закону та найкращі практики управління. Водночас виконання індикаторів, що ґрунтуються на законодавчих вимогах, хоч і несуттєво, проте зросло (44,0% у 2022 році проти 45,6% у 2023-му), утім залишається недостатнім. Найбільший регрес зафіксований в індикаторах, пов’язаних із: → поширенням переліку наборів відкритих даних (рівень виконання зменшився на 48,6%), Також міста продовжили обмежувати доступ до відкритих даних, що суттєво впливає на ефективність муніципального управління. Торік статус «частково прозорі» отримали 10 українських міст: Вінниця, Володимир, Житомир, Кам’янське, Київ, Кропивницький, Луцьк, Тернопіль, Ужгород, Чернівці. Автори дослідження зазначали, що з початком повномасштабної війни сфера доступу до публічної інформації загалом регресувала. Аргументуючи ризиками безпеки, міста призупиняли роботу офіційних порталів або обмежували доступ до окремих розділів чи сторінок.
→ поширювали інформацію про роботу бізнесу в умовах воєнного стану (58 міст)
→ розробляли програми економічного і соціального розвитку (52).
→ онлайн-реєстрацією в комунальні заклади освіти (знизився на 13,6%)
→ публікацією анонсів та протоколів засідань громадської комісії з житлових питань (зменшився на 11%).