Скандали в українському спорті
/ 24 канал
У 2020 році через запровадження карантину спортивних подій було менше, аніж очікувалося. Скасовані матчі та бої, та навіть цілі турніри, серед яких Олімпіада та Чемпіонат Європи з футболу. Але місце для скандалів, особливо в українському спорті, таки залишилося.
Спорт 24 зібрав головні скандали, які сталися в спортивному середовищі України у 2020 році.
Ломаченко та «вежливые люди»
2020 рік розпочався зі скандалу навколо боксера Василя Ломаченка. А все через його пост в інстаграм. Воно було на релігійну тематику. Та лише на початку. Далі у відео присутні військові, які проводять тренування. От тільки ці військові – це російський спецназ. А в кінці відео висловлена подяка так званим «вежливым люди». Так називають російських військових, які без розпізнавальних знаків здійснювали захоплення Криму та його подальшу анексію.
Скандальний пост Ломаченка
Переглянути цей допис в Instagram
Після цього відео на Ломаченка пішов шквал критики. Як відреагував боксер – ніяк. Зате вже у травні Ломаченко разом з Усиком знялися в фільмі з російськими спортсменами. Не обійшлося там без пропагандистських заяв про «один народ». Сам фільм створений російським монастирем та УПЦ МП.
До теми Російський спецназ, Шарій, Онуфрій: що не так з Усиком та Ломаченком
ФК Карпати: скандальне зникнення, опальний власник та три клуби замість одного
Коронакриза завдала удару і по футболу. Але деякі клуби самі вирішили зробити собі контрольний постріл. Як мінімум в ногу. Таким клубом стали львівські Карпати. Команда з історією та традиціями, чималою кількістю вболівальників просто в один момент все «завалила». І мало не зникла.
Спочатку новим президентом клубу став Олег Смалійчук. Він викуп частку олігарха Петра Димінського, який переховується закордоном. В цьому нічого дивного. Дивне почалося згодом. Адже друга частина клубу через офшори належить іншому олігарху Ігорю Коломойському, з яким ніяк не вдається домовитися. Ні про продаж його частки, ні про спільне управління. Тому нові власники вирішили просто «втопити» попередню юридичну особу, а на її місці створити нову. Одним з елементів цього стало нове лого клубу – за 15 доларів на стоковому сайті.
Окрім того, для цієї «підміни» з клубами навіть в Галичі перейменували місцевий клуб на Карпати. Він би й повинен згодом замінити Карпати у Львові. Але не так сталося, як гадалося.
Команда не змогла дограти весняну частину УПЛ після карантину. Причина – немає грошей. Відтак технічні поразки та ганебний виліт з еліти.
Зате гроші були в Смалійчука. На локальну війну з іншим львівським бізнесменом та власником футбольного клубу Рух Григорієм Козловським. Останній намагався зі всіх сил «допомогти» Карпатам. Хоча ця допомога лише на перший погляд була безкорисливою. І коли Козловський не зрозумів відмови, Смалійчук вступив з ним у протистояння. Він запропонував призові для команд, які переможуть Рух. Нічим добрим це не закінчилося.
Що маємо зараз. Львівські Карпати виступають в Другій лізі. Команді вдалося таки заявитися туди. Хоча була загроза, що команда взагалі ніде не буде виступати. В тій же Другій лізі виступають і Карпати-Галич, яку пов’язують зі Смалійчуком. Що вже є порушенням футбольних правил.
А з 2021 року у Львові можуть почати виступ ще одні Карпати. Бізнесмен Володимир Матківський залучився підтримкою колишніх гравців Карпат, щоб створити у Львові… так, ще один футбольний клуб Карпати. Ніби інших назв немає.
Луческу в Динамо
Перейти в стан принципового супротивника, з яким ти конкурував 12 років? У 2020 році можливо все. І Мірча Луческу очолив київське Динамо.
Уявити таке у 2016 році, коли румун покинув Шахтар було нереально. Мало в це вірилося і у 2019 році, коли вперше про таке заговорили. Та 23 липня 2020 року Мірча Луческу офіційно очолив Динамо.
Не всі вболівальники сприйняли таке призначення. Відбулося чимало «складних» розмов з керівництвом клубу, акцій протесту. Але після цього матчі почали відбуватися без глядачів на трибунах. А немає вболівальників на стадіоні з їх акціями протестів – значить немає і самих протестів. Просте рішення для керівництва Динамо.
За призначення Луческу в Динамо говорить той факт, що він вперше за чотири роки вивів команду в груповий етап Ліги чемпіонів. А за виступи там команда отримала як мінімум 38 мільйонів євро. Така сума – чи не головний аргумент для Суркіса у правильності призначення Луческу.
Та й на зимову перерву команда пішла на першому місці в турнірній таблиці УПЛ. Правда відрив від Шахтаря складає лише одне очко.
