За інформацією: Суспільне Кропивницький.
У Кропивницькому досі можна знайти символи російської імперської політики. Це вензель імператриці Єлизавети Петрівни й дошка російським дворянам — декабристам. Також в місті є таблички з іменем людей, які або возвеличували російську імперію, як Пушкін і Багратіон, або заперечували право українського народу на існування, як Белінський.
Про це Суспільному розповів кропивницький краєзнавець Володимир Поліщук.
Суспільне попросило його переглянути список, який опублікував Український інститут національної пам’яті. Там 80 прізвищ і подій, які прославляють Російську імперію.
Краєзнавець звернув увагу на те, що з цього списку в Кропивницькому досі залишилися:
- вензель імператриці Єлизавети Петрівни: на прапорі міста біля приміщення Кропивницької міської ради, на пам'ятнику Олександрові Пашутіну на площі біля Кропивницької міської ради, на інформаційних стендах у центральній частині міста;
- меморіальна дошка про колишню вулицю Декабристів на приміщенні ресторанного комплексу на вулиці Володимира Панченка;
- адресні таблички на вулицях, які до перейменування мали назви: Пушкіна (зараз Миколи Садовського), Багратіона (зараз Сергія Хрипунова), Баумана (зараз Євгена Сверстюка), Бабушкіна (нині Семена Тютюшкіна), Бєлінського (зараз Юрія Липи), провулок Бородинський (нині провулок Буковинський).
Пам’ятник колишньому міському голові Пашутіну в Кропивницькому (на спинці крісла вензель Єлизавети). Суспільне Кропивницький
Табличка декабристам на приміщенні ресторану. Суспільне Кропивницький
На сайті Інституту національної пам'яті пояснюють, що поет Пушкін, полководець Багратіон, партійні діяч Бауман і Бабушкін та публіцист Белінський глорифікували Російську імперію. А назва Бородинський походить від "Бородіно" — з цим селом пов’язана одна з найвідоміших битв імперії.
Також у списку можна знайти прізвища російських письменників Буніна, Грибоєдова, Карамзіна й Тургенєва, поетів Державіна, Жуковського й Лермонтова, композиторів Глінки й Мусоргського, художника Сурикова, вченого Ломоносова, адміралів Нахімова та Ушакова, віцеадмірала Корнілова, фельдмаршалів Кутузова й Потьомкіна, генерала Раєвського, генералісимуса Суворова. Це також люди, які прославляли Російську імперію. Окрім битви біля Бородіна, є й Полтавська битва.
Що робити з іменами зі списку Інституту національної пам'яті
Усі ці прізвища й терміни потрібно прибрати з топонімівТопонім — власна географічна назва. Це може бути назва міста, села, вулиці, площі, річки тощо. України. Про це Суспільному розповів співробітник Українського інституту національної пам’яті Ігор Каретніков. За його словами, 21 серпня 2025 року Верховна рада ухвалила закон "Про засади державної політики національної пам'яті українського народу". І однією з його вимог було сформувати саме такий перелік російських діячів. Це має допомогти насамперед громадам — щоб вони чітко розуміли, які саме вулиці потрібно перейменувати, і не питали в фахівців інституту окремо по кожному випадку.
"І тепер сільській і міській раді не треба писати до інституту і запитувати: "А чи підпадає Пушкін під обмеження?". Бо він є в списку. То не треба до нас звертатися, чи перейменувати нам вулицю Пушкіна або провулок Пушкіна. Дивлячись на цей список, сільські й міські ради мають уже розуміти, що якщо він є в цьому списку, то треба буде перейменувати. Якщо ще не перейменували", — пояснив Ігор Каретніков.
Представник інституту сказав, що в Україні вже був такий список. Його в серпні 2022 року створила експертна комісія Міністерства культури. Туди увійшли 10 російських прізвищ, які найчастіше зустрічалися в назвах українських вулиць і площ. Це Гагарін, Пушкін, Мічурін, Чкалов, Горький, Лермонтов, Суворов, Маяковський, Матросов, Комаров. З цього переліку до нового списку перейшли прізвища Пушкіна, Лермонтова, Суворова. Решти прізвищ поки немає, це радянські діячі, і їх до списку допишуть згодом.
Ігор Каретніков сказав, що список 2022 року був рекомендаційним — підказкою для громад. Нинішній — обов’язковий. Експерт навів приклад з дошкою декабристам у Кропивницькому. З його слів, її треба прибирати. У СРСР пам’ятні знаки декабристам ставилися через те, що вони, як і потім більшовики, хотіли змінити державний лад в імперії. Водночас декабристи не вважали, що Україна має бути культурно, державно й політично відділена від Російської імперії. Через те в сучасній Україні їх вважають провідниками імперської політики.
"Треба прибрати. Незалежно від того, що написано на цій меморіальній дошці. Якщо це особи, які підпадають під обмеження, встановлені чинним законодавством. Вони обіймали керівні посади в збройних силах Російської імперії й здійснювали російську імперську політику, перебуваючи на своїх посадах. Тому вони підпадають під обмеження, і будь-яка меморіалізація і глорифікація цих осіб заборонена цим законом", — сказав Ігор Каретніков.
