Окрім оплачуваних відпусток, які є гарантією права на відпочинок, трудовим законодавством передбачені також відпустки без збереження заробітної плати, або як в народі кажуть — за свій рахунок. «Юридичний порадник для ВПО» відповідає на найпоширеніші питання про відпустки “за свій рахунок”.
Чи в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати?
Ні. За загальним правилом все залежить від категорії, до якої відноситься працівник.
Так, відповідно до ст. 25 Закону “Про відпустки” так відпустка в обов’язковому порядку надається, зокрема: одинокій матері/батькові; чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці; матері/батькові (в т.ч. прийомним)/опікуну/дідові/бабі — якщо дитина відповідно до медичного висновку потребує домашнього догляду; працівникам з інвалідністю; працівникам, які одружуються; працюючим пенсіонерам; працівникам, які вступають або навчаються сумісникам на час їх перебування у відпустці за основним місцем праці тощо.
Всім іншим працівникам відпустка “за свій рахунок” може надаватися за згодою роботодавця, проте під час воєнного стану діють окремі особливості.
Чи сплачується ЄСВ за працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати?
Залежно від часу перебування в такій відпустці.
Так, якщо працівник знаходиться частину календарного місяця у відпустці без збереження зарплати і його дохід у вигляді заробітної плати за відпрацьований час НЕ перевищує розміру мінімальної заробітної плати (з 1 січня – 7 100 грн, з 1 квітня – 8 000 грн), то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки єдиного внеску.
Якщо ж працівник знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати повний календарний місяць, ЄСВ НЕ нараховується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.
Чи є якісь особливості надання відпусток “за свій рахунок” на час воєнного стану?Так.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЗУ “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, тоді як в мирний час така відпустка НЕ може перевищувати 30 календарних днів на рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 цього ж Закону за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, роботодавецьв обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але НЕ більше 90 календарних днів. Водночас нагадуємо, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Якщо у Вас залишилися запитання, Ви можете:
Написати юристу (пн-пт 09:00-18:00) на e-mail: [email protected].
Залишити коментар на Facebook-сторінці «Юридичний порадник для ВПО».