За інформацією: Суспільне Вінниця.
В Антарктиці триває перезмінка. На станцію "Академік Вернадський" заступила 31 українська антарктична експедиція, і вперше в історії її очолила жінка — метеорологиня Анжеліка Ганчук, яка народилася у Вінниці. Разом із нею на невеликому острові Галіндез зимуватиме ще один наш земляк — метеоролог Олександр Афтенюк. Для нього це вже четверта експедиція в Антарктиці.
Суспільному Анжеліка та Олександр розповіли про життя полярників і полярниць в екстремальних умовах та наукові завдання.
Анжеліка Ганчук. Фото з особистого архіву
Учасники 31 української антарктичної експедиції прибули на станцію четвертого березня. Зараз вони переймають обов'язки у колег із 30 експедиції.
"Суть перезмінки в тому, щоби прийняти обов'язки. Ти повинен бути тінню свого попередника. Спочатку ти допомагаєш попереднику і потім поступово переймаєш всі завдання, які ти повинен робити на станції так, щоб потім попередник лише допомагав тобі і потім зовсім відступив від справ. Підписується акт передачі зміни, і з цього часу ти офіційно заступаєш у свою роботу", — розповіла Анжеліка Ганчук.
За її словами, перезмінка це по суті навчання. Зимівля на станції включає доволі складні денні або нічні чергування з обходами.
"Не може бути такого, що всі на станції сплять. Завжди повинен бути черговий, який стежить за пожежною безпекою, за тим, щоб у приміщенні, де зберігаються продукти, наприклад, не сталося біди (не провалився дах, не було розлиття чогось), бо, якщо таке станеться, ми залишимося без їжі", — сказала жінка.
Анжеліка Ганчук. Колаж зі світлин Анжеліки Ганчук
Ця перезмінка унікальна, адже трішки довша, ніж решта перезмінок, розповіла Анжеліка. Минулого разу вона тривала кілька днів.
"Через це досить складно, тому що все ж таки перейняти досвід, особливо коли є новачки в команді, які вперше приїхали. Для них це дуже важко. Плюс розвантажувальні роботи для того, щоб розвантажити все, чим користуватимуться і що їстимуть зимівники протягом року. Але цього разу в нас чиста перезмінка, і лише в кінці перезмінки будуть розвантажувальні роботи", — розповіла очільниця експедиції.
У команді дев'ятеро науковців: метеорологи, біологи, геофізики. Ще п'ятеро людей забезпечують життєдіяльність станції. Це лікар, кухар, дизеліст, механік і системний адміністратор.
Олександр Афтенюк. Колаж зі світлин Олександра Афтенюка
Серед метеорологів — Олександр Афтенюк. Він родом із Вінниччини. За словами чолвоіка, це його четверга зимівля в Антарктиці.
"Моє направлення — гідрометеорологічне, що пов’язане із моніторингом снігового покриву і метеоспостережень. Метеоспостереження тут найбільші із 1947 року. Вони найтриваліші в Антарктиді в даний час. Також займаюсь океанографічним направленням. Це моніторинг наших проток біля материка", — розповів Олександр.
Станція “Академік Вернадський”. Фото Євгена Шаталова
А ось для Анжеліки Ганчук — це друга експедиція, але вперше — як керівниці. Жінка народилася у Вінниці. Втім, проживає і працює у столиці. Вперше в Антарктиці побувала у 2022-2023 роках як гідрометеорологиня у складі 27 експедиції. Нині ж до наукової роботи додалися ще й адміністративні функції.
"Серед додаткових функцій — це, по-перше, підтримка роботи самої станції. Це організація всіх процесів, які відбуваються під час зимівлі і потім сезону. Тобто підтримка команди. Так, щоб команда була організована, щоб усі процеси життєзабезпечення були організовані, щоб люди працювали, виконували свої технічні, наукові завдання і при цьому залишалися в безпеці. І сама станція, вона залишилася такою самою, як ми прийняли на свою зміну, або стала кращою", — сказала Анжеліка Ганчук.
Судно у водах Антарктики . Фото Євгена Шаталова
Найважливіше для науки, за її словами, не разові дослідження, а безперервні спостереження. Саме тому полярники щодня фіксують одні й ті самі показники: роками й десятиліттям, щоб побачити зміни.
"Для науки, насправді, найважливіше – це постійний збір даних з одного і того ж самого місця або більш нових, але за схожими методиками, щоб накопичити багаторічний набір даних. Тоді ми можемо проаналізувати, як якийсь процес змінився або змінюється від року в рік. Тоді ми можемо сказати, що ось тут потепліло, а тут ось такі організми живуть ось так і функціонують", — розповіла метеорологиня.
Якщо є тільки разові дані, то не можна створити науково обґрунтовану статистику.
"Якщо підемо зберемо сніг в одному місці один раз — це ні про що нам не скаже. Але якщо ми будемо збирати цей сніг і аналізуватимемо у цьому місці роками — ми можемо побачити зміни у складі снігу. У його кількості та у формі його. Чим більше даних ми маємо саме з полярних регіонів, чим більше ми спостерігаємо за процесами, які є тут, які мало досліджені, мало описані, саме вони дуже сильно впливають на те, що відбуватиметься на Землі", — сказала жінка.
Станція “Академік Вернадський”. Фото Євгена Шаталова
У команді немає вихідних у звичному розумінні: є зміни і завдання. Серед науковців є ті, для кого однієї зимівлі достатньо. А є ті, кого знову тягне в Антарктиду.
"Є полярники, які один раз прожили це, пропрацювали, і вони повертаються до життя, їх сюди не тягне. А є ті, хто сумує за цим місцем, тому що воно унікальне", — розповіла метеорологиня.
Бажання повертатися в Антарктику знову і знову полярники порівнюють із "хворобою космонавта".
"Коли людина проходить через певні виклики, це от як хвороба космонавта, хвороба полярника: що побачиш те, що ти ніде не можеш більше побачити в світі, тобі хочеться побачити це ще раз. Космонавти повертаються в космос, щоби побачити Землю знову на долоні, ну і так само ми, мабуть, повертаємось сюди, бо такого досвіду цікавого ти більше ніде не знайдеш", — сказала очільниця експедиції.
Експедиція на станції. Фото Євгена Шаталова
Закінчиться перезмінка наприкінці цього місяця. 31 українська антарктична експедиція працюватиме на станції до квітня наступного року. Стежити за її перебігом можна на сторінках Національного антарктичного наукового центру.
Читати ще
Читати ще
“Я там, де маю бути”, – офіцерка з Вінниччини на псевдо “Мулан”, яка служить на Донеччині
