У ніч на 25 квітня 2025 року на лінії розмежування між Індією та Пакистаном у регіоні Кашмір відбувся обмін вогнем між військовими обох країн. За повідомленнями індійських джерел, стрілянину ініціювала пакистанська сторона, на що індійські війська відповіла. Інцидент стався під час візиту командувача індійської армії до міста Срінагар, яке є літньою столицею штату Джамму і Кашмір. Інформації про постраждалих наразі не надходило.
Цей інцидент стався на тлі загострення відносин між двома ядерними державами після терористичного нападу 22 квітня в туристичному селищі Пахалгам (Індія), де загинули 26 осіб. Індія звинуватила у нападі бойовиків, пов'язаних з Пакистаном, що призвело до призупинення Індією договору про використання води, припинення видавання віз громадянам Пакистану та висилання пакистанських військових радників з Делі. У відповідь Пакистан вжив аналогічних заходів.
США та Китай у конфлікті Індії та Пакистану: чи відбудеться ядерна війна
Політолог Олег Постернак нагадує, конфлікт між Індією та Пакистаном має давнє, історичне підґрунтя. Він фактично «законсервований». Суть проблеми полягає в тому, що штат Кашмір уже 40–50 років є предметом суперечок між Індією та Пакистаном. До цього слід додати ще й релігійний чинник: Пакистан — мусульманська країна, тоді як Індія має переважно індуїстське населення.
"Додатково маємо і геополітичну складову. Індію, найімовірніше, підтримуватимуть США, а за Пакистаном стоїть Китай. Чому так? Бо через Пакистан проходять основні торгівельні маршрути Китаю в межах його глобального проєкту «Один пояс — один шлях». Також через Китай може здійснюватися постачання озброєння до Пакистану.
Отже, існує ризик, що цей регіональний конфлікт може набути глобального характеру. Обидві сторони мають ядерну зброю — приблизно по 160 боєголовок кожна. Це дуже серйозно. Однак я вважаю, що ні США, ні Китай не дозволять її використання і зроблять усе, щоб запобігти такому розвитку подій. Імовірність переростання конфлікту в ядерну війну дуже низька", — каже Фокусу Постернак.
На думку політолога, з іншого боку, цей конфлікт певною мірою навіть відповідає стратегічним планам США. Індія — демократична країна, з якою Сполученим Штатам вигідніше співпрацювати, ніж з Китаєм. Наприклад, багато американських компаній уже зараз переносять виробництво з Китаю до Індії. Тож у довгостроковій перспективі Вашингтону простіше домовитися з Індією.
Експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин і глобальних енергетичних ринків, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар пояснив Фокусу, що у випадку повномасштабного конфлікту і широкої зони бойових дій на території Індії і Пакистану навіть за умови відсутності застосування ядерної зброї у конфлікт буде втягнутий Китай, оскільки Китай і Пакистан — стратегічні партнери, союзники, і саме Пакистан входить в орбіту впливу Китаю в межах китайської концепції ізоляції Індії по периметру.
"З іншого боку, Індія важлива для Сполучених Штатів в контексті протистояння Китаю і ізоляції Китаю. Тому Сполучені Штати, безперечно, не залишать Індію без уваги. Хоча я не думаю, що дійде до якоїсь серйозної допомоги, оскільки так чи інакше збройні сили в Індії переважно мають російське озброєння і військову техніку", — розповів експерт.
Як індо-пакистанський конфлікт вплине на війну в Україні
"Як це все вплине на російсько-український конфлікт? На мою думку, майже ніяк. США навряд чи припинять військову допомогу Україні, навіть якщо їм доведеться певним чином втягнутися в конфлікт між Індією та Пакистаном. А що стосується Європи — вона географічно й політично далека від Південної Азії, тому європейська підтримка Україні залишиться стабільною", — вважає Постернак.
Водночас, на думку політолога, США можуть бути зацікавлені у конфлікті, бо їм вигідно використати ситуацію, щоб завдати удару по Китаю, показати його слабкість, стримати його переозброєння та глобальні амбіції в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Своєю чергою директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що індо-пакистанський конфлікт відволікає увагу від українського питання. І, можливо, на даному етапі це навіть не так вже й погано — враховуючи активність Трампа з його ініціативами, пов’язаними з виходом США з підтримки України. Якщо увага Вашингтону переключиться на індо-пакистанський конфлікт, це може змінити фокус.
