Відсутність медиків і тіла померлих пацієнтів в коридорах: реалії лікарень, де лікують хворих на коронавірус

З огляду на наростаюче цунамі хворих із COVID-19, лікарі готуються застосовувати медичне сортування.

Коронавірус все ближче підбирається до кожного українця. Цього тижня кількість інфікованих COVID-19 за одну добу зросла одразу майже на тисячу і впритул наблизилася до порогу дев’яти тисяч. Уряд закликає Верховну Раду негайно розглянути законопроєкт про посилення відповідальності за порушення карантинних заходів. І вже готується розгортати мобільні шпиталі в Одеській, Донецькій областях і в столиці.

Про це йдеться 1 листопада в сюжеті ТСН.Тижня.

Пацієнт київської лікарні №15 Павло Багмут, якого виписали нещодавно, каже, що не так страшна хвороба, як українські лікарні: антисанітарія, люди, яким не вистачило місць у палатах, які благають про допомогу в коридорах. За його словами, в одному лікарняному коридорі лежали живі й мертві.

«Виходиш в туалет і дивишся, лежить людина в чорному мішку і чекає на свій час, коли її вивезуть», — каже Павло Багмут.

Реанімації захлинаються від потоку хворих. Лікарі падають із ніг від перевтоми. Реаніматолог Володимир Лиходієвський зізнався, що з огляду на наростаюче цунамі хворих, лікарі готуються застосувати медичне сортування. Той самий принцип, який змушені були робити на початку пандемії медики вимираючого від COVID-19 італійського міста Бергамо.

«Є, наприклад одне місце в інтенсивній терапії, і є чотири пацієнти, які потребують госпіталізації, госпіталізації саме до інтенсивної терапії, поміж них ти обираєш, у кого більше шансів, більше шансів вижити. Це дуже страшний моральний вибір для лікарів. Так, це — війна», — каже реаніматолог-анестезіолог Володимир Лиходієвський.

Декілька лікарень для хворих на COVID-19 на Харківщині та Одещині залишилися майже без персоналу через високу захворюваність лікарів, які б’ються з епідемією до кінця, та масові звільнення медиків, які не готові ризикувати життям.

Дмитро Жданов був пацієнтом в одному з таких шпиталів. Він знає, як це – задихатися, плекаючи останню надію на шпиталізацію, і раптом опинитися в лікарні без лікарів.

«Я блював кров’ю, але персоналу на місці не виявилося. Мої сусіди по палаті понад годину розшукували по лікарні хоч лікаря, хоч медсестру, щоб надати мені медичну допомогу», — згадує пацієнт одеської лікарні.

Прогнози про подвійне збільшення добових інфікувань узимку не залишають навіть стриманого оптимізму, що медична система України витримає такий виклик. Відомий український педіатр Андрій Пеньков, який сам нещодавно тяжко перехворів на COVID-19, попри всі намагання достукатися до харківських посадовців, аби ті відвернули катастрофу, змушений констатувати, що до колапсу залишилося пів кроку.

«З точки зору всіх законів зараз відбувається злочин. Зараз ми констатуємо велику кількість важких випадків і летальних випадків, яких могло б і не бути, за відповідної організації. У масштабах одного випадку такої б інцидент трактувався, як халатність, і лікаря засудили б, наприклад. А в масштабах державних рішень чомусь ніхто не несе за це ніякої відповідальності», — пояснює лікар Андрій Пеньков.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов на питання ТСН — чи може він гарантувати, що цієї зими хворі на COVID-19 українці не залишаться без медичної допомоги, що не помиратимуть на порогах переповнених лікарень, відповів: «Проблематика в чому? Коли одночасно велика кількість людей захворіла на COVID-19. Щоб цього не допустити, треба просто дотримуватися правил. Ми чітко розрахували, за яких обставин в нас станеться колапс системи. Якщо ми дійдемо до двадцяти тисяч на добу, в нас буде стовідсоткова заповнюваність ліжок разом з мобільними шпиталями».

Отже, обирати, кому жити, а кому ні, медики почнуть від цифри — плюс двадцять тисяч хворих на добу.

Источник

Новости Украины