Акція на підтримку військовополонених, Івано-Франківськ, 31 березня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
Понад сто людей зібралися біля обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери в Івано-Франківську, щоб нагадати владі й суспільству про українських військових, що перебувають у російському полоні, зокрема бійців Маріупольського гарнізону.
Про це повідомив кореспондент Суспільного з місця події.
Акція на підтримку військовополонених, Івано-Франківськ, 31 березня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
Рідні та друзі полонених розгорнули плакати із написами: "Моя душа, моє життя досі в полоні", "Поверніть гарнізон Маріуполя", "Нескорені герої мають бути вдома", "Холод, голод, біль".
Акція на підтримку військовополонених, Івано-Франківськ, 31 березня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
Мати "азовця" та співорганізаторка заходу Ірина Іванова чекає сина з полону майже 23 місяці.
"Ми не знаємо, в якому хлопці стані, де перебувають, — взагалі повна невідомість. Через це ми майже щонеділі стараємося виходити на акції. Люди запитують: що вони дають? Ви знаєте, якщо люди будуть ставити такі питання, то ми ніколи не збудуємо Україну", — каже Ірина Іванова.
Акція на підтримку військовополонених, Івано-Франківськ, 31 березня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ
За її словами, учасники акції хочуть діалогу з владою.
"Вимагаємо, щоб уряд нас почув, щоб влада зробила такі кроки, аби ми розуміли найперше, де наші діти, хто живий, а далі дали можливість їх обміняти. Найгірше те, що люди не розуміють, що відбувається, бо хлопців з Маріупольського гарнізону не міняють, тим паче "азовців", — говорить Ірина Іванова.
Ірина Іванова з онуком чекають сина та батька з полону майже 23 місяці. Суспільне Івано-Франківськ
З її слів, рідні військовополонених і далі виходитимуть на мирні мітинги.
"Зараз люди готуються до Великодня, а в мене особисто вже три роки свят немає. Ми більше не печемо паски, ми не зустрічаємо свят — ми чекаємо дітей. Це так сильно болить, що найвмотивованіші хлопці, які вірили в правду, вірили в Україну, в перемогу і те, що її здобудуть, зараз — в повній невідомості. Серце рветься на шматки", — додає Ірина Іванова.
