Винні 730 мільйонів гривень: чому зростає борг підприємства “Дніпро-Кіровоград” і які можливості його погасити

За інформацією: Суспільне Кропивницький.

У Кіровоградській області комунальне підприємство "Дніпро-Кіровоград" має борг понад 730 мільйонів гривень. Підприємство надає послугу водопостачання і водовідведення жителям регіону. Це понад 400 тисяч людей і 4200 підприємств. На початок 2026 року борг за електроенергію був 81 мільйон гривень. Готувались у випадку відключення електрики до припинення водопостачання вночі.

Про це Суспільному розповів керівник "Дніпро-Кіровоград" Микола Романюк.

За його словами, власних грошей, щоб заплатити борг, немає. Щоб погасити частину, підприємству виділили 10 мільйонів гривень з обласного і п’ять — з бюджетів громад.

"Нам надали допомогу Знам’янка — 2,1 мільйона, Світловодська громада — 500 тисяч. І по 200 й 300 тисяч — Великоандрусівська, Первозванівська, Соколівська, Приютівська громади. Також Смоліне — 800 тисяч".

У листопаді 2025 року в Facebook начальник Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович сказав про неефективність підприємства, зростання боргів і недостатню роботу управлінців. Для контролю над підприємством у грудні створили наглядову раду, щоб "мати прозору і фахову картину господарювання на обласному водоводі".

"Причина боргів — економічно не обґрунтований тариф"

Причиною неплатоспроможності підприємства керівник Микола Романюк називає тариф, який не відповідає нинішнім цінам. За послугу водопостачання і водовідведення населення області сплачує 45 гривень 97 копійок. Цей тариф ухвалили у 2021 році. Відтоді його не змінювали.

Рішення про зміну ціни ухвалює національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг. Згідно з законами "Про житлово-комунальні послуги" та "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" тариф має бути економічно обґрунтованим. Тобто покривати витрати на виробництво і давати прибуток.

"У зв'язку з тим, що тариф не відповідає економічно обґрунтованому, те, що нам населення не доплачує, ми недоотримуємо 30%. У цифрах це — 330 мільйонів гривень на рік", — сказав керівник підприємства.

А всього після повномасштабного вторгнення, за його підрахунками, через невідшкодовану різницю в тарифах підприємство недоотримало один мільярд 50 мільйонів гривень. На відміну від населення, тариф на послугу водопостачання і водовідведення для бізнесу Кіровоградщини після повномасштабного вторгнення підвищували тричі, починаючи з 2023 року. Нині він — 103 гривні 43 копійки, і саме така вартість послуги, за підрахунками підприємства, є економічно обгрунтованою нині. І для населення також, вважає Микола Романюк.

Микола Романюк. Суспільне Кропивницький

Як формується тариф

У структурі тарифу на послуги водопостачання і водовідведення комунального підприємства "Дніпро-Кіровоград" понад половина — це витрати на заробітну плату і електроенергію. Третину ціни, яку сплачує споживач, заклали на виплату кредиту і відсотків Світовому банку.

Складові тарифу:

• заробітна плата — 27,1 %;
• нарахування на зарплату — 5,96 %;
• електроенергія — 24,93 %;
• кредит — 27,99 %;
• податки — 2,82 %;
• матеріали — 9,29 %;
• послуги — 1,5 %;
• інше — 0,4 %.

У структурі тарифу, який сплачує споживач, на втрати заклали 30%. Втрати — це, зокрема, вода, яка тече при поривах, сказав Микола Романюк.

"30% — це те, що враховується в тарифі. По факту у нас трохи навіть більше втрати йдуть, тому що є ще і понаднормативні. Тобто закладено 30, а факт у нас був — 44. Це як збитковість підприємства, і ми намагаємося ці наші втрати привести до нормативів. Понаднормативні в тариф не входять".

За словами Миколи Романюка, для зменшення втрат замінюють мережі водогону, яким понад пів століття. Всього в області мають майже дві тисячі кілометрів водопровідних труб і 650 кілометрів каналізаційних. Заміни потребують 70%. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну підприємство отримало труб для заміни 60 кілометрів мереж, як благодійну допомогу від міжнародних організацій. Якщо раніше замінювали 10 кілометрів щороку, то цього року замінили 20 кілометрів. Темпи заміни залежать від наявності грошей, матеріалів і кількості працівників.

"Якщо бути точним, у 2021 році у нас загальний відсоток втрат був 50. У 2022 — 52, 51,49. І зараз виходимо на 45,8. Це втрати і витрати разом".

Попри всі заходи підприємства, заступник голови комітету Верховної ради з питань енергетики і житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко вважає відсоток втрат завеликим.

