Керівниця відомого краматорського творчого колективу, Зразкового вокального ансамблю Melody Ганна Главчева дуже любить своїх вихованців, підтримує їх і продовжує спілкування з тими, хто вже обрав свій шлях у житті.
«Східний проєкт» з радістю підтримав проєкт Ганни Главчевої «Студентські роки випускників Melody в режимі воєнного часу». Він розповідає про творче життя учасників відомого краматорського колективу.
Катерина Демченко, випускниця 2021 року, а нині — студентка 1 курсу Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Спеціальність — «музичне мистецтво».
— Катерино, після закінчення навчальних закладів у Краматорську ти спочатку вступила до вокально-хорової студії при Національному Заслуженому Академічному хорі ім. Г. Верьовки. Розкажи про це.
— На початку вступної кампанії було дуже багато бажаючих навчатися саме в цьому закладі. Конкуренція була дуже велика. Після складання вступних іспитів мені відразу сказали про те, що згодні мене взяти, навіть не обговорюючи мій виступ. Так я стала учасницею видатної студії найвідомішого хору України. А потім почалася кропітка праця: навчання, виступи, багато концертів, участь у виставах та проєктах, підготовка до поїздки у Туреччину. Як раптом почалася війна…
— З початку війни як змінилося твоє життя?
— Коли розпочалася війна моє життя повністю змінилося. На жаль мені довелося виїхати з нашої країни до Мальти. Там я брала участь у багатьох благодійних заходах та мітингах на підтримку України.
— Усі 13 років навчання у вокальному ансамблі «Melody» та Мистецькій школі № 2 твоїм викладачем з вокалу була Ганна Главчева. Розкажи про свого нового педагога, з яким ти продовжуєш свій співочий шлях.
— Мій викладач зі спеціальності — Заслужена артистка України Пирогова Тетяна Іванівна. Уроки з нею завжди приносять мені тільки яскраві враження та позитивні емоції. Це талановитий професійний педагог. Робота з нею давалась мені легко, тому що це вчитель від Бога. А ще Тетяна Іванівна чудова та душевна людина, з якою завжди хочеться співати та пізнавати новий цікавий світ вокального мистецтва. Відвідав вперше її урок я зрозуміла, що я в надійних руках.
— Пам’ятаю, як в Мистецькій школі під час наших уроків вахтер школи, Рослова Таїсія Яківна, завжди тихесенько відкривала двері та слухала як ти співаєш. Як зараз реагують випадкові слухачі на твій спів?
— Коли я співаю десь на вулиці для себе або для друзів перехожі завжди зупиняються та милуються моїм співом. Іноді я навіть цього не помічаю. І тільки потім вони висловлюють свої враження та задоволення від мого виконання. Це тому, що я частіше співаю народні пісні, які дуже близькі звичайним людям.
— Катерино, твоя мама, Мар’яна Стримбану, солістка Народного фольклорного гурту «Курінець». Ви з мамою займаєтесь однією справою, так сказати на одній хвилі, працюєте в одному жанрі. Розкажи з чого все починалось?
— З дитинства я відвідувала багато концертів театру пісні «Краматорські дівчата та хлопці», в якому тоді ще працювала моя мама. Тому народні пісні завжди лунали в нашому будинку. Я слухала їх скрізь. Пам’ятаю свою першу пісню «Бариня», яку мені запропонувала Ганна Анатоліївна. А потім були вокальні конкурси, призові місця… І так я почала працювати як виконавиця народного жанру. Звичайно в моєму репертуарі були і естрадні пісні, але ж я все одно поверталася до поклику своєї душі і серця.
— Бажаємо тобі і надалі радувати нас новими піснями та чарівним голосом!
