За інформацією: Суспільне Чернівці.
Гендиректор Вашківецької лікарні Олег Мамалига. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Чотири роки тому у Вашківецькій лікарні відкрили нові відділення реабілітації та паліативної допомоги. Гроші на ремонт приміщень збирали усією громадою – так вберегли лікарню від закриття. Наразі до обох відділень є черга на стаціонарне лікування, зокрема на реабілітацію поранених військових.
Гендиректор закладу Олег Мамалига в інтерв'ю Суспільному розповів, чому вирішили зберегти лікарню та як допомагають бійцям повернутися до самостійного життя.
– Чотири роки тому ваш медзаклад могли закрити через фінансову неспроможність. Тоді ви вирішили відкрили два нові відділення, щоб зберегти заклад. Чому вирішили надавати саме паліативну допомогу та реабілітацію?
– Чотири роки тому ми справді були неспроможні. Тоді нам усім роздали попередження про скорочення лікарні, тому усі почали міркувати, як вийти із ситуації та зберегти заклад. Ми консультувалися з Міністерством охорони здоров'я та обласною адміністрацією й ухвалили рішення, створити реабілітаційне та паліативне відділення й зберегти поліклініку.
14 лютого 2019 року ми почали перші ремонти у палатах паліативного відділення й за ці чотири роки зробили багато роботи.
– Гроші на ремонт закладу збирали місцеві жителі. Якою була їхня мотивація фінансувати відкриття нових відділень?
– Кожен хоче, аби на території їхньої громади була лікарня. Я дякую людям, які нам повірили та допомогли створити цю лікарню. Я не можу сказати точну суму, але йдеться про мільйони.
Військовий, який проходить реабілітацію у лікарні. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
– Скільки маєте місць у реабілітаційному відділенні й чи плануєте розширювати його?
– Зараз 50 ліжок у відділенні реабілітації та 25 ліжок у відділенні паліативної допомоги. До обидвох відділень є черга, на жаль. У реабілітаційному відділенні зараз є 36 поранених хлопців, також реабілітації потребують місцеві жителі. Ми плануємо розширюватися й добудувати відділення, але поки що це тільки плани.
У нас ще є амбулаторна реабілітація, яку проходять місцеві. Також на верхніх поверхах є дві палати для лікування буковинців. У нас добрі умови.
У лікарні військових вчать ходити на протезах. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
– Де ви шукали фахівців для роботи реабілітаційного відділення?
– По всій області. У нас також були фахівців з Тернопільської та Івано-Франківської областей, але через певні обставини нам довелося їх звільнити та набрати фахівців, які ми підготували. Зараз нам вистачає спеціалістів.
Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
– Ви плануєте створити реабілітаційний центр на базі лікарні. Що для цього потрібно?
– Першочергово потрібно, щоб ще хтось повірив у необхідність таких робіт, крім нас. По-друге, потрібні гроші. Плануємо добудувати ще 50 ліжок і так розширити відділення. Переробити кухню, яка валиться. Ми маємо проєктно-кошторисну документацію на добудову. За проєктом ці роботи вартуватимуть 103 мільйони гривень.
– Чи є необхідна сума?
– Грошей на забудову чи розбудову заклад не має. Поки є волонтерська підтримка.
У лікарні з військовими займаються фізичні та ерготерапевти. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
– Як саме ви реабілітуєте військових і допомагаєте їм адаптуватися до життя без ноги чи руки?
– У нас вже є багато лежачих хворих. Більшість з них мають ампутації, й у нашій лікарні їх протезують за гроші з держбюджету. Тут хлопці нічого не витрачають зі своїх грошей.
"Ми стараємося підготувати їх до життя в нормальних умовах. У нас є спеціалісти: ерготерапевти, фізіотерапевти, реабілітологи та асистенти реабілітологів. Необхідна кількість фахівців, які готові поставити на ноги хворих, у нас є".
Ми маємо три ванни, адаптовані для потреб людей з інвалідністю та маємо підіймачі для посадки хворого у ванну. Але ми хочемо розширити бальнеологічне відділення. У нас ще дечого не вистачає, але це ще не на часі.
– Яка тривалість реабілітації військових у вашому закладі?
– До повного одужання. Коли вони вже зможуть йти від нас у життя. Перший протезований хлопець сказав мені, що не піде з лікарні, поки не пережене мене на сто метрів. Вже пішов.
– Ви надаєте реабілітаційні послуги за контрактом з НСЗУ. Зароблених грошей вистачає на розвиток закладу чи цей прибуток лише покриває витрати лікарні?
– Нам цілком вистачає на зарплату працівників та харчування. Також ми повністю забезпечені медикаментами. Зараз ми заробляємо так, що можемо певну суму відкласти на розвиток.
Читати ще
Читати ще «Тепер я — залізна людина». Історія херсонця, який після 9 років війни втратив ноги й освоює протези на Буковині
Читати ще У лікарні на Буковині хочуть створити реабілітаційний центр: що для цього потрібно