Дошка декабристам на будівлі ресторану в центрі міста. Суспільне Кропивницький
Що робити з вензелем Єлизавети Петрівни
Також Суспільне запитало в Ігоря Каретнікова про вензель імператриці Єлизавети Петрівни. Це переплетіння літер СЄ. Те, що вони пов’язані з імператрицею, Інститут національної пам'яті довів і 5 лютого 2025 року опублікував експертний висновок. Цей вензель був на колишньому гербі міста Кропивницького, його можна зустріти на табличках міських будинках, які зводили упродовж попередніх десятиліть. Його також потрібно прибрати з вулиць, сказав експерт.
"Вензель — це зображення, підпис. Відповідно до закону про деколонізацію, про засудження російської імперської політики будь-які зображення, написи мають бути прибрані з публічного простору. Якщо це не має мистецької цінності. А такі дошки або якісь вказівники не мають не мистецької цінності".
Вензель імператриці Єлизавети Петрівни. Суспільне Кропивницький
Вензель Єлизавети на прапорі. Суспільне Кропивницький
Дошки, таблички й пам'ятники можна перемістити в музеї
Натомість і меморіальні дошки, і дошки з вензелями, і пам'ятники, і погруддя можна зберігати в музеях. Це не підпадає під обмеження, а, навпаки, прописане в деколонізаційному законі. При цьому немає значення, чи це державний, комунальний, приватний чи шкільний музей. Але тут є обов’язкова умова — щоб це не призводило до глорифікації,Славлення, звеличення когось, чогось. уточнив Ігор Каретніков.
"Наприклад, дошка Суворову і Кутузову можуть бути демонтовані й передані до будь-якого музею. А музей вже вирішуватиме, під якою назвою виставляти і як це пояснювати. Можна пояснити, що відбувається процес деколонізації в Україні й ці дошки були прибрані з публічного простору Кропивницького".
Також імена й події зі списку можна згадувати в публічних виступах та фотопрезентаціях, з відповідними написами — і також якщо не призводить до глорифікації.
"Можна по-різному подати. Одна справа — виставити портрет Гітлера і написати, що це був митець, художник, керівник Німеччини 1933-1945. Інша справа — написати, що це злочинець і тому подібне. І це вже буде по-іншому — тобто залежно від того, що написано під тим чи іншим портретом, під тією чи іншою постаттю", — розповів Ігор Каретніков.
Існує другий список Українського інституту національної пам'яті
Існує інший список — з російськими діячами, які не возвеличували російську імперію. Інститут національної пам'яті з'ясував це, вивчивши їхні висловлювання й діяльність. Таких прізвищ поки 51. Це художники Айвазовський, Брюллов, Рєпін, письменники Гоголь, Даль, Короленко, Купрін, Лєсков, Некрасов, Чехов, публіцист Герцен, поет Рилєєв, лікарі Мечников, Павлов і Пирогов, адмірал Дерібас, генерал Кобле, державні діячі Ланжерон, Леванідов, Маразлі, Рішельє, Фабр.
Це люди, які або були за незалежність України (Герцен), її національне визволення (Рилєєв) чи автономність (Купрін), або принаймні не возвеличували Російську імперію. Ці імена можна переглянути також на сайті Інституту. За словами Ігоря Каретнікова, цей список також неостаточний і його мають доповнити прізвищами часів СРСР та різних періодів існування Росії.
Про що закон про засади державної політики національної пам'яті
Законопроєкт № 13273 "Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу" ухвалили 21 серпня 2025 року. Документ визначає ключові принципи збереження пам'яті, діяльність Українського інституту та нові правила щодо назв, місць пам'яті й символіки в публічному просторі. Про це повідомив у Facebook народний депутат, колишній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
За його словами, закон дає визначення поняттям політики пам'яті, місць пам'яті, рашизму та злочинів проти Українського народу. Український інститут національної пам'яті отримує статус центрального органу виконавчої влади, який формує й реалізує державну політику в цій сфері. Уряд має ухвалити Державну стратегію відновлення та збереження національної пам'яті.
Документ передбачає наскрізне впровадження політики пам'яті в діяльність закладів освіти, музеїв та органів влади.
Серед ключових напрямів:
- захист державної мови;
- охорона культурної спадщини;
- приведення місць пам'яті Другої світової війни у відповідність до законів про декомунізацію та деколонізацію.
Якщо заклади чи вулиці не перейменували відповідно до закону, їхню назву змінює засновник або уповноважений орган. Нові назви вулиць і площ не можна змінювати протягом 10 років. Також назви територіальних громад мають відповідати назвам їхніх центрів.
Відновлюється "антисаботажний механізм": місцеві ради отримують шість місяців для усунення символів російської імперської політики, після чого відповідальність переходить до голів громад, а далі — до обласних адміністрацій.
Крім того, Україна визнає державними нагородами відзнаки, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року відзначали борців за незалежність. Український інститут національної пам'яті має публікувати та оновлювати на сайті перелік осіб і подій, що містять або не містять символіку російської імперської політики.