"Другий момент — Пакистан зараз продає Україні зброю. І якщо почнеться повномасштабна війна, постачання можуть припинитись. Це — серйозне питання, яке нас безпосередньо зачіпає.
Третє — позиціонування. У такому конфлікті всі країни мають визначити свою позицію. Хтось стане на бік Індії, хтось — Пакистану. Україна в цьому контексті має прагнути зберегти відносини з обома сторонами. Це означає, з одного боку, засудити терористичні акти, а з іншого — закликати до деескалації та дотримання міжнародних угод", — каже Фокусу Семиволос.
Ймовірність ядерного конфлікту залишається дуже низькою, але все ж вона є, кажуть експерти
При цьому експерт підкреслює, що складно спрогнозувати як саме вплине цей конфлікт на Україну, бо існує багато складових. Кожен день, кожна година цього конфлікту може викликати нові наслідки.
"Було б абсурдно казати, що це ніяк на нас не вплине. Вплине — на всіх вплине. Але наскільки сильно — цього не знає ніхто. Може, все закінчиться швидко, а може ситуація загостриться настільки, що ймовірність неконтрольованого розвитку стане реальною — попри те, що ймовірність ядерного конфлікту залишається дуже низькою. Але нульовою вона не є.
Тож нам варто стежити за розвитком подій, діяти виважено й намагатися не потрапити під перехресний тиск геополітики", — каже Семиволос.
Росія і війна між Індією та Пакистаном: яку позицію займе Кремль і кому допомагатиме
За словами Михайла Гончара, за умови військового конфлікту між Індією та Пакистаном у ситуацію «на шпагат» потрапляє Росія. Оскільки Кремль має пріоритетні для себе відносини і з Китаєм, і з Індією, а створене об’єднання країн БРИКС — це Росія, Індія, Китай.
«І Росія тут, безперечно, буде «на шпагаті». Оскільки так чи інакше індуси будуть вимагати більшої уваги з точки зору військово-технічного забезпечення, як я зазначив, оскільки там основна техніка і озброєння — російське. В той же час Пакистан буде розраховувати передусім на Китай. А Китаю з точки зору стримування Індії важливо не допустити російської допомоги Індії, і КНР буде намагатись вплинути на Росію, шантажуючи її припиненням чи скороченням певних видів двосторонньої співпраці і торгівлі, особливо по критично важливим для Росії матеріалами і обладнанням», — зазначає експерт.
На його думку, у Китаю є можливість вплинути на Росію у випадку індійсько-пакистанської війни.
«Росія буде займати якусь таку псевдомиротворчу позицію, оскільки для Москви важливо не допустити погіршення відносин з Китаєм, який не просто є основним покупцем російської нафти, бо Індія теж купує нафту, але Китай відіграє важливе значення з точки зору забезпечення РФ обладнанням для потреб російської промисловості, і основні механізми обходу антиросійських санкцій йдуть через Китай. Тому для Росії номер один — це зберегти відносини з Китаєм. І при цьому не зіпсувати відносини з Індією», — зауважив Гончар.
Російська нафта у індо-пакистанському конфлікті та питання України
Нова війна, яка буде так чи інакше чіпляти геополітичні інтереси Китаю, може позитивно вплинути на ситуацію в Україні, адже можливим наслідком буде зменшення підтримки Кремля з боку як Індії, так і КНР.
Як зауважив у коментарі Фокусу Михайло Гончар, така ситуація несе позитивний аспект в контексті відволікання уваги основних покупців російської нафти — Китаю, Індії — від питання сприяння Росії у її агресії проти України.
«Тобто за цих обставин у випадку великомасштабної війни індуси почнуть економити на закупівлях російської нафти, особливо з урахуванням довгого логістичного плеча. Для нас будь-які відволікання уваги Китаю та Індії від Росії — це позитив», — впевнений експерт.
З гарних новин і те, що на допомогу Україні військовий конфлікт між Індією та Пакистаном не вплине.
«Якщо розпочнеться серйозний військовий конфлікт між Пакистаном та Індією, на допомогу саме Україні це ніяк не має вплинути. Нам основна допомога надходить з боку європейських країн. З боку Сполучених Штатів ми вже не маємо цієї допомоги, а те, що надходить, це інерційно — залишки контрактів, які були укладені при Байдені», — зазначає Гончар.
https://focus.ua/uk/eksklyuzivy/703591-viyna-indiya-proti-pakistanu-yaki-naslidki-ce-matime-dlya-rosiji-ta-ukrajini