"Вони взяли кредит Світового банку. Кредит саме мав би бути спрямований на зменшення оцих втрат. Оці втрати — шалені. Фактично 44%. Ну, уявіть собі таку організацію роботи, коли підприємство виробило товарну продукцію — воду. А її 44% втрачається по дорозі до споживача. І це все лягає на витрати і на тариф".

Несплата населенням і кредит Світового банку — також причини накопичення боргів

За словами Миколи Романюка, за послугу водопостачання і водовідведення жителі Кіровоградщини нині винні 180 мільйонів гривень. Також підприємство має 650 мільйонів гривень боргу перед Світовим банком. Це кредит і відсотки.

Кредит понад 49 мільйонів доларів США "Дніпро-Кіровоград" взяло у 2014 році на реалізацію в області дев’яти проєктів:

• 2017 рік — передконтрактні та послуги з технічного нагляду на проєктування, постачання, монтаж — 2 мільйони 770 тисяч доларів;
• 2018 рік — реконструкція Дніпровської водоочисної станції у Світловодську — 13 мільйонів 628 тисяч;
• 2017 рік — реконструкція мереж водопостачання і водовідведення у Кропивницькому — 6 мільйонів 408 тисяч;
• 2016 — закупівля лабораторного обладнання — 300 тисяч;
• 2016 — закупівля спеціальної техніки 1 мільйон 259 тисяч;
• 2018 — реконструкція насосних водопровідних станцій 8 мільйонів 414 тисяч;
• 2017 — реконструкція насосних каналізаційних станцій 4 мільйони 615 тисяч;
• 2018 — реконструкція каналізаційних очисних споруд у Кропивницькому 9 мільйонів 856 тисяч;
• 2018 — проєктування, постачання, монтаж системи автоматизації — 2 мільйони 137 тисяч.

Чому варто було брати кредит Світового банку, Микола Романюк пояснив на прикладі очисних споруд. Туди надходять стоки, очищаються й спускаються в річку Інгул. На реконструкцію витратили майже 10 мільйонів доларів.

"Ми застосували новітні технології, повністю нове обладнання. Зі старих споруд ми використали тільки бетонні чаші. Самий основний — це екологічний фактор, тобто скид в річку Інгул на сьогоднішній день відповідає всім нормативам гранично допустимим концентраціям скиду. Тому ми на екологічному рівні не приносимо ніякої шкоди нашій флорі і фауні. А ще основне — ми зекономили близько 20% електроенергії, що по року сягає 900, майже мільйон кіловатів електроенергії".

Виплати за кредитом, який брали у 2014, почали у 2020 році. Такі були умови угоди. Через різницю у курсі долара суми щороку різні, розповів керівник підприємства.

"За рік це майже 260-280 мільйонів гривень, що нам потрібно віддавати. Основним джерелом відшкодування є тариф, який повинен був покривати всі ці затрати, і підприємство економічно обґрунтованим тарифом повинно було закривати всі ці кредитні кошти".

Для сплати частини боргу комунального підприємства за кредит Світового банку гроші знайшли у бюджетах громад. Кропивницька громада надала 72 мільйони, Знам’янська — 2,4 мільйона. Смолінська — 1,2. Також виділили понад 56 мільйонів з обласного бюджету Таким чином у 2023 році зібрали майже 132 мільйони гривень.

"Цим ми закрили повністю 2022 рік і частину 2023. Але борги накопичувались і зараз вони накопичуються. На нас Міністерство фінансів через податкову службу подали в суд на 370 мільйонів. Першу інстанцію ми виграли, але подали апеляцію і в Дніпрі на сьогодні, на превеликий жаль, ми програли. Але чекаємо рішення і будемо подавати касацію.Перевірка судом третьої інстанції, Верховним Судом, законності судових рішень, що набрали законної сили. Те, що борг залишається, ми визнаємо, але процедурно хочемо, щоб в бухгалтерському обліку це не відображалось. А просимо, ну, а далі будемо просити відтермінувати".

Про зарплату — складову тарифу

Всього на підприємстві в області працюють понад тисяча двісті людей. Середній вік — 50 років і старші. Півтори сотні робітників не вистачає, каже керівник.

"Середня зарплата у нас по підприємству — це трохи більше 18 тисяч, навіть 19 тисяч буде цього року. А робоча сітка — це 15-16 тисяч".

У декларації, поданій 25 березня 2025 року, Микола Романюк вказав, що на посаді виконувача обов'язків генерального директора комунального підприємства "Дніпро-Кіровоград" отримав за 2024 рік зарплату 984 тисячі 233 гривні. Даних за минулий рік на момент виходу матеріалу немає.

Чи можна погасити борги через поліпшення ефективності управління

Управління підприємством Микола Романюк вважає ефективним. За його словами, поки війна і змушені працювати за економічно необґрунтованим тарифом, борги зростатимуть.

