За інформацією: Суспільне Тернопіль.
фото: Олександр Шостак
Олександру Шостаку 36 років. Він із Байковецької громади. Вступив до лав Збройних сил України в травні 2023 року. Зараз чоловік на реабілітації, у липні потрапив під мінометний обстріл та отримав поранення руки.
Із 2014 року Олександр Шостак займався волонтерством. Чоловік каже, у той період основною потребою на фронті було забезпечення зв’язком.
"Тоді не потрібно було цифрових рацій, шифрованих. Можна було працювати з більш простішими варіантами, які ми могли дістати і фінансово, і можливості були. Також це були снаряди, каски, бронежилети, окуляри і рукавиці. Вже із 2022 року все стало набагато критичніше, але скажімо так, моє фінансове становище дозволяло багато чого привезти та закупити для військових і я це використовував".
Олександр під час свого волонтерства передав військовим машину. фото: Олександр Шостак
Волонтерська допомога на початку повномасштабного вторгнення. фото: Олександр Шостак
Під час волонтерства, каже чоловік, зрозумів, що хоче вступити до лав ЗСУ.
"Я обдзвонював своїх товаришів та питав, що ще їм ще потрібно, а вони мені кажуть: "Нічого не потрібно, людей немає". І тут я вирішив, що треба мобілізуватися. Зібрав свої сили, назбирав грошей, походив в спортзал, трохи підтягнув фізичну форму і пішов у військкомат".
У цивільному житті Олександр Шостак шість років працював на посаді директора в IT-компанії.
"На керівних посадах в цивільному житті вже дуже давно, мені здавалося, що це моє і у війську це теж мені вдасться. Та одне діло керувати людьми, які мають мотивацію у вигляді грошей чи певного кар’єрного зросту, а інше діло керувати людьми, яких потрібно замотивувати до бою, хоча вони розуміють, що їх може чекати смертельна небезпека. Це не так просто. У таких випадках в мене немає на них якихось важелів впливу, це просто люди, які мають бути готові".
"Неефективність у війську – це шлях до поразки"
Олександр Шостак каже, перед тим, як іти до військкомату, розглядав рекрутингові платформи, де би міг застосувати свої навички в IT-сфері.
"Я побував в протилежному статусі, віддався на волю долі. Напевно вдруге я б так не вчинив. Коли пішов до військкомату за місцем приписки, то там була потреба у командирах взводу і мене просто туди відправили, не зважаючи на цивільні посади. Тому вважаю, що розподілення людей за їхніми спеціальностями взагалі не працює, це дуже великий демотиватор. Я сподівався на Міністерство оборони, розробку оборонних програм, наприклад "Кропиви", "Дельти" в ідеалі, міг би працювати там, як програміст. Друге – це напевно зв’язок, РЕБ, дрони атакувального або захисного характеру, можливо ППО – те, що мені близько. Це робота з технікою, інформаційними системами, можливо, я б міг принести туди цікаві ідеї з власного досвіду. Я свій виклик прийняв з гідністю, але відчуття того, що я тут неефективний, такий яким би міг бути, воно завжди було присутнє".
"Воля – це можливість жити так, як ти хочеш"
"Мені насправді подобалося те, куди рухалася країна з початку свого шляху Незалежності. Навіть якщо щось у нас десь не виходило інколи, то врешті все одно вдавалося. Були можливості, якість життя у нас покращувалася. Я хочу це зберегти, продовжити свій шлях, а не бути придатком якоїсь іншої країни, тим більше повертатися в Союз".
Влітку 2023 року на бахмутському напрямку Олександр отримав поранення в руку.
"Потрапив під мінометний обстріл і отримав тяжке поранення під час виходу. Фактично руку відірвало, на деяких судинах все трималося, розбило кістку, пошматувало руку. Після евакуації я змінив сім лікарень. Мав сім операцій, остання операція два тижні назад була з відновлення провідності нервів. Зараз я знаходжуся на реабілітації, тому що рука не працює".
Олександр повернувся додому на реабілітацію після поранення. фото: Олександр Шостак
Далі Олександра чекає відновлення руки та проходження військово-лікарсько комісії.
