За інформацією: Суспільне Суми.
Фото: Суспільне Суми
Дмитро Говорун на момент вторгнення був інтерном в хірургічному відділенні обласної лікарні. Ще у медінституті цікавився військовою медициною і випустився з первинним офіцерським званням.
“Це було виховання, в мене батько дуже патріотична людина, і ми навіть пішли разом в перший день. Ми ще тоді, у 2021 році, в березні, підписали контракт з нашою бригадою, ми були в резерві разом з батьком. Разом служимо в одній частині. Перші дні були не те що складними, просто незрозумілими. Більшість з нас були цивільні люди. Були і герої АТО, і ті, хто воював до того, але більшість були цивільні люди, і не всі розуміли, що це таке”, — згадує начальник евакуаційного відділення медичної роти Дмитро Говорун.
Фото: Суспільне Суми
Зараз Дмитро керує евакуаційним відділенням медичної роти, а починав лікарем у медпункті бригади. Надавав медичну допомогу і переправляв поранених до лікарень, починаючи з першого обстрілу Сум. Говорить, серед пацієнтів були не тільки поранені.
“Розумієте, це контингент не завжди був молодий. Ті хлопці, що молоді, вони пішли в перших рядах, а ті, що залишалися в тилу – це вже здорові мужики, в них свої хвороби, в когось тиск, в когось ще щось. І були такі моменти навіть, що були і інфаркти, і інсульти, тобто людина через стрес не витримувала, і ми її також евакуювали до лікарень”, — пояснює чоловік.
Фото: Суспільне Суми
За словами Дмитра, під час служби доводилось рятувати і поранених російських солдатів.
“В нас була задача допомогти евакуювати поранених з тієї сторони, для того, щоб віддати їх в обмінний фонд. І виїжджали, і допомагали їм, щоб можна було потім наших забрати. Вони натрапили на один з наших блокпостів, хлопці їх перестріляли, сімох взяли в полон. Двоє з них були поранені, тому нас попросили допомогти”, — говорить Дмитро Говорун.
Найскладніше в роботі – швидко організувати евакуацію, додає чоловік. Також нелегко дається вибір у критичних ситуаціях.
Фото: Суспільне Суми
“Не було такого, щоб прямо від цього залежало людське життя, просто ми вибирали, кого ми будемо першим везти, а хто залишиться трішки посидіти. І це найскладніше – правильно відсортувати, щоб це не була твоя помилка”, — пояснює начальник евакуаційного відділення медичної роти.
Чоловік говорить, що за майже два роки військова служба стала невід’ємною частиною його життя.
“Можливо, залишусь у війську, тому що, будемо відвертими, проблем також є багато, в плані переходу до стандартів НАТО. Я думаю, моє покоління якраз завершить цей процес”, — підсумовує Дмитро Говорун.
Читати ще
Читати ще «Міцний тил – міцна армія». Історія тилового офіцера з Сумщини