Міністр Гутцайт та Олімпійський коледж в Києві
Не обійшли скандали і спортивне міністерство. Точніше його очільника – Вадима Гутцайта. Потрапив він у скандал через Олімпійський коледж імені Івана Піддубного. Тамтешні студенти та викладачі 7 вересня оголосили страйк з вимогою відставки Гутцайта та тодішнього т.в.о. міністра освіти Сергія Шкарлета.
Причиною стало те, що сам коледж вирішили реорганізувати, приєднавши до Національного університету фізичного виховання і спорту України. В коледжі в такому кроці вбачали намагання «роздерибанити» землі навчального закладу. Адже сам коледж розміщений на 16 гектарах біля станції метро «Лісова» у Києві. Тут є легкоатлетичний манеж, футбольний, гімнастичний та два фехтувальних зали, п’ять футбольних полів, басейн, стадіони, гуртожитки.
При цьому Гутцайт не вперше потрапив у скандал через цей коледж. Ще в травні один з викладачів коледжу – борець вільного стилю Богдан Грицай – опублікував відео з 2018 року. На ньому нібито була спроба рейдерського захоплення території навчального закладу. На цьому відео присутнім і Вадим Гутцайт. Він тоді працював в КМДА начальником управління молоді та спорту (згодом воно стало департаментом).
Скасований матч зі Швейцарією та технічна поразка
Найбільший біль для українських шанувальників футболу. Туга, журба, печаль. А згодом і злість.
В останньому матчі у 2020 році для збірної України з футболу мало визначитися, чи залишиться команда в елітному дивізіоні Ліги націй. Для цього було достатньо не програти Швейцарії на виїзді. Але матч так і не відбувся. А згодом нашій команді зарахували технічну поразку.
Варте уваги Стало відомо, де Україна зіграє перші домашні матчі відбору ЧС-2022
Все почалося з того, що в листопаді наша команда мала провести одразу три матчі – товариську гру з Польщею та дві ігри Ліги націй. Перша – з Німеччиною, друга – зі Швейцарією. Всі три матчі – на виїзді. Та збірна України відправилася в це турне з коронавірусом. Після першої гри з поляками в нашій команді виявили нові спалахи коронавірусу. Але матч з Німеччиною таки відбувся. Та після другої гри – нові випадки зараження. Хоча до самих тестів були претензії, оскільки позитивні результати були у двох гравців, які свого часу перехворіли – у Сергія Кривцова та Жуніора Мораеса.
Та на лікарів у Швейцарії це мало подіяло. Тому нашу команду відправили на карантин. За день до гри. Сам матч так і не відбувся. Тож рішення про результат приймали в УЄФА. І там вирішили зарахувати нашій команді технічну поразку. Причиною назвали те, що ми мали передбачити такий розвиток подій ще після матчу зі збірною Польщі. І забезпечити резервну команду на гру зі Швейцарією. Що ми, ясна річ, не зробили.
Технічна поразка опустила збірну України на останнє місце в групі, відтак викинула з елітного дивізіону. В Українській асоціації футболу на таке рішення подали апеляцію. Залишилося чекати, що вирішить CAS.
Скасування баскетбольних матчів через відсутність грошей
Наприкінці 2020 року відбулися неприємні речі і в українському баскетболі. Все через гроші. Федерація баскетболу України заявила, що всі матчі, які були заплановані в період 23 грудня 2020 року до 10 січня 2021 року, не відбудуться. Там у всьому звинуватили зупинку виділення грошей як на проведення змагань, так і на утримання баскетбольних команд.
Окрім того, було прийнято рішення змінити проведення кубка України з баскетболу. Тепер турнір відбудеться у форматі «Фіналу восьми» протягом трьох ігрових днів.
Вибори президента ФХУ
Не цілком спокійним видався 2020 рік і для українського хокею. Все через те, що федерація та Українська хокейна ліга живуть своїм паралельним життям. І в один момент вони таки зіштовхнулися. Коли постало питання виборів президента ФХУ.
На цих виборах був лише один кандидат – віцепрезидент федерації Георгій Зубко. В УХЛ вирішили висунути свого кандидата – колишнього гравця НХЛ та нинішнього голову правління громадської організації хокейного клубу «Сокіл-Київ» Олексія Житника. Але спохватилися там доволі пізно – тоді, коли термін для висунення кандидатів вже минув. Окрім того, в документах ФХУ зазначено, що висувати кандидатів мають право лише місцеві осередки федерації. А Житника ніхто так з них і не висунув.
На це в УХЛ пригрозили зупинити чемпіонат. Або й взагалі його скасувати. І вимагали реорганізувати федерацію. Погрози дійшли аж до міністра Гутцайта. 17 грудня, за день до виборів, міністр та представники ФХУ та УХЛ провели зустріч. За підсумками обговорення федерація запропонувала клубам співробітництво в керівних органах громадської організації – Виконавчому комітеті та Раді ФХУ.
Закінчилося все тим, що Зубко таки став новим президентом ФХУ.