"Невстановлення тарифу для населення тягне наслідки — от як нерозраховування за кредитом Світового банку. Можуть заарештувати рахунки. Тим самим, якщо вони арештуються, ми не зможемо виплачувати заробітну плату, не закупати електроенергію, що призведе до припинення водопостачання".

Засновником і власником майна комунального підприємства "Дніпро-Кіровоград" є обласна рада. З питанням, як засновник оцінює ефективність роботи підприємства, Суспільне звернулося до голови обласної ради Юрія Дрозда. Відповідь надіслав керівник відділу пресслужби Сергій Копотієнко.

"Відповідно до рішення облради "Про управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області" та Ради оборони області від 8 вересня 2025 року №11 "Управління діяльністю обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" забезпечує департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної військової адміністрації".

На запитання щодо ефективності роботи "Дніпро-Кіровоград" голова обласної ради Юрій Дрозд не відповів. Сказав, що обласна рада пише листи до міністерств, щоб допомогли реструктуризувати борг за кредитом. У відповіді Міністерства розвитку громад, яку надав Суспільному, обласну адміністрацію і раду просять "вжити всіх заходів, щоб забезпечити погашення заборгованості".

У коментарі Суспільному директорка департаменту житлово-комунального господарства обласної військової адміністрації Ольга Довжук відповіла, що і після рішення ради оборони області щодо контролю департаменту над діяльністю підприємства, ухвалення рішень щодо його діяльності належить до функцій засновника — обласної ради.

Заступник голови комітету Верховної ради з питань енергетики і житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко вважає неефективним управління підприємством "Дніпро-Кіровоград".

"Власник відповідає завжди і за все. Власник формує політику власності, власник формує інвестиційну програму, власник затверджує інвестиційну програму і фінансовий план, власник зобов'язаний через механізми ревізії, контролю робити аудит, бажано щорічно, для того, щоб аналізувати, куди пішли кошти тарифу, тобто населення і інших споживачів, і як вони були витрачені на інвестиції. Це все є обов’язок власника".

На його думку, неефективно спрацював кредит.

"Ви взяли під гарантії уряду, держави в валюті цей кредит, повісили на підприємства, не досягли оптимізації і скорочення, а у вас шалено зросло, на жаль, обслуговування цього кредиту через курсову різницю. Я тепер розумію, що вони там по 100 гривень зараз порахують вам за куб, розумієте, і будуть вимагати вивалити це на населення. У мене таке відчуття, що там все ж таки йде боротьба за контроль над фінансовими потоками, за контроль над отакими втратами, витратами, розумієте? Але не йде такий продуманий, послідовний, чесний, прозорий процес виведення з глухої кризи".

Встановити економічно обґрунтований тариф мала національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг. Той факт, що вона цього не зробила, можна оскаржити в суді. Це й порадив зробити Олексій Кучеренко. За його словами, при цьому орган, який не встановив тариф, має відшкодувати підприємству збитки.

А через нещодавні зміни цим має займатися місцева влада. За інформацією з сайту Верховної ради 9 березня президент підписав закон №4777, яким повноваження встановлювати тарифи на водопостачання та водовідведення на період дії воєнного стану і рік після нього передають від національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг органам місцевого самоврядування. 11 березня закон набув чинності.

"Не має скарг, але є зауваження"

Суспільне запитало в кропивничанки Наталії Пітаєвої, як оцінює послуги водопостачання. Вона використовує воду для миття посуду, приготування їжі, прання, купання, прибирання. Щомісяця йде від семи до 10 кубометрів води. Не має скарг, але є зауваження, сказала жінка.

"Вода надходить нормально, не можу скаржитись, постійно напір, гарний. Пропадає тоді, коли десь поламки бувають. За цю зиму поривів багато було. У крані в мене вмонтований фільтр. І завжди вода чиста тече, але коли поломки йдуть і воду змивають, то чистимо фільтр. І в чайнику (я місяць тому його чистила) вже є трохи накипу".

Наталія Пітаєва користується водою “Дніпро-Кіровоград”. Суспільне Кропивницький

Також, на думку кропивничанки, по місту варто було б не латати труби, а міняти їх.

"Приїжджали працівники, розривали трактором. Стояли по коліна у воді, а то і вище. Вони їх підкрутили, прикрутили чимось, зв’язали до кучки, та і все. А що ж вони — тут залатали, тут порвало, тут залатали, тут порвало. І отак метр за метром земля прориває. Якби замінити всі труби — було б ефективніше".

Навела приклад з вулицею Сєнчєва. За її спостереженнями, там був порив щонайменше тричі за зиму.